Ухвала суду № 33190217, 29.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

29 серпня 2013 року Справа № 823/2895/13-а

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Мишенко В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» до центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови № 39436974 від 19.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява та заява про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» (далі-позивач) до центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі-відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови № 39436974 від 19.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що дана справа не підсудна Черкаському окружному адміністративному суду та її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2013 року по справі № 712/2532/13-ц зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 у здійсненні права власності щодо нежитлових приміщень магазину, загальною площею 376 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його звільнення.

На підставі вищезазначеного судового рішення та виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/2532/13-ц виданого 15.08.2013 року, державним виконавцем центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Лактіоновою І.В. було відкрито виконавче провадження.

Постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 про внесення змін до постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», де вказано, що ч. 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Відповідно ст.ст. 383-389 ЦПК України - скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державних виконавців подається до суду який видав виконавчий документ, а тому даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Тому, дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що реалізація позивачем свого права на судовий захист щодо дій та бездіяльності відповідача при здійсненні виконавчого провадження повинна відбуватись в порядку, визначеному ст.ст. 383-389 ЦПК України, так як спір виник з підстав вчинення виконавчих дій на виконання рішення місцевого загального суду, оскільки процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист.

Таким чином, компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 181 КАС України, на дані спірні правовідносини не поширюється.

Також до суду надійшла заява про забезпечення позову надана позивачем до позовної заяви за вх. № 15999/13/823/2895/13-а від 28.08.2013р. Проте суд звертає увагу, що адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а заява про забезпечення позову не може розцінюватись як окрема позовна заява та розглядатись окремо від основного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 165, 186 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» до центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови № 39436974 від 19.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження, в зв'язку з тим, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції загального місцевого суду, а саме Соснівського районного суду м. Черкаси.

Повернути позивачу позовну заяву та заяву про забезпечення позову разом із усіма доданими до неї матеріалами та направити копію даної ухвали.

Повернути з Державного бюджету України судовий збір, сплачений ТОВ «Черкаська продовольча компанія» в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп. - за подання заяви про забезпечення адміністративного позову.

Повернути з Державного бюджету України судовий збір, сплачений ТОВ «Черкаська продовольча компанія» в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. - за подання адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена через Черкаський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко