Постанова № 33189954, 28.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 серпня 2013 р. № 820/6038/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

у присутності представника відповідача Журавльової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення від 05.07.2013 року № 0000342240.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала, просила вимоги задовольнити пославшись на те, що порушень законодавства позивач не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Крім того, позивач послався на безпідставність висновків податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами, оскільки за даними операціями товар (послуги) були поставлені у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, та пояснив, що при проведенні перевірки встановлені взаємовідносини з контрагентами, які згідно інформаційних баз даних податкових органу не мають можливості здійснювати господарську діяльність, тому актом перевірки встановлено, що діяльність позивача у перевіряємому періоді фактично зводилась до транзиту фінансових потоків та не мала на меті здійснення господарської діяльності. Перевірка діяльності платника податків, результати якої оформлені відповідним актом, проведена в межах повноважень податкових органів та за наявності підстав, визначених законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 080848 (т. 1 а.с. 30), перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Основними видами діяльності згідно довідки ЄДРПОУ АА № 673005 -а.с.31, т.1 є виробництво духових шаф, печей і пічних пальників (28.21), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.20), виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення (25.30), установлення та монтаж машин і устаткування (33.20), оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69). Позивач має ліцензію №576180 серії АГ, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України - господарська діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури ( за переліком робіт згідно з додатком) - а.с.34-38, т.1

У період з 30.05.2013 року по 04.06.2013 року фахівцями відповідача проведена документальна виїзна перевірка ТОВ «НТП «Котлоенергопром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України по господарським взаємовідносинам з ПП «Світ Касандри - 350», ТОВ «Костаріка - 10», ПП «Баварія Ф», ПП «Електро лайф», ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період з 01.10.2010р. по 31.03.2013р., за наслідками якої складений акт від 11.06.2013 року № 2205/2240/35072985, яким встановлено порушення ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету у сумі 391598 грн., у т.ч. по періодах: жовтень 2010р. - 68333 грн., січень 2011р. - 29933 грн., квітень 2011р. - 78333 грн., вересень 2011р. - 30000 грн., травень 2012р. - 45000,0 грн., червень 2012р. - 83333 грн., серпень 2012р. - 13333 грн., січень 2013р. - 43333 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0000342240 від 05.07.2013р., яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 533265,0 грн.. в т.ч. за основним платежем - 391598,0 грн., штрафні санкції - 141667,0 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне. Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до п.198.1 -198.3. ст..198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, з огляду на зазначені приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість придбаних товарів, є факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, суд приходить до висновку, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою, але не беззаперечною передумовою для визначення правильності формування податкового кредиту. Формування податкового кредиту відбувається не лише на підставі підписання договорів та виписування податкових накладних, воно має бути обумовлено фактичною поставкою товару, в іншому випадку право на податковий кредит у особи не виникає, оскільки не дотримується обов'язкова передумова його виникнення - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Враховуючи викладене вище, відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України в судове засідання витребувані первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин отримання послуг за договорами із контрагентами, сплати їх вартості та подальшого використання у господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ЧП « Мир Касандри-350» (а.с.61-68, т.1, а.с.150-197, т.3, а.с.225-239 т.2)

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( покупець) та ПП «Світ Касандри - 350» (постачальник) 04.01.2011р. укладений договір №150, відповідно до якого постачальник зобов'язаний за дорученням покупця здійснити поставку обладнання згідно додатка №1 до існуючого договору, а покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах існуючого договору (п.1.1., 1.2. Договору).

На виконання умов договору позивачеві виписані видаткова накладна №2811 від 31.01.2011р. та податкова накладна №2841 від 31.01.2011р., дослідивши зміст якої вказані податкові накладні суд встановив, що вона відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість, наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи виписок банку встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Взяття на облік придбаних за вказаним договором ТМЦ підтверджується випискою по рахунку 201 Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30 листопада 1999 р. № 29

Подальша реалізація товару підтверджується наявними у матеріалах справи договором №2857 від 15.01.2009р., укладеним між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» (замовник) та АТЗТ НТП «Котлоенергопром» ( підрядник), підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в існуючому договорі, виконати за дорученням замовника роботи по виготовленню обладнання, замовник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених в існуючому договорі, прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником: корпус клапана переданий для виготовлення клапанів - відсікателів як давальницька сировина згідно накладної від 21.03.2011р.; актом здачі - приймання робіт за 21.03.2011р.; податковою накладною №3 від 22.03.2011р.; договором з ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» (генпідрядник) від 06.09.2010р. №517, відповідно до якого генпідрядник зобов'язується виконати за дорученням замовника комплекс робіт по переводу сушильного барабану БСК-40 в цеху №1 на спалювання технологічного газу згідно Додатка №1 до договору; видатковою накладною №РН - 0000009 від 22.03.2011р., ТТН №2203-11 від 22.03.2011р.; податковим накладними №4 від 04.03.2011р., №18 від 22.03.2011р., №5 від 18.01.2011р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з вказаним контрагентом та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Костаріка - 10» (а.с.69-92, т.1, а.с.3-38 т.2, а.с.126-149, 221-229 т.3, а.с.39-84 т.2, а.с.100-134 т.7 )

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( замовник ) та ТОВ «Костаріка - 10» ( виконавець ) укладено 30.03.2011 року договір №2017, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт зі збірки по блокам для монтажу котлів КЕ - 10, які замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах існуючого договору (п.п.1.1,1.2 Договору); договір №2016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку алгоритму пуску та експлуатації, управління котлу Е-220 з забезпеченням надійності проектних вузлів, які замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах існуючого договору (п.п.1.1,1.2 Договору)

На підтвердження реальності укладених правочинів та отримання наданих послуг позивачеві виписані податкові накладні № 78 від 30.04.2011р., № 79 від 30.04.2011р., дослідивши зміст якої вказані податкові накладні суд встановив, що вона відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість, наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними та актом приймання здачі робіт за квітень 2011 року

Із наявних у матеріалах справи виписок банку встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Подальше використання придбаних за вказаним договором послуг підтверджується договором №512 від 01.06.2010 року укладеним позивачем з ЗАТ ЦОФ «Селідовська» ( замовник), відповідно до якого генпідрядник (позивач) зобов'язується виконати за дорученням замовника комплекс робіт по переобладнанню приміщення топочної головного корпусу ЗАТ «ЦОФ «Селідовська» під розміщення котельної на твердому паливі згідно додатка 1 до існуючого договору; актом №1 за жовтень 2011р., №2 за листопад 2011р., акт №7 за листопад 2011р., № акт 8 за грудень 2011р., акт №9 за березень 2012р.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень, листопад, грудень 2011 року; податковими накладними ТОВ «НТП «Котлоенергопром» на адресу ЗАО ЦОФ «Селідовська» №1 від 01.03.2011р., №22 від 25.03.2011р.; договором з ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 15.11.2010р. №515, відповідно до якого підрядник зобов'язується власними або залученими силами або силами залучених субпідрядних організацій ( по узгодженню с замовником) у відповідності з листом замовника ( додаток 10 до існуючого договору) та завданням на виконання проектних робіт ( додаток 12 до існуючого договору) виконати проектні роботи для завершення будівництва котлу ст. №5 ТЕЦ ВАТ «МК «Азовсталь», а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи; акт здачі - приймання робіт за квітень 2011р.; податковою накладною №8 від 21.04.2011р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з вказаним контрагентом та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин з ПП «Баварія - Ф» (а.с.93-107а т.1,а.с.126-149, 150-197 т.3, а.с.3-38 т.2, а.с.1-99 т.7)

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП «Баварія Ф» укладено договори: №02024 від 27.06.2011р. відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по обладнанню котлу КЕ - 10 воздухопроводами (технічні рішення), замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах існуючого договору; договір №02023 від 01.06.2011р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку технічних рішень по установці пароперегрівача на котлі КЕ - 10, замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах існуючого договору

На підтвердження реальності укладених правочинів та отримання наданих послуг позивачеві виписані податкова накладна № 469 від 30.09.2011р., № 468 від 30.09.2011р, дослідивши зміст якої вказані податкові накладні суд встановив, що вона відповідає вимогам ст.201 ПК України, наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначений податковий документ недійсним та акт приймання- здачі робіт за вересень 2011 року.

Із наявних у матеріалах справи виписок банку встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Щодо розрахунків за зазначеним договором, то суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Судовим розглядом встановлено, що п.3.4 договору №02023 від 01.06.2011р передбачена вексельна форма розрахунків за виконання робіт. Відповідно до додаткової угоди від 09.11.2011р. до договору №02023 від 01.06.2011р. виконавець приймає, а замовник передає в оплату за послуги згідно договору №02023 від 01.06.2011р. прості векселя серії АА 0892728 на суму 120000,0 грн. зі строком погашення 09.11.2016р. Вексель передається виконавцю по акту приймання - передачі векселів. Оплата послуг замовником в розмірі, зазначеному в п.п.1.1 додаткової угоди, вважається здійсненною з моменту підписання акту приймання - передачі векселів. Сторонами підписаний акт приймання - передачі векселів від 09.11.2011р., відповідно до якого ПП «Баварія - Ф» приймає, а ТОВ «НТП «Котлоенергопром» передає свої власні належним чином оформлені прості векселя серії АА 0892728 на суму 120000,0 грн. зі строком платежу 09.11.2016р

Суд також зауважує, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. За правилами ст.13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов'язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, на юридичну особу - векселедавця (за переказним векселем - трасанта) накладається штраф у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.13-1); розгляд справ та складання протоколів за порушення умов видачі векселя здійснюються уповноваженими особами органів державної податкової служби, державного фінансового контролю, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.13-1).

В судове засідання представниками позивача не нгадано в порядку ст..71 КАС України доказів, на підтвердження застосування податковим органом положень ст.13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні», а отже податковий орган у визначеному законом порядку не заперечував наявності у платника податків грошового боргу саме за фактично виконані роботи.

Подальше використання у власній господарській діяльності виготовлених по зазначеним технічним рішенням комплекти воздухопроводів підтверджуються наступними документами:

по договору №02024 від 27.06.2011р.- матеріалами справи підтверджено, що по договору між ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( замовник) та АТЗТ «НТП «Котлоенергопром» (підрядник) №2857 від 15.01.2009р.. Воздухопроводи виготовлені з давальницької сировини згідно накладної №07/09 від 07.09.2011р. Сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт від 09.09.2011р. В подальшому виготовлені комплекти воздухопроводів передані за договором №512 від 01.06.2010р., укладеному між ЗАТ ЦОФ «Селідовська» (замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( генпідрядник ), відповідно до якого генпідрядник зобов'язується виконати за дорученням замовника комплекс робіт по переобладнанню приміщення топочної головного корпусу ЗАТ «ЦОФ «Селідовська» під розміщення котельної на твердому паливі згідно додатка 1 до існуючого договору, що підтверджується видатковою накладною №РН-00052 від 12.09.2011р., ТТН №1209 від 12.09.2011р., податковими накладними №6 від 12.08.2011р., №7 від 17.08.2011р., №3 від 07.09.2011р.

по договору №02023 від 01.06.2011р - судовим розглядом встановлено, що між ЗАТ ЦОФ «Селідовська» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( генпідрядник ) 01.06.2010р. укладений договір №512, відповідно до якого генпідрядник зобов»язується виконати за дорученням замовника комплекс робіт по переобладнанню приміщення топочної головного корпусу ЗАТ «ЦОФ «Селідовська» під розміщення котельної на твердому паливі згідно додатка 1 до існуючого договору. Відповідно до п.1 додаткової угоди №4 від 14.07.2011р. замовник доручає, а генпідрядник забезпечує виконання робіт по розробці конструкції пароперегрівача на котел КЕ - 10, актом здачі - приймання робі за вересень 2011р. та лютий 2013р. , податковою накладною №7 від 10.02.2011р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з вказаним контрагентом та відповідно неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин з ПП «Електро - лайф» ( а.с.108-223 т.1, а.с.85-112, а.с.113-129, а.с.130-140, а.с.141-172, 173-188, а.с.189-193, 194-224, 225-239, 240-250 т.2, а.с.2-30, 230-248 т.3, а.с.1-190, т.4, а.с.1-227 т.5)

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП «Електро-лайф» укладено договори №02065від 03.08.2012р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку схем та технічних рішень по оптимізації системи маслотеплозбуту; від 02.04.2012р. №02056, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює аналіз відхилень від проекту при монтажу котлу БКЗ-220 №5 ТЕЦ ПАТ «МК «Азовсталь» з розробкою мір для узгодження змін; від 10.04.2012р. №02057, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку комплексу конструктивних рішень по реконструкції котлу ПК - 20 на доменному газі; від 03.05.2012р. №02055, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку технічних по коригуванню конструкції та схем теплосилових трубопроводів ПАТ «Запоріжкокс»; від 04.05.2012р. укладений договір №02058, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку принципіальних схем газопроводів води і компонувальних рішень по установці газодуховки та охолоджувача газу; від 10.05.2012р. №02059, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку режимних та конструктивних мір по збільшенню тепло сприйняття котлу КУП - 25000 по результатам обстеження; від 25.05.2012р. договір №02060, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює приймання, ревізію, перевірку роботи, підготовку до відправки обладнання для сушильного барабану БСК - 40 №5; від 04.06.2012р. договір №02061, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку результатів випробувань барабану БМК-40 №2; від 01.08.2012р. договір №02064, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює аналіз схем та режимів роботи котлів ДКВР - 16 та БКЗ - 50 після реконструкції; від 10.08.2012р. договір №02066, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку технічних рішень по заміні виносних циклонів котлу ТП - 20; від 15.03.2012р. договір №02054, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець здійснює розробку розрахунків та технічних рішень по котлу - утилізатору та блоку пароперегрівача та економайзера лінії виробництва сірної кислоти.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаних договорів, позивачем подані до суду виписані вказаними вище контрагентами податкові накладні № 83115 від 31.08.2012р.; № 62515 від 25.06.2012р.; № 63013 від 30.06.2012р.; № 61113 від 11.06.2012р. ; № 63010 від 30.06.2012р.; № 63011 від 30.06.2012р.; № 63014 від 30.06.2012р.; № 83012 від 30.06.2012р.; № 83114 від 31.08.2012р.; № 83116 від 31.08.2012р.; № 53110 від 31.05.2012р. Дослідивши вказані податкові накладні суд встановив, що вони відповідають вимогам ст..201 ПК України, наказу Мінфіну від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Із наявних у матеріалах справи виписок банку встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Щодо розрахунків за зазначеним договором, то суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Судовим розглядом встановлено, що за договорами від 02.11.2012р №02061; від 30.10.2012р. №02056, від 30.10.2012р. №02057, від 30.10.2012р. №02055, від 30.10.2012р.№02058 ,від 30.10.2012р. №02059 , від 30.10.2012р №02060, від 02.11.2012р. №02061, від 02.11.2012р. №02064 ,від 02.11.2012р. №02066 передбачена вексельна форма розрахунків за виконання робіт. На виконання яких видані прості векселя серії АА 0892913 на суму 13000,0 грн. зі строком погашення 02.11.2017р., акт приймання - передачі векселів від 02.11.2012р., АА 0892742 на суму 15000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р. акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892743 на суму 129000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р., акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892744 на суму 22000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р. акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892745 на суму 45000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р. акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892746 на суму 54000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р. акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892748 на суму 115000,0 грн. зі строком погашення 30.10.2017р. акт приймання - передачі векселів від 30.10.2012р., АА 0892911 на суму 70000,0 грн. зі строком погашення 02.11.2017р. акт приймання - передачі векселів від 02.11.2012р., АА 0892912 на суму 20000,0 грн. зі строком погашення 02.11.2017р. акт приймання - передачі векселів від 02.11.2012р., АА 0892914 на суму 39000,0 грн. зі строком погашення 02.11.2017р. акт приймання - передачі векселів від 02.11.2012р.

Суд також зауважує, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. За правилами ст.13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов'язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, на юридичну особу - векселедавця (за переказним векселем - трасанта) накладається штраф у розмірі від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.13-1); розгляд справ та складання протоколів за порушення умов видачі векселя здійснюються уповноваженими особами органів державної податкової служби, державного фінансового контролю, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.13-1).

В судове засідання представниками позивача не надано в порядку ст..71 КАС України доказів, на підтвердження застосування податковим органом положень ст.13-1 Закону України "Про обіг векселів в Україні», а отже податковий орган у визначеному законом порядку не заперечував наявності у платника податків грошового боргу саме за фактично виконані роботи.

Факт отримання послуг за вказаними договорами підтверджується відповідними актами приймання-здавання робіт, робочими проектам тощо.

Подальша реалізація товару підтверджується наявними у матеріалах справи договорами з ПАТ «Слов»янські шпалери - КФТБ» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник ) від 02.03.2011р. №315; ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник ) від 27.07.2011р. №51501; ТОВ НПП «Дніпроенергосталь» ( замовник ) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник ) від 06.12.2011р. №20066, ПАТ «Запоріжкокс» ( замовник ) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( виконавець ) від 30.03.2012р. №20076/1103, ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( генпроектировщик ) від 06.09.2010р. №514, ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник) від 05.04.2012р. №20073/1407, ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( постачальник ) від 19.04.2012р. №165, ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» ( покупець ) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( постачальник ) від 29.05.2012р. №244, ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» ( замовник) та ТОВ «НТП Котлоенергопром» (генпідрядник) від 06.09.2010р. №517, ПП «Техноцукор» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник) від 07.09.2011р. №20088, ТОВ «Краматорський феросплавний завод» ( покупець) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» (постачальник) договір №684/01-12 від 17.08.2012р., ТОВ «Краматорський феросплавний завод» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник) від 30.07.2012р. №695/04-12, Концерн «Союз Енерго» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( виконавець ) від 28.11.2011р. №277. Також до матеріалів справи надані копії податкових накладних виписаних позивачем на адресу покупців товару, копії видаткових накладних, акти приймання робіт, смети кошториси, які підтверджують факт отримання продукції покупцями, тобто всі документи, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань в межах вищезазначених договорів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з контрагентом та відповідно неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Спецтрубомонтаж» ( а.с.200-223 т.1, а.с.31-79, 112-125, 198-220 т.3, а.с.1-238 т.6)

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Спецтрубомонтаж» укладено договори

від 14.11.2012р. №02084, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець видає загальні відомості щодо інженерного обладнання печей, замовні специфікації згідно додатка 1 до існуючого договору, замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи на умовах існуючого договору, №294 від 14.06.2010 р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку універсального на твердому паливі проточного циклонного газогенератору

На підтвердження виконання умов договору позивачеві виписані податкові накладні № 64 від 16.01.2013р. на суму 52000,0 грн. в т.ч. ПДВ 8666,67 грн., №57 від 15.01.2013р. на суму 44000,0 грн. в т.ч. ПДВ 7333,33 грн., №49 від 14.01.2013р. на суму 52000,0 грн. в т.ч. ПДВ 8666,67 грн., №41 від 11.01.2013р. на суму 56000,0 грн. в т.ч. ПДВ 9333,33 грн., №30 від 09.01.2013р. на суму 56000,0 грн. в т.ч. 9333,33 грн., № 471 від 25.10.2010р. на суму 8000,0 грн. в т.ч. ПДВ 13333,33 грн., №535 від 29.10.2010р. на суму 330000,0 грн. в т.ч. ПДВ 55000,0 грн., підписані акти виконаних робіт

Із наявних у матеріалах справи виписок банку встановлено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Подальше використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача підтверджується долученими до матеріалів справи договором з ВАТ «Всеросійський двічі ордена Трудового Красного Знамені теплотехнічний науково - дослідницький інститут» ( ВАТ «ВТІ» ) ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» ( підрядник ) від 14.03.2013р. №20105 на виконання розділів проектної робочої документації по проекту «КПА. Підвищення КПД печей», відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов»язання по розробці розділів проектної робочої документації на технічне переоснащення об»єктів у відповідності з завданням на проектування ( додаток №1 до договору), а замовник зобов»язаний прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником в порядку, визначеному договором. Відповідно до п.4.1 договору вартість виконаних підрядником робіт по договору узгоджена сторонами в протоколі узгодження договірної ціни на виконання робіт ( додаток №3 до договору), актом здачі - прийняття робіт від 28.06.2013р.; договором з ВАТ «Український графіт» ( замовник) та ТОВ «НТП «Котлоенергопром» (підрядник) від 20.08.2009р. №804/9024/68, відповідно до якого підрядник зобов»язується на свій ризик виконати, а замовник прийняти та оплатити у відповідності з умовами існуючого договору належним чином виконану підрядником роботу по розробці проектно - кошторисної документації проекту будівництва утилізаціонної котельної та отриманню позитивного висновку від уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування при узгодженні та проведенні комплексної експертизи проектно - кошторисної документації. Відповідно до п.1.2 підрядник зобов»язаний здійснити авторський нагляд за ходом робіт по будівництву утилізаціоннох котельної, п.1.3 терміни та склад виконання робіт вказані в календарному плані, додатку 1, який являється невід»ємною частиною договору, актом здачі - примання робіт за грудень 2010 року.ТОВ «НТП «Котлоенергопром» на адресу ПАТ «Укрграфіт», податковими накладними №98 від 25.11.2009р. на суму 200000,0 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн., №105 від 25.12.2009р. на суму 200000,0 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн. та № 4 від 25.01.2010р. на суму 200000,0 грн. в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій з контрагентом та відповідно неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом необґрунтованими.

Щодо посилань представника відповідача на акти перевірок від 09.03.2011р. №718/10-018/33677233 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Світ Кассандри - 350» за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р.; від 09.08.2012р. №565/222/37365226 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костаріка - 10» за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р.; від 22.12.2011р. №2497/23-30/31635757 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія Ф» за вересень, жовтень 2011р.; від 23.01.2012р. №145/224/35987469 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Електро - лайф» за травень, червень 2012р.; від 12.10.2012р. №147/224/35987469 про результати проведення зустрічної звірки ПП «Електро - лайф» за липень, серпень 2012р.; від 10.2013р. №316/2240/31939034 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецтрубомонтаж» за 2010р. та січень 2013р., як підстави відмови у задоволенні позовних вимог суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки позивача (а.с.41-48, т.1) встановлено, що підставами донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прибуток відбулося на підставі встановлення з податкової інформації відомостей, що правочини контрагентів позивача зі своїми контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями свідчать про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, наявності відхилень показників податкової звітності за відповідні періоди. Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зауважує, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України. Доказів такого звернення до суду відповідачем в судове засідання не надано.

Викладена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року в пункті 70 зазначив, якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи в зловживанні, пов'язаному зі сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або будь-яких вказівок на поінформованість про таке порушення, все ж карають одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльності постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і щодо якого у нього не було засобів відстеження та забезпечення його старанності, то влада виходить за рамки розумного і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності, а отже суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті від 11.06.2013 року № 2205/2240/35072985 посилання на акти перевірок контрагентів позивача

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити

Скасувати податкове повідомлення рішення від 05.07.2013 року № 0000342240

Стягнути з Державного бюджету України ( УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, вул. код ЄДРПОУ 37999628, р/р 31217206784011, код банку 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" (м. Харків,61145, вул. Космічна,21-а, код ЄДРПОУ 35072985) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 30.08.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.