Постанова № 33189943, 29.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 901/514/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Палія В.В. (доповідач)

суддів Бенедисюка І.М., Грека Б.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Елчояна Сурена Мясніковича

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

01.07.2013

у справі № 901/514/13-г

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Фізичної особи - підприємця Елчояна Сурена Мясніковича

про стягнення 33 423, 48 грн.

за участю представників:

позивача: Заіка В.В.- предст. (дов. від 19.07.2013р.)

відповідача: Елчоян Г.С. -предст. (дов. від 20.08.2013р.), Дугінов Д.А.-

адвокат (дог. від 21.08.2013р.)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи - підприємця Елчояна Сурена Мясніковича про стягнення заборгованості в сумі 33423,48грн. (з них: 27030,30грн. - основного боргу, 987,12грн.-пені, 5406,06грн.-штрафу), у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання із внесення орендної плати за період з серпня 2012 року по січень 2013 рік за договором №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06 оренди вагону ресторану експлуатаційний №045-66030 від 20.08.2012 року

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 року у справі № 901/514/13-г (суддя Осоченко І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року (судді Рибіна С.А., Видашенко Т.С., Гоголь Ю.М.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 року скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову, із посиланням на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Фізична особа-підприємець Елчоян Сурен Мяснікович, посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 22.08.2013 року судом задоволено усне клопотання представника касатора про оголошення перерви у судовому засіданні, для надання можливості останньому, як новому представнику, ознайомитись з матеріалами справи №901/514/13-г.

Судом оголошено перерву до 29.08.2013 року.

У судовому засіданні 29.08.2013 року представник скаржника в усних поясненнях підтримав касаційну скаргу у повному обсязі.

В усних поясненнях на касаційну скаргу представник Державного підприємства "Придніпровська залізниця" у задоволенні касаційної скарги просив суд відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 20 серпня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем (Орендар) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Орендодавець) укладений договір № ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - пасажирський вагон тип РЄ, призначення МД, 1981 року випуску, експлуатаційний № 045-66030, інвентарний №0501114 (Майно), що перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу "Сімферопольське пасажирське вагонне депо" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (Балансоутримувач), з метою надання послуг із забезпечення харчування пасажирів (далі - Договорі).

Згідно пункту 1.4 Договору стан майна на момент передачі в оренду/з оренди визначається в акті приймання-передачі.

Розділом 3 Договору встановлена орендна плата, яка визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2012 року 5545,92 грн. з ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень 2012 року. Орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передавання Майна в оренду. Нарахування та сплата орендної плати за цим Договором припиняється з дати прибуття Майна з оренди на станцію приписки та підписання акту приймання-передачі Майна з оренди.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата за оренду здійснюється в порядку 100% передоплати до 1 числа поточного місяця, шляхом перерахування платіжним дорученням на рахунок Балансоутримувача.

Розділом 5 Договору встановлені обов`язки Орендаря відповідно до яких, зокрема, він зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно пункту 7.1 Договору Орендар зобов`язаний передати в оренду майно, а саме: вагон експлуатаційний № 045-66030, інвентарний № 0501114 згідно з умовами цього договору з актом приймання-передачі вагона в оренду, який підписується одночасно з передачею вагону в оренду.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 27 серпня 2012 року на виконання умов Договору майно було передано позивачем відповідачу за актом приймання-передачі вагону.

Згідно даного Акту передбачено, що додаткове внутрішнє обладнання в кількості: холодильник - 2 од., холодильна вітрина - 1 одиниця, електропіч - 1 одиниця, мікрохвильова піч - 1 одиниця буде встановлено до відправлення в рейс вагону №045-66030. Також, сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій одна до одної щодо стану переданого майна та його комплектності.

Відповідно до пункту 5.7 Договору орендар (відповідач) зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, деповський ремонт та інші види ремонтів, технічне обслуговування з відчепленням та без такого, тощо, згідно з наказом Укрзалізниці № 199-Ц від 17.05.2011. У зв`язку із специфікацією орендованого майна, всі види ремонтів та технічного огляду виконуються лише за погодженням орендодавця. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Невиконання відповідачем свого обов'язку щодо внесення орендної плати за період з серпня 2012 року по січень 2013 рік, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України, які містять аналогічні положення, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Згідно частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з орендаря справляється плата, розмір якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.7 договору за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати, орендна плата підлягає індексації і стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як передбачено п. 3.8 Договору, у разі прострочення сплати орендної плати на три місяці, Орендар також сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Встановивши факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо внесення орендної плати у період з серпня 2012 року по січень 2013 рік у розмірі 27030,30 грн., відсутність доказів оплати вказаної суми та правових підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язання, прийнявши до уваги підписання сторонами акту приймання-передачі вагона в оренду без зауважень до стану майна та до його комплектності, відсутність доказів неможливості використання вагону в тому стані, в якому він був прийнятий, а також врахувавши, що умовами договору сторони не передбачили обов`язку позивача щодо включення орендованого вагону до складу поїздів та не пов`язали сплату орендної плати із виходом вагону у рейс, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань, а також пені, яка передбачена п. 3.7 договору та штрафу, підстави для нарахування якого передбачено п. 3.8 договору.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Елчояна Сурена Мясніковича залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у справі № 901/514/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді І.М. Бенедисюк

Б.М. Грек