Постанова № 33189919, 27.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 5015/5778/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. (доповідач) - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В.розглянувши матеріали касаційних скарг Міністерства інфраструктури України уповноваженого органу ДТГО "Львівська залізниця" та першого заступника прокурора Львівської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р.у справігосподарського суду Львівської областіза позовомпрокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України уповноваженого органу ДТГО "Львівська залізниця", м. Львівдо1) Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич 2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оксана", м. Дрогобичтреті особи1) Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, м. Львів 2) Управління Держкомзему у місті Дрогобич, м. Дрогобич провизнання незаконним та скасування п. 1.23 рішення Дрогобицької міської ради № 807 від 19.02.2009 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №791935 за участю представників стороні:

позивача: Лозовський О.М. (представник МІУ за дов. від 30.05.2013р. №2981/15/14-13), Кривяк Д.Р. (представник ДТГО "Львівська залізниця" за дов. від 01.01.2013р. №ню-68),

відповідача -1: не з'явився,

відповідача -2: Гладун А.І. (представник за дов. від 23.08.2013р. б/н),

третьої особи -1-2: не з'явились,

прокуратури: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. по справі № 5015/5778/11 позов прокурора Львівської області заявлений в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України уповноваженого органу ДТГО "Львівська залізниця" задоволено.

Визнано недійсними п. 1.23 рішення Дрогобицької міської ради № 807 від 19.02.2009 року "Про безоплатну передачу у спільну сумісну власність громадянам та їх об`єднанням земельних ділянок" та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 971935 від 06.04.2010 року, виданий ОСББ "Оксана", на підставі вказаного рішення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. по справі № 5015/5778/11 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою, прокурор Львівської області та ДТГО "Львівська залізниця" звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченні ОСББ "Оксана" просить у задоволенні касаційних скарг відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що згідно актів передачі житлових будинків по вул. Рановецька, 19 та 21, м. Дрогобич, Львівської області від 2002 року у приватну власність мешканцям Б/У-2 НГЧ-8 передано житлові будинки.

19.08.2004 р. мешканцями будинків № 19, 21 на вул. Раневицькій у м. Дрогобич зареєстровано ОСББ "Оксана".

19.02.2009р. ОСББ "Оксана" подано заяву до Дрогобицької міської ради, яка своїм рішенням № 807 "Про безоплатну передачу у спільну власність громадянам та їх об'єднанням земельних ділянок" надала ОСББ "Оксана" у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 2680 кв.м. на вул. Раневицькій, 19, 21. (п. 1.23 рішення).

На підставі вказаного рішення, 06.04.2010р. ОСББ "Оксана" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 791935.

Спір у даній справі виник з тих підстав, що, як вважає прокурор та позивач, передана рішенням ради № 807 у власність ОСББ "Оксана" земельна ділянка знаходиться в смузі відведення залізниці і є частиною земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні ДТГО "Львівська залізниця" згідно виданого рішенням Дрогобицької міської ради №316 від 27.02.1997р. Державного акту 1-ЛВ №001532 від 03.09.1998 р., дозволу на вилучення якої та її передачу ОСББ "Оксана" ДТГО "Львівська залізниця" не надавала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції у рішенні керувався встановленим та положенням ст.ст.17, 19, 20, 67, 68, 69, 84, 141, 142 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.23 Закону України "Про транспорт", ст.377 ЦК України, статутом ДТГО "Львівська залізниця", вказуючи на те, що спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, згоду на вилучення якої позивач не надавав.

Так, судом 1-ї інстанції встановлено, що згідно акту перевірки від 02.08.2011 р., здійсненого Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області, передана ОСББ "Оксана" земельна ділянка площею 0,2680 га по вул. Раневицька, 19,21 у м. Дрогобич накладається на земельну ділянку ДТГО "Львівська залізниця", яка належить до категорії земель транспорту.

Дана обставина підтверджується висновком № 7826 судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2012 р., відповідно до якого земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСББ "Оксана" згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 791935 накладається на земельну ділянку, передану у постійне користування ДТГО "Львівська залізниця" згідно Державного акту 1-ЛВ №001532 від 03.09.1998 р.

Відповідно до положень ст. 68 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ч.1 та п. "ж" ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

У відповідності із ст. 1 Статуту позивача ДТГО "Львівська залізниця" засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (Орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

На підставі встановленого суд 1-ї інстанції дійшов висновку щодо належності до земель державної власності, як наданої земельної ділянки у постійне користування ДТГО "Львівська залізниця" рішенням Дрогобицької міської ради № 316 від 27.02.1997р., так і спірної земельної ділянки, наданої у власність ОСББ "Оксана" рішенням Дрогобицької міської ради № 807 від 19.02.2009р.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України визначено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2008 р. Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6 ДТГО "Львівська залізниця" звернулося до міського голови м. Дрогобич із листом № 1031, у якому просило вилучити земельні ділянки під житловими будинками загальною площею 5,0000 га., а саме: на вул. Рихтицькій, 2,10,14,20, площею 1,923 га.; вул. Майдан Злуки, 21,21/1,27, площею 0,773 га, вул. Вокзальній, 1,6,7, площею 0,8850 га; вул. Стрийській, 419,439, площею 1,419 га.

11.02.2009 р. XXVII сесією п'ятого скликання Дрогобицької міської ради прийнято рішення № 789 від 11.02.2009р. про припинення права користування земельними ділянками, відповідно до якого у зв'язку з добровільною відмовою припинено право Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6 ДТГО "Львівська залізниця" на користування вищевказаними земельними ділянками загальною площею 5000 кв.м.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка площею 2680 кв.м. по вул. Раневицькій, 19, 21, як адреса вилучених земельних ділянок ні у листі УБМРЦС № 6 ДТГО "Львівська залізниця", ні у рішенні Дрогобицької міської ради № 789 від 11.02.2009р. про припинення права користування земельними ділянками не значиться.

Крім цього, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 2, п. "б" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. Землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту належать до земель державної власності, які у приватну власність передаватись не можуть.

Відповідно до п. "а" ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належить до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.

Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про відсутність у Дрогобицької міськради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності та її передачі у приватну власність ОСББ "Оксана".

Скасовуючи рішення суду 1-ї інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, господарський апеляційний суд виходив з того, що спірна земельна ділянка належить до земельних ділянок, право ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6" ДТГО "Львівська залізниця" на користування якими припинено у зв'язку з добровільною відмовою згідно рішення Дрогобицької міської ради XXVII сесії п'ятого скликання № 789 від 11.02.2009р. При цьому зазначає, що спірна земельна ділянка на вул. Раневицькій окремо у вказаному рішенні не зазначена, однак наданий позивачем план земельних ділянок та обрахунок їх загальної площі, дають можливість зробити висновок, що спірна земельна ділянка відноситься до ділянок, вказаних у рішенні.

Такі висновки колегія суду касаційної інстанції вважає передчасними та такими, що не грунтуються на дослідженні доказів в їх сукупності із врахування обставин справи та норм матеріального права (ст. 17,84, 67, 68, 141, 142 ЗК України, ст. 377 ЦК України), покликаних врегульовувати спірні правовідносини.

За змістом ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам наведених норм матеріального і процесуального права та ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим у господарському судочинстві.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із направленням справи до суду апеляційної інстанції для перегляду.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі №5015/5778/11 скасувати.

Справу направити до Львівського апеляційного господарського суду для перегляду.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський