Ухвала суду № 33189468, 15.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Власик Н.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"15" серпня 2013 р. Справа № 1718/2-а-181/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від "25" березня 2013 р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до Сарненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_5 за участю третіх осіб на стороні відповідача Управління Держкомзему в Сарненському районі, Сарненського райвідділу філії ДЗК про визнання частково недійсним рішення, визнання державного акту недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог звернувся з адміністративним позовом до Сарненської міської ради, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення Сарненської міської ради №1082 від 29.10.2008 р., визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ №006965 (а.с.1-4, 40-41). У справі приймають участь треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління Держкомзему у Сарненському районі, Сарненська районна філія ДЗК.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 25.03.2013 р. позовну заяву залишено без розгляду з мотивів пропуску строку на звернення до суду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При цьому суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

У практиці Європейського суду з прав людини питання доступу до суду приділено значної уваги.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом 01.12.2010 р., провадження у справі за його позовом відкрито лише 15.03.2012 р., тобто через 1 рік 3 місяці і 14 днів (а.с.29).

В подальшому справа призначалась до слухання на 12.04.2012 р., 10.05.2012 р., 15.05.2012 р., 23.05.2012 р. 03.08.2012 р., 28.08.2012 р., 27.09.2012 р., 30.10.2012 р., 21.11.2012 р., однак її розгляд фактично не відбувався, оскільки розгляд справи відкладався з різних причин (а.с.48, 52, 53, 75-78, 80, 90, 92, 98-100, 109).

21.11.2012 р. суддя, який розглядав справу, задовольнив заявлений йому відвід і справа передана на розгляду іншому судді (а.с.110-111).

Після цього розгляд справи призначався на 19.12.2012 р., 14.01.2013 р., 08.02.2013 р., 11.02.2013 р., 26.02.2013, однак її розгляд фактично не відбувався, оскільки розгляд справи відкладався з різних причин (а.с.118, 134-137, 142-145, 150).

Перше судове засідання, де справа розглядалась по суті фактично відбулося лише 25.03.2013 р.

Дані обставини свідчать про те, що судом першої інстанції порушено право сторін на розгляд справи в розумні строки, в зв'язку з чим колегія суддів виносить з цього приводу окрему ухвалу.

Надаючи правову оцінку винесеній 25.03.2013 р. колегія суддів вважає за необхідне вказати, що постановлення цієї ухвали відбулося з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Згідно ч.ч.4-5 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. При цьому суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На думку колегії суддів суд першої інстанції формально підійшов до розгляду позовних вимог позивача, оскільки в порушення п.2 ч.4 ст.111, ч.4-5 ст.11 КАС України не вжив заходів до з'ясування всіх обставин справи, витребування необхідних доказів.

Матеріали справи судом першої інстанції вочевидь вивчені поверхово, на що вказує суть позовних вимог, які наводить суд в ухвалі від 25.03.2013 р.: фактично позовні вимоги судом наводяться із заголовку позовної заяви (щодо актів ЯЗ №006965, ЯЗ №006966), що не співпадає з вимогами прохальної частини позовної заяви (а.с.1, 3-4).

При цьому судом взагалі не враховано заяву позивача про зміну позовних вимог (а.с.40).

На стадії відкриття провадження судом не надано правої оцінки позовним вимогам пред'явленим до фізичної особи ОСОБА_5, з урахуванням вимог пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, ст.17 КАС України.

Натомість, поверхневе з'ясування обставин справи не завадило суду прийняти поспішне рішення щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд серед іншого, виходив з того, що позивачем не подано заяви про поновлення строку.

Разом з тим, подання такої заяви згідно диспозиції ч.1 ст.100 КАС України не передбачено. Залишення позовної заяви без розгляду можливе якщо суд на підставі поданої позовної заяви та доданих до неї документів не знайде підстав для поновлення строку (відповідні зміни до названої норми внесені згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI; у редакції Закону України від 17.11.2011 р. N 4054-VI).

За змістом ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З поданої позовної заяви і наданих позивачем документів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом після того, як постановою Рівненського апеляційного суду від 02.06.2010 р. було скасоване рішення Сарненського районного суду від 07.04.2010 р., яким задоволено позов ОСОБА_5, визнано недійсним рішення Сарненської міської ради №26 від 17.01.2001 р. та державний акт на право приватної власності на землю РВ №2808 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.26, 37-38).

Зазначений судовий спір був ініційований відповідачкою ОСОБА_5 у вересні 2009 року (а.с.35-36) і ці обставини не залежали від волевиявлення ОСОБА_3

В ході судового розгляду ОСОБА_5 оспорювала право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

На думку колегії суддів наявність цього спору створювала об'єктивні перешкоди для подачі та розгляду заявленого ОСОБА_3 позову, оскільки заявлені ОСОБА_5 позовні вимоги, виключали позовні вимоги ОСОБА_3

Лише 06.06.2010 р. Апеляційний суд Рівненської області своїм рішенням остаточно встановив, що на час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 позивачка не була власником частини будинку по АДРЕСА_2 і її право такою передачею порушене не було.

Також цим рішенням встановлено, що ОСОБА_5 отримала в дар частину житлового будинку і до неї в користування перейшла частина земельної ділянки, за виключенням земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікаря-невролога і лікаря-терапевта Сарненської центральної районної лікарні. У вересні 2008 року ОСОБА_3 переніс гостре порушення мозкового кровообігу і як наслідок втратив здатність розмовляти, писати, розуміти оточуючих, обмежений в рухах (а.с.65).

Судом першої інстанції взагалі не враховано цю довідку, як і не з'ясовано чи дійсно стан здоров'я позивача не давав йому об'єктивної можливості захищати свої права з вересня 2008 року.

За змістом ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вищевикладене, ухвала першої інстанції підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду.

За змістом ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно п.34 ч.1 ст.2, ч3 ст.5 Бюджетного Кодексу України місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд присуджує на користь позивача понесені ним за подачу апеляційної скарги судові витрати в розмірі 57,35 грн. з відповідного місцевого бюджету Сарненської міської ради.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від "25" березня 2013 р. скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Присудити на користь ОСОБА_3, прож.АДРЕСА_1 з місцевого бюджету Сарненської міської ради 57 грн. 35 коп., сплачених як судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Сарненська міська рада Рівненської області вул. Широка, 31,м.Сарни,Рівненська область,34500

4-ОСОБА_5 АДРЕСА_2

5 - Управління Держкомзему у Сарненському районі Рівненської області. м. Сарни, Рівненська область, вул. Суворова, 8

6- Сарненський районний відділ Рівненської регіональної філії ДЗК

м. Сарни, вул. Белогородська, 19