Ухвала суду № 33189444, 15.08.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"15" серпня 2013 р. Справа № 817/1300/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю

предстаника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПАТ "Рівнеазот") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001262342 від 28.03.2013 р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 р. позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" №0001262342 від 28.03. 2013 р.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ДПІ у м.Рівному подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у м.Рівному проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Рівнеазот" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Компанія Раритет" за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. По результатам перевірки складений акт № 127/22-200/05607824 від 13.03.2013 р., на підставі, якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001262342 від 28.03.2013 р., яким, із посиланням на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 129247,50 грн., з яких 86165,00 грн. - основного платежу та 43082,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.29).

На думку податкового органу позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми по господарським операціям з надання послуг ТОВ "Компанія "РАРИТЕТ". До такого висновку відповідач дійшов на підставі інформації від Дніпропетровської МДПІ, в якій зазначено, що ТОВ "Компанія "РАРИТЕТ" має стан платника "9", направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження та у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по ПДВ у ТОВ "Компанія "РАРИТЕТ", оскільки відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. В зв'язку з цим відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Як вірно вказав суд першої інстанції за змістом ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. №755-IV - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частинами 2 та 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг. У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

Співставляючи наведені норми законодавства з висновками суду першої інстанції наведеними у постанові, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Компанія "РАРИТЕТ". На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість (44-52).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем з дотриманням вимог ст.ст.39, 185, 193, 198, 201 Податкового Кодексу України віднесено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій.

За таких обставин, оскаржувану постанову від 29.04.2013 р. Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, а тому колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч

судді: (підпис) (підпис) І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" серпня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023