Рішення № 331891, 26.12.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" грудня 2006 р.           Справа № 407/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім Украгромашінвест”, смт. Калита, Броварський район

Товариства з обмеженою відповідальністю „Недвар”, с.

Білогородка, Києво-Святошинський район

простягнення 21930,50 грн.,

за участю представників:

позивача:Романов І.В. –директор,

відповідача:не з’явились, обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім Украгромашінвест” (далі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Недвар” (далі –Відповідач) про стягнення 21930,50 грн., з яких 20589,21 грн. заборгованість за поставлений товар та 1341,29 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем були укладені договір поставки № 03/07 від 03.07.2006 року та додаткова угода від 03.07.2006 року, в порушення умов яких, відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 20589,21 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 1341,29 грн. пені. Всього загальна сума позову складає 21930,50 грн.

В подальшому представник позивача надав суду доповнення до позовної заяви, в яких зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу, оскільки відповідач частково погасив суму заборгованості за отриманий товар, у зв’язку з чим уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 8589,21 грн. основного боргу та 1341,29 грн. пені. Загальна сума позову, з урахуванням зменшення позовних вимог, складає 9930,50 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою від 18.12.2006 року в судове засідання не з`явився, відзиву не надав, про причини або неможливість прийняти участь у судовому засіданні не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору поставки № 03/07 від 03.07.2006 року (далі –договір) та додаткової угоди від 03.07.2006 року, яка є невід’ємною частиною договору, укладених між сторонами по справі, позивач (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач (покупець), в свою чергу, зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, відповідно до умов зазначеного договору та додаткової угоди до нього.

Судом встановлено, що на виконання договірних зобов’язань, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 164653,54 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № ТДК-001124 від 05.07.2006 року на суму 13070,79 грн., № ТДК-001181 від 12.07.2006 року на суму 55961,20 грн., № ТДК-001864 від 24.10.2006 року на суму 29032,20 грн., № ТДК-001935 від 01.11.2006 року на суму 30411,30 грн., № ТДК-001991 від 09.11.2006 року на суму 36178,05 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, відповідач в порушення п. VІІ.1. договору та п. 2.3. додаткової угоди не сплатив в 5-денний строк з дня отримання товару його повної вартості.

Як повідомив позивач, відповідач частково розрахувався за отриманий товар, у зв’язку з чим, позивач на виконання умов п. VІІ.1. договору звернувся до відповідача з претензією з вимогою про сплату боргу за поставлений товар в сумі 66589,21 грн. (зазначена сума боргу фактично визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками) та 206,36 грн. пені. Проте, відповідач провів лише часткові розрахунки за отриманий товар, у зв’язку з чим, залишок непогашеної заборгованості за поставлений позивачем товар на день подання позову склав 20589,21 грн.

В ході розгляду справи, відповідач ще частково оплатив суму боргу за поставлений товар в розмірі 12 000 грн. Таким чином, залишок непогашеної заборгованості за поставлений позивачем товар на момент розгляду спору, відповідно до уточнення позовних вимог, складає 8589,21 грн. Відповідач зазначений факт не спростував, доказів погашення заборгованості за поставлений позивачем товар не надав.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов’язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 8589,21 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, на підставі п. 1 розділу ІХ договору та п. 3 додаткової угоди позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, що становить 1341,29 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8589,21 грн. заборгованості за поставлений товар та 1341,29 грн. пені.

Відшкодування судових витрат відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача, оскільки його неправомірні дії спричинили виникнення спору та змусили позивача звернутись до суду за захистом своїх прав. У зв’язку з тим, що позивачем при зверненні з позовом державне мито сплачено в розмірі 676,51 грн., що перевищує встановлений п.п. "а" п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір справляння державного мита, сума зайво сплаченого за платіжним дорученням № 1363 від 24.11.2006 року державного мита в розмірі 457,21 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, ЦК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Недвар” (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, 47, код 33715760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім Украгромашінвест” (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, код 32773224) 8589,21 грн. заборгованості за поставлений товар, 1341,29 грн. пені, 219,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім Украгромашінвест” з державного бюджету зайво сплачене за платіжним дорученням № 1363 від 24.11.2006 року державне мито в сумі 457,21 грн. Видати довідку.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова