Постанова № 33187216, 27.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2013 року Справа № 904/1797/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

секретаря судового засідання Ненарочкіна І.О.

за участю прокурора Кутузової В.О., службове посвідчення № 012329 від 01.11.12.

представники сторін:

від відповідача -1 : Чабанова В.В., представник, довіреність б/н від 12.12.12р.(була присутня у судовому засіданні 13.08.2013р.).

представники позивача, відповідачів 2,3 та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013р. у справі №904/1797/13-г

за позовом прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровської області

до відповідача-1: Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія", м. Дніпропетровськ;

до відповідача-2: Дніпропетровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області в особі реєстраційної служби, м. Дніпропетровськ;

до відповідача-3: Дніпропетровської районної державної адміністрації, Дніпропетровська область;

третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія", м. Дніпропетровськ;

третя особа-2: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про припинення права постійного користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року Прокурор Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (Відповідач-1) та Дніпропетровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області в особі реєстраційної служби (Відповідач-2) в якому просив суд:

- припинити право постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 00306957) земельною ділянкою площею 4,5 га, розташованою за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське. вул. Орільська, 5 та вул. Орільська 5-а, що здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП № 000004, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 611 від 18 листопада 1993 року.

- вилучити земельну ділянку площею 4,5 га, розташовану за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орільська, 5 та вул. Орільська 5-а з постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 00306957).

- визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ДП № 000004 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 611 від 18 листопада 1993 року загальною площею 4,5 га для бази відпочинку та піонерського табору.

- зобов'язати Дніпропетровське районне управління юстиції Дніпропетровської області в особі Реєстраційної служби внести зміни до реєстру речових прав про припинення права постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 00306957) земельною ділянкою площею 4,5 га, розташованою за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орільська, 5 та вул. Орільська 5-а, що здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП №000004, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 611 від 18 листопада 1993 року.

В позовній заяві прокурор зазначив про відсутність органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, отже прокурор набув статусу позивача у даній справі.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2013р. залучено до участі у справі в якості відповідача-3: Дніпропетровську районну державну адміністрацію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013 року у справі №904/1797/13, яке підписано і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 01.07.2013р. (суддя Ліпинський О.В), в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивоване відсутністю підстав для примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою, які передбачені ст. 143 Земельного кодексу України, зокрема те, що у ст. 143 Земельного кодексу України відсутня підстава як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Заступник прокурора області не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині припинення права постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" земельною ділянкою площею 4,5 га, розташованою за адресою вул. Орільська 5, 5а у смт. Кіровське, що здійснюється на підставі державного акту на постійне користування землею від 18.11.93р. та в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною площею 4,5 га, виданого Колективному підприємству "Дніпропетровська фірма "Мрія", серія ДП №000004 від 18.11.93р., оскільки вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає у скарзі, що господарський суд, неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункт "е" статті 141, статтю 120 Земельного кодексу України, статтю 377 Цивільного кодексу України, що призвело до невірного вирішення спору по суті.

Відповідач -1 колективне підприємство "Дніпропетровська фірма "Мрія" та третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія" надали заяву в якій просять відмовити заступнику прокурора Дніпропетровської області в прийнятті до провадження апеляційної скарги посилаючись на пропуск строку подання апеляційної скарги та відсутністю заяви про поновлення строку на надання скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 13.08.2013 року.

13.08.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено, наступне судове засідання призначено на 27.08.2013р..

Ухвалою суду від 23.08.2013р., на підставі розпорядження голови суду, апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі : головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді : Чередко А.Є, Кузнецов В.О.

В судовому засіданні представник заступника прокурора області підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати частково, та задовольнити позовні вимоги в частині припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою та визнати недійсним державний акт на право постійного користування .

Представник колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" надала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області від 15.07.2013 року залишити без задоволення а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на ті підстави, що 05.02.1992р. відповідно до наказу №35 від 05.02.1992р. швацька фабрика ім. Володарського перейменована у орендне підприємство "ДФ"Мрія". Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ДП №00000, від 18.11.1993р., реєстраційний №611, орендному підприємству "ДФ"Мрія" надано в постійне користування земельну ділянку площею 4,5га для бази відпочинку та піонерського табору. На підставі рішення конфедерації організації орендарів Дніпропетровської фірми "Мрія" створено КП "ДФ"Мрія". Згідно пункту 1.7 розділу 1 Статуту КП "ДФ"Мрія" є правонаступником прав і обов'язків орендного підприємства ДФ"Мрія" та організації орендарів " ДФ"Мрія". Нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці увійшло до майна КП "ДФ"Мрія", таким чином вважають, що КП "ДФ"Мрія" право постійного користування земельною ділянкою набуте у встановленому законом порядку. КП "ДФ"Мрія" добровільно не відмовляються від права постійного користування земельною ділянкою, за таких обставин вважають, що положення статей 141-143 ЗК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Від третьої особи -1 - ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія" надійшло письмове пояснення в якому проти позову заперечує та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки вважають, що прокурором не надано доказів, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою було видано з порушенням норм діючого на той момент законодавства, також вважають, що відсутні підстави, визначені ст.143 ЗК України, для примусового припинення права постійного користування КП "ДФ "Мрія", земельною ділянкою.

Представники відповідачів : 2, 3 та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідачів : 2, 3 та третіх осіб за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника КП "Дніпропетровська фірма "Мрія" обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На земельних ділянках за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське :

- вул. Орільська, 5 розташоване нерухоме майно - база відпочинку "Зелена поляна", що перебуває у власності ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія", що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 8/580-07 від 04.12.2007 року.

- вул. Орільська, 5-а розташоване нерухоме майно - піонерський табір "Оріль", що також перебуває у власності ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія", згідно з свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №154997 від 23.05.2008 року, видане на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 16.04.2008 року № 1667-р.

Право власності ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія" на зазначені об'єкти нерухомості підтверджено відповідними довідками з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 576106 від 19.02.2013 року та № 575288 від 19.02.2013 року.

Під час перевірки, проведеною 22.02.2013 року прокуратурою Дніпропетровського району Дніпропетровської області із залученням головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель і державних інспекторів Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області (акт перевірки с.20) встановлено, що зазначена земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП № 000004, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 611 від 18 листопада 1993 року, та відноситься до земель лісогосподарського призначення Кіровського лісництва, що вбачається з листа Державного підприємства "Дніпропетровське лісове господарство" від 22.02.2013 року № 01-75, будівлі та споруди на зазначеній земельній ділянці фактично зруйновані.

Прокурор вважає, що Відповідач-1 незаконно користується земельною ділянкою, державний акт на право постійного користування землею був виданий КП "Дніпропетровська фірма "Мрія" (правонаступник орендного підприємства Дніпропетровської фірми "Мрія" і організації орендарів Дніпропетровської фірми "Мрія") 18 листопада 1993року, в державному акті підставою надання земельної ділянки визначена стаття 6 Постанови Верховної ради від 18 грудня 1990 року N 563-ХІІ, однак, на думку прокурора зазначене суперечило вимогам земельного законодавства, що діяло на момент виготовлення та видачі вищевказаного державного акту.

Так прокурор вважає, що виходячи з приписів норм законодавства, що діяли на час надання спірної земельної ділянки у постійне користування, підставою для надання земельної ділянки у користування повинно було бути рішення місцевої Ради народних депутатів, при цьому як убачається з державного акту на право постійного користування землею серія ДП № 000004 в ньому відсутні будь-які посилання на рішення Ради народних депутатів, прийняте на пленарному засіданні, щодо передачі спірної земельної ділянки у постійне користування.

Відповідно до статті 16 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року N 561-XII, який був чинним на час видачі спірного державного акта встановлено, що про надання земельної ділянки у користування приймається відповідне рішення Радою народних депутатів.

Пунктом 1.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) затвердженої Наказом Держкомзему України від 15.04.1993 р. № 28 встановлено наступне: " 1.2. Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів."

Таким чином, законодавством визначено порядок надання земельних ділянок саме на підставі відповідних рішень рад народних депутатів.

Проте, відсутність в спірному державному акті на право постійного користування землею посилання на відповідне рішення ради народних депутатів не може бути підставою для визнання спірного державного акта недійсним.

Прокурор, в апеляційній скарзі, безпідставно посилається на неприйняття судом до уваги надану прокурором копію листа відділу голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 15.02.2013р., щодо відсутності в архівному відділі документів, щодо передачі земельною ділянки відповідачу, оскільки матеріали справи не містять такого документа.

Відповідно до листа управління Держземагенства у Дніпропетровському районі № 3687 від 12.06.2013р (с.147), управління повідомило про відсутність проектів землеустрою (технічних документацій) на спірні ділянки в архіві.

Згідно листа Дніпропетровської районної ради №2/17-269 від 25.06.2013р.(с.148) відсутня інформація про прийняття районною радою розпорядження, щодо виділення земельної ділянки, оскільки розпорядження передані до архівного відділу Дніпропетровської районної адміністрації.

Кіровська селищна рада повідомила (лист №340 від 11.06.2013р.), що всі рішення знаходяться в архіві (с.149), тобто з аналізу наданих прокурором документів вбачається, що рішення ради про надання в постійне користування земельної ділянки не знайдено, але це не означає що таке рішення не приймалось .

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що прокурором не доведено факту видачі спірного акта без прийняття відповідного рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині припинення права постійного користування Відповідача-1 земельною ділянкою, прокурор зазначає, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно (база відпочинку "Зелена поляна" та піонерський табір "Оріль"), що належить ТОВ "Дніпропетровська фірма "Мрія", а отже, набуття іншою особою права власності на зазначене нерухоме майно, є підставою для припинення права користування Відповідача-1 земельною ділянкою (п. „е" ст. 141 ЗК України). Окрім того, в якості підстав припинення права постійного користування землею, прокурор наводить приписи ст.ст. 57, 92 ЗК України, згідно яких Відповідач-1 не відноситься до осіб, яким земельні ділянки можуть належати на праві постійного користування.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з приписами ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувану - права власності або права користування.

Але в даній справі прокурор ставить питання про застосування пункту "е" статті 141 ЗК України тільки в частині припинення права користування земельною ділянкою без вирішення питання переходу до набувача права користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, що суперечить вищезазначеним нормам права.

Крім того, як вже зазначалось КП "ДФ"Мрія" в добровільному порядку не відмовляється від права постійного користування земельною ділянкою, сплачує земельний податок за спірні земельні ділянки, що підтверджується квитанціями (стор.105-122), не наполягає на припиненні права користування земельними ділянками і набувач майна ТОВ "ДФ"Мрія".

Суд вважає, що за наявності вищезазначених обставин, не можуть бути застосовані норми п. „е" ст. 141 ЗК України про припинення права користування земельною ділянкою. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі наявності підстав, вказаних у ст. 143 ЗК України, серед яких відсутня така підстава як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Доводи прокурора з посиланням на ст.ст. 57, 92 ЗК України, згідно яких Відповідач-1 не може мати на праві постійного користування спірну земельну ділянку, слід визнати безпідставними з огляду рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, яким визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х „Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

Прокурор також зазначає про невідповідність найменування підприємства, правонаступником якого є Відповідач-1, з найменуванням підприємства, визначеного в державному акті на право постійного користування землею від 18.11.1993 року, зокрема, акт видано Дніпропетровській фірмі „Мрія", а Відповідач-1 є правонаступником Орендного підприємства Дніпропетровська фірма „Мрія". Разом із тим, позов прокурора не містить жодних обґрунтувань щодо правових наслідків такої невідповідності у вигляді припинення права постійного користування землею, визнання недійсним державного акта, чи вилучення земельної ділянки, в зв'язку з чим, суд не приймає зазначені доводи прокурора до уваги.

З урахуванням вищенаведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог прокурора щодо припинення права постійного користування землею та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею.

Заступник прокурора Дніпропетровської області не оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог прокурора про вилучення земельної ділянки площею 4,5 га, розташованої за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орільська, 5 та вул. Орільська 5-а з постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 00306957)/,та про зобов'язання Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області в особі Реєстраційної служби внести зміни до реєстру речових прав про припинення права постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" (код ЄДРПОУ 00306957) земельною ділянкою площею 4,5 га, розташованою за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орільська, 5 та вул. Орільська 5-а, що здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП №000004, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 611 від 18 листопада 1993 року.

Керуючись статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а в даному випадку, підстави відмови в вилученні земельної ділянки з постійного користування та зобов'язання внести зміни до реєстру речових прав про припинення права постійного користування Колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія".

Враховуючи, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення стосовно відмови в задоволенні позовних вимог в частині припинення права постійного користування колективного підприємства "Дніпропетровська фірма "Мрія" земельною ділянкою площею 4,5 га, розташованою за адресою вул. Орільська 5, 5а у смт. Кіровське, що здійснюється на підставі державного акту на постійне користування землею від 18.11.93р. та в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною площею 4,5 га, виданого Колективному підприємству "Дніпропетровська фірма "Мрія", серія ДП №000004 від 18.11.93р., вимоги прокурора щодо вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування Відповідача-1, та про зобов'язання Відповідача-2 внесення змін до реєстру речових прав щодо припинення права постійного користування Відповідача-1 спірною земельною ділянкою, мають похідний характер від вимог про припинення права постійного користування та визнання недійсним державного акта, та за умов відмови у задоволенні останніх, задоволенню не підлягають.

В зв'язку з безпідставністю позовних вимог, суд першої інстанції правомірно не досліджував обставини, щодо пропуску прокурором строку позовної давності.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013р. у справі №904/1797/13-г, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2013р. у справі №904/1797/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складений

29.08.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов