Рішення № 33186990, 27.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2013 р. Справа №914/2609/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Скарбниця», м.Львів

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 47'137 грн. 07 коп.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Труш І.М.;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» подано позов до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Скарбниця» про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 47'137,07 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.07.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 27.08.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача страхове відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 47' 137,07 грн. і судовий збір у розмірі 1' 720,50 грн.

Відповідач у судові засідання 17.07.2013р., 13.08.2013р. та 27.08.2013р. явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

11.08.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (страховик, позивач по справі) та Смілкою Богданом Степановичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування засобів наземного транспорту №640526393.11 (далі - договір). Забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль марки «Volkswagen Passat В6», номер кузова (шасі) WVWZZZ3CZTZ001326, 2007 року випуску, державний номерний знак ВС 8239 ВА. Страхова сума становить 160'000,00 грн.

Згідно умов договору, укладеного між позивачем та гр. Смілкою Б.С., при настанні страхового випадку страхувальник має право отримати страхову виплату, а страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, сума якого визначається вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

22.06.2012р. в м.Львові по вул. Кн. Ольги відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «АЗЛК 21412» (державний номерний знак BC 9201 СЕ) - Червоняк Віктор Михайлович перед зміною напрямку руху із лівої суми в праву наїхав на автомобіль марки «Volkswagen Passat В6» (державний номерний знак BC 8239 ВА), яким керував Смілка Богдан Степанович. У результаті наїзду автомобіля марки «АЗЛК 21412» спричинено технічні пошкодження автомобілю марки «Volkswagen Passat В6».

Згідно довідки ДАІ №9026420 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення гр. Червоняком Віктором Михайловичем п. 10.1 правил дорожнього руху України.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.07.2012р. у справі №1316/2758/12 встановлено, що 22.06.2012р. о 22 год. 20 хв. в м. Львові по вул. Кн. Ольги, гр. Червоняк В.М. керуючись автомобілем марки «АЗЛК 21412» (державний номерний знак BC 9201 СЕ), перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого наніс технічні ушкодження автомобілю марки «Volkswagen Passat В6» (державний номерний знак BC 8239 ВА), через що гр. Червоняка В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

25.06.2012р. гр. Смілка Б.С. повідомив позивача про страхову подію, а 25.07.2012р. подав заяву, в якій просив виплатити йому страхове відшкодування у сумі 49'629,37 грн. згідно висновку № 4046/12 експертного автотоварознавчого дослідження.

09.08.2012р. позивачем складено страховий акт № 65958, в якому визначено розмір страхового відшкодування у сумі 48' 137,07 грн., та передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Смілки Б.С.

На виконання умов договору Смілці Б.С. було виплачено 48' 137,07 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджено платіжним дорученням № 8927 від 28.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, страхування цивільно-правової відповідальності Червоняка В.М. здійснено Приватним акціонерним товариством Страховою компанією «Скарбниця» (відповідач по справі), що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3445123 від 24.05.2012р.

17.10.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію №731, в якій просив у десятиденний термін з дня отримання цієї претензії відшкодувати шкоду в порядку регресу на суму 47' 137,07 грн. (48' 137,07 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1' 000,00 грн. (франшиза) = 47' 137,07 грн.). Проте, ця претензія була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Доказів погашення заборгованості на день подання позову відповідачем не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодування особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про страхування» предметом страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхувальником виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Потерпілий (Смілка Б.С.) використав своє право на звернення до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з укладенням договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №640526393.11 від 11.08.2011р. Тобто, в розумінні положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України позивач в порядку регресу набув право на виплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина Червоняка В.М., який керував транспортним засобом марки «АЗЛК 21412» (державний номерний знак BC 9201 СЕ), підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.07.2012р. у справі 1316/2758/12.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наведено вичерпний перелік випадків, коли страховик чи МТСБУ не відшкодовують шкоди. Проте, відповідачем не надано доказів наявності таких випадків.

Під час настання ДТП автомобілем марки «АЗЛК 21412» (державний номерний знак BC 9201 СЕ) керував гр. Червоняк В.М. Цивільно-правова відповідальність Червоняка В.М. застрахована у відповідача, згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3445123 від 24.05.2012р.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat В6» (державний номерний знак BC 8239 ВА), а до позивача, страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, перейшло право зворотної вимоги.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на наведені норми закону, у даному випадку до позивача переходить право вимоги, яке сам страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Цивільно-правову відповідальність за завданий збиток несе відповідач в розмірі суми витрат на відновлювальний ремонт за винятком розміру франшизи, яка страховиком не відшкодовується. Таким чином, сам страхувальник має право вимоги до відповідача в розмірі 47' 137,07 грн. (48' 137,07 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1' 000,00 грн. (франшиза) = 47'137,07 грн.). Отже, розмір заявленої позивачем до відповідача в порядку регресу суми не перевищує розміру права вимоги з урахуванням франшизи, яку сам страхувальник має до особи, відповідальної за завданий збиток, та яке відповідно перейшло до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт відшкодування позивачем страхувальнику розміру відновлювального ремонту та виникнення в нього права вимоги, яке страхувальник, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того, підтверджено факт про те, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки та встановлено, що розмір заявленого позивачем до стягнення з відповідача суми вимоги не перевищує розміру права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 22, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 9, 25, 27 Закону України «Про страхування», ст. 355 Господарського кодексу України, ст. ст. 979, 993, 1187 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Скарбниця» (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 16285602) 47' 137,07 грн. збитків в порядку регресу та 1' 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 27.08.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 29.08.2013р.

Суддя Яворський Б.І.