Рішення № 33186947, 28.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р.Справа № 922/3169/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715; до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; про стягнення 3803,68грн. за участю представників:

позивача - Антків С.І., довіреність №183/810/3 від 12.06.2013р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому 19.08.2013р. судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3803,68грн., у тому числі : 3621,03грн. - суми боргу за послуги водопостачання та водовідведення; 182,65грн. пені.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №8972/07-АК-1 від 05.09.2002р., а саме щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за період з 01.09.2012р. по 30.06.2013р., в зв"язку з чим позивачем, окрім суми основного боргу, нараховано на підставі п.5.2. договору пеню.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що, в порушення п. 4.1. договору, яким встановлено обов"язок відповідача сплачувати вартість послуг водопостачання та водовідведення протягом семи календарних днів від дня отримання платіжного документу, рахунку, не оплачував рахунки, направлені йому позивачем, в зв"язку з чим за період з 01.09.2012р. по 30.06.2013р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 3621,03грн., що, в свою чергу, стало підставою застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, що узгоджується з положеннями п.5.2. договору. Крім того, 28.08.2013р. позивач звернувся до суду з клопотанням б/н від 27.08.2013р. про долучення до матеріалів справи поданих ним документів, у тому числі й докази ініціювання проведення звірки взаємних розрахунків з відповідачем, та акт звірки, який останнім не підписаний, оскільки, як зазначив представник позивача в судовому засіданні, відповідач екземпляр направлений йому позивачем не повернув, своїх заперечень щодо сум вказаних у акті не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 28.08.2013р. не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про порушення провадження у справі за адресою вказаною у позовній заяві, яка співпадає з адресою вказаною у витягу з ЄДР серії АВ№964911 від 20.08.2013р., наданому до суду позивачем 28.08.2013р.: АДРЕСА_1. Проте, вказана ухвала 13.08.2013р. повернулась до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи вищевикладене та приписи п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем (ч. 2 ст. 19 Закону).

Між державним комунальним підприємством "Харківкоммуночиствод" та приватним підприємцем ОСОБА_2 05.09.2002р. укладено договір на приймання стічних вод №8972/07-АК-1, до якого в подальшому сторонами укладалися додаткові угоди (а.с.12-17).

Також 01.12.2004р. між Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на відпуск та споживання води за № 10390 (а.с.10 -11).

Згідно рішення Харківської міської Ради від 12.01.2011р. за № 132/11, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" реорганізоване шляхом приєднання його до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

За змістом додаткової угоди від 20.01.2012р. до договору на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) №8972/07-АК-1 від 05.09.2002р., у зв"язку з реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", вказаний договір викладено в іншій редакції, назва договору - договір №8972/07-АК-1 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно рішення Харківської міської Ради від 23.12.2011р. за № 577/11, Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач у справі).

Відповідно п. 1.3 Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, сторони зобов'язались керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких "Правила прийняття стічних вод Споживачів у каналізаційну мережу м.Харкова", затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010р. за № 321.

Предметом даного договору є тимчасове надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі-послуги).

Згідно з п. 2.1. договору позивач зобов'язався відпускати питну воду відповідачу та приймати стічні води від відповідача, об"єкти якого вказані у додатку №1 "Перелік об"єктів водопостачання та водовідведення", за адресою: АДРЕСА_2.

В п. 3.3.1. договору позивач зобов'язався здійснювати водопостачання та водовідведення об'єктів відповідача за вказаною адресою відповідно до умов договору та забезпечувати якість питної води відповідно до вимог державних стандартів, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за послуги, надані позивачем, відповідно до затверджених тарифів, оплату інших платежів, передбачених цим договором та чинним законодавством, у встановленому порядку.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водокористування та водовідведення та додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 0,005 га згідно Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнта стоку 0,8 відповідно до п.п.1.1, 2.1., 3.3.1., 4.1. договору та п.п.3.1., 3.7., 4.10. "б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України" за №190 від 27.06.2008 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. №936/15627, та як слідує з матеріалів справи, на виконання договору позивач за період з 01.09.2012р. по 30.06.2013 р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 3621,03грн. (згідно розрахунку позивача). Копії рахунків та докази їх надіслання відповідачу у відповідності до п. 3.3.4. договору містяться у матеріалах справи: №944114 від 08.10.2012р. на суму 456,18грн., №955093 від 07.11.2012р. на суму 339,86грн., №966431 від 06.12.2012р. на суму 486,87грн., №977890 від 08.01.2013р. на суму 382,59грн., №988876 від 07.02.2013р. на суму 382,28грн., №1000068 від 07.03.2013р. на суму 183,81грн., №1011213 від 08.04.2013р. на суму 322,42грн., №1022127 від 07.05.2013р. на суму 197,86грн., №1033502 від 07.06.2013р. на суму 488,14грн., №1044616 від 04.07.2013р. на суму 381,62грн. (а.с. 52-64).

Таким чином, позивач виконав покладені на нього чинним законодавством обов'язки належним чином, надаючи відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Відповідно до п. 3.1. Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Як стверджує позивач у позовній заяві та вбачається з поданих матеріалів, відповідач, в порушення п.4.1. договору, яким встановлено обов"язок відповідача сплачувати вартість послуг водопостачання та водовідведення протягом семи календарних днів від дня отримання платіжного документу, рахунку, - свої договірні зобов'язання по оплаті наданих послуг виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 29.07.2013р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за надані йому послуги за період з 01.09.2012р. по 30.06.2013р. становить 3621,03грн.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно прострочення виконання зобов"язань відповідача за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №8972/07-АК-1 від 05.09.2002р. не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 3621,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 5.2. договору, у вигляді сплати пені, з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2. договору, яким визначено, що за умови несплати або неповної сплати послуг у строки, встановлені цим договором, споживачеві нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов"язання, позивачем нараховано пеню за період з 19.01.2013р. по 19.07.2013р. (окремо по кожному простроченому платежу, а.с. 65) на загальну суму 182,65грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування пені за розрахунком позивача, суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) борг за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3803,68грн., у тому числі : 3621,03грн. - суму боргу за послуги водопостачання та водовідведення, 182,65грн. пені; та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29.08.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.