Постанова № 33186868, 28.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/6687/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі: Семціві О.В.,

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю за період з 02.03.2013 по 30.05.2013 у сумі 2199,76 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась з вказаним позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю за період з 02.03.2013 по 30.05.2013 у сумі 2199,76 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що приватне виробниче-комерційне підприємство «Прогрес 2000» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської Ради Луганської області, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - 30797217, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 29.03.2000р. Відповідача взято на облік до Алчевської ОДПІ за № 2234/10-39. За відповідачем з березня 2013 р. утворився податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 2199,76 грн., що складається з :

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 02.03.2013 р.

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.03.2013 р.

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.04.2013 р.

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.05.2013 р.

Таким чином, загальна сума до стягнення з орендної плати за землю становить 2199,76 грн.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку було вжито наступні заходи:

1. На підставі ст.59 ПК України виставлено податкову вимогу форми «Ю» №139 від 02.04.2013 р.

2. На підставі ст..89 ПК України всі активи відповідача зареєстровано 29.04.2013р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстраційний номер 13661579 з терміном дії до 29.04.2018 р.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг залишається несплаченим. На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне виробничо-комерційного підприємства «Прогрес 2000» зареєстроване в якості юридичної особи 24 березня 2000 року № 1 384 105 0003 000035 виконавчим комітетом Алчевської міської Ради Луганської області на підтвердження чого видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №705411 (а.с.14).

Відповідно до довідки №311/290-54 від 09.10.2006 року відповідач з 29.03.2000 р. перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ за № 2234/10-39 (а.с.8).

23 листопада 2007 року між Сєвєродонецькою міською радою та відповідачем було укладено договір оренди землі (а.с.17-18).

16 грудня 2007 року складено та підписано акт передачі земельних ділянок в натурі (а.с.19).

08.04.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 23.11.2007 року (а.с.20).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

15 лютого 2013 року відповідачем до податкового органу було подану податкову декларацію з плати за землю №9006858595, згідно до якої щомісячний платіж за землю складає 549,94 грн. (а.с.15-16).

У судовому засіданні встановлено, що за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 2199,76 грн., що складається з :

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 02.03.2013 р.;

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.03.2013 р.;

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.04.2013 р.;

- податкового боргу у сумі 549,94 грн., що підтверджується декларацією № 9006858595 від 15.02.2013 р. з терміном сплати 30.05.2013 р.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що Алчевською ОДПІ на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» № 54 від 02.04.2013 року, яка була отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеної вимоги (а.с.11).

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

Крім того, на підставі ст. 89 Податкового кодексу України 29.04.2013 року на всі активи відповідача накладено обтяження (податкова застава), реєстраційний номер 13661579 з терміном дії до 29.04.2018 року (а.с.12-13).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, що також підтверджено розрахунком ціни позову (а.с.4) та зворотнім боком облікової картки (а.с.10).

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного виробничо-комерційного підприємства «Прогрес 2000» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю за період з 2.03.2013 по 30.05.2013 у сумі 2199,76 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Прогрес 2000» (код - 30797217) кошти за податковим боргом з орендної плати за землю у сумі 2199,76 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 76 копійок) на користь Держави р/р № 33218812700080 код платежу 1305200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код 37944909, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 28 серпня 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра