Постанова № 33186856, 21.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Справа № 809/2298/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Франківськ-Центр-Буд"

про стягнення заборгованості у сумі 9180,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2013 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Франківськ-Центр-Буд" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 11260 грн.

21.08.2013 року позивачем змінено позовні вимоги шляхом зменшення суми позову у зв'язку із закінченням строку давності стягнення частини податкового боргу. Згідно з уточненими позовними вимогами позивач просив стягнути заборгованість в сумі 9180 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість, що виникла в результаті несплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності з податку на прибуток в сумі 8670 грн., та з податку на додану вартість в сумі 510 грн. Оскільки відповідач добровільно податкову заборгованість не сплачує, просив борг в загальному розмірі 9180 грн., стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала клопотання про розгляд справи без її участі, вказавши, що змінені позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просила позов з врахуванням зменшення суми позовних вимог задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.63-64).

У відповідності до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги вимоги частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), а саме, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності сторін.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридична особа - Приватне підприємство "Франківськ-Центр-Буд" зареєстроване 25.06.2008 року (а.с.69-70) та згідно із статтею 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності позивачем проведено сім перевірок податкової звітності, зокрема п'ять з податку на прибуток та дві з податку на додану вартість. Результати перевірок відображені в наступних актах.

Актами перевірки податкової звітності №14492/15-1/35915394 від 07.09.2010 року (а.с.37) та №372/15-1/35915394 від 24.05.2011 року (а.с.34) виявлено порушення пункту пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2181-III) та п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: неподання декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2010 року - за актом від 07.09.2010 року, за 3 квартали 2010 року та 2010 рік - за актом від 24.05.2011 року.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-III та пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі також - ПК України), за неподання звітності до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Так, на підставі вищевказаних актів, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0014601501/0 від 13.09.2010 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але поштове відправлення повернулося відправнику із зазначенням причини невручення (а.с.35). На виконання вимог Закону №2181-ІІІ, податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 року, з метою узгодження податкового зобов'язання, вивішувалось на дошці оголошень, про що свідчить підпис працівника податкової служби на звороті податкового повідомлення-рішення, та відповідачем не оскаржувалося (зворотній бік а.с.35).

Також винесено податкове повідомлення-рішення №0007821501 від 25.05.2011 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 340 грн. Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але повернулось адресату із зазначенням причини невручення (а.с.33).

У відповідності до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищевказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим та відповідачем не оскаржувалося.

Оскільки сума грошового зобов'язання після вручення податкових вимог за попередній період відповідачем не сплачена та не переривалась згідно довідки (а.с.49), а сума податкового боргу збільшилася, то у відповідності до абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 ПК України додаткова податкова вимога на суму збільшеного податкового боргу не надсилалася.

Актами №8667/15-1/35915394 від 11.10.2011 року (а.с.26), №820/1591/35915394 від 16.03.2012 року (а.с.29) та №2192/1501/35915394 від 15.03.2013 року (а.с.30) встановлено порушення відповідачем п.49.1, п.49.2, п.п.49.18, п.49.18, ст.49 ПК України, а саме неподання декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року - актом від 11.10.2011 року; ІІ-ІІІ квартал 2011 року, ІІ-ІV квартал 2011 року - актом від 16.03.2012 року; 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року, 3 квартали 2012 року та 2012 рік - актом від 15.03.2013 року.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України за неподання звітності до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

На підставі вищевказаних актів перевірки винесено три податкові повідомлення рішення, а саме:

за №0020261501 від 11.10.2011 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2040,00 грн. (а.с.25). Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але повернулося адресату із зазначенням причини невручення (а.с.25);

за №0005261591 від 16.03.2012 року (а.с.28), яким збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2040,00 грн., також повернуте адресату із зазначенням причини невручення (зворотній бік а.с.28);

за № 0004981501 від 15.03.2013 року (а.с.31), яким збільшено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4080,00 грн., також направлено відповідачу та повернулося з незалежних від податкового органу причин (а.с.32).

З огляду на вищенаведене та у відповідності до вимог абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими, а визначені податкові зобов'язання узгодженими.

За результатами невиїзної перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, актом №17742/152/35915394 від 25.10.2010 року (а.с.16) встановлено порушення відповідачем вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: не повернуто свідоцтво платника ПДВ до 01.08.2010 року, внаслідок чого, згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-III накладено штрафні (фінансові) санкції.

Так, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007011502/0 від 26.10.2010 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн. (а.с.15). Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але повернулось адресату із зазначенням причини невручення, тому з метою узгодження вивішене на дошці оголошень, про що свідчить відмітка на податковому повідомленні-рішення (зворотній бік а.с.15).

Актом камеральної перевірки податкової звітності №17746/152/35915394 від 25.10.2010 року (а.с.21) встановлено порушення п. «а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, а саме неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р., та липень 2010 року, що згідно з п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності.

У зв'язку з виявленими порушеннями, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007001502/0 від 26.10.2010 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 340 грн. (а.с.20). Дане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, але повернулось адресату із зазначенням причини невручення, з метою узгодження вивішене на дошці оголошень у відповідності до відмітки на податковому повідомленні-рішенні (зворотній бік а.с.20).

Заборгованість в загальному розмірі 9180 грн., підтверджується також довідкою-розрахунком (а.с.68), та прослідковується у виписках з облікових карток платника щодо відповідача (а.с.8-13,50-55).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

У відповідності до положень пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, зокрема, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Закону №2181-III, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 статті 152 ПК України визначено, що для податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, а тому подання декларації з даного виду податку відбувається щоквартально.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-III, встановлено що, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в усіх вищевказаних податкових повідомленнях - рішеннях підлягають до стягнення.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм податкового законодавства в частині обліку податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 9180 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 9180 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Франківськ-Центр-Буд" (ідентифікаційний код 35915394) та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Франківськ-Центр-Буд" (ідентифікаційний код 35915394) в дохід бюджету податковий борг в сумі 9180 (Дев'ять тисяч сто вісімдесять) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 27.08.2013 року.