Рішення № 33186820, 19.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.13р. Справа № 904/5314/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 60 942,36 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Шуба Я.С., дов. № 33 від 01.01.13 р., юрисконсульт 1 категорії;

Від відповідача: Дарій Л.М., дов. № 52-16/120 від 29.12.12 р., юрисконсульт юридичного відділу.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 60 942, 36 грн., що складають плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що надійшли на адресу відповідача по залізничним накладним № 41339094, № 41339086, № 41339151, № 1338971, № 41339334, № 41340084, № 41339300, № 41339631, №41339284, № 41339268, № 41338963, № 41338948, № 41339235, № 41339227, № 41339276, № 41340209, № 41339060, № 41339045, № 41338997, № 41339052, № 41339011, № 41339029, № 41339219, № 41339219, № 41339169, № 41340100, № 41340092, № 41340035, № 41339359, № 41340134, № 41340118, № 41339243, №41339193, № 41339144, № 41339177, № 41339128, № 41339110, № 41338989, № 41339003, № 41339037, №41339078, № 41339102, № 41339185, № 41339201, 41339326, № 41339342, № 41340126, № 41340233, № 41340225, 41340217, 41340191,41340159, № 41340142.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що документи, згідно яких була нарахована плата за користування вагонами, не відповідають дійсним обставинам, тому не мають доказової та юридичної сили.

Таким чином, на думку відповідача, позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, в зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту.

Позивачем були надані пояснення щодо відзиву на позовну заяву, в яких зазначає, що Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування свого заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення. (ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008р. між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Власник колії) укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476А нюДЧ (далі-Договір) про експлуатацію залізничної під'їздної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.

Розгорнута довжина під`їзної колією і спорудами власника колії зайняло ділянку площею 4 500 кв.метрів.

Відповідно до п. 5 Договору, передача вагонів для під`їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;

- маршрутів завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вантажом через інтервал часу - 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів -за повідомленням.

Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Статтею 76 Статуту залізниць України встановлено, що час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії. Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договір про подачу та забирання вагонів розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання.

Як вбачається із матеріалів справи, за накладними №№ № 41339094, № 41339086, № 41339151, № 1338971, № 41339334, № 41340084, № 41339300, № 41339631, №41339284, № 41339268, № 41338963, № 41338948, № 41339235, № 41339227, № 41339276, № 41340209, № 41339060, № 41339045, № 41338997, № 41339052, № 41339011, № 41339029, № 41339219, № 41339219, № 41339169, № 41340100, № 41340092, № 41340035, № 41339359, № 41340134, № 41340118, № 41339243, №41339193, № 41339144, № 41339177, № 41339128, № 41339110, № 41338989, № 41339003, № 41339037, №41339078, № 41339102, № 41339185, № 41339201, 41339326, № 41339342, № 41340126, № 41340233, № 41340225, 41340217, 41340191,41340159, № 41340142 вагони власності ТОВ „ЄВРАЗ Україна" були прийняті залізницею для перевезення на адресу одержувача - ВАТ "Південний ГЗК", проте, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг , дані вагони були затримані по наказу № № 8 від 04.01.13 р у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

Згідно п. 8 ІІ Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми.

Відповідно до п. 9 правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

З урахуванням зазначених обставин, станцією затримки Кривий Ріг-Західний у порядку передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 04.01.13 р., акт загальної форми ГУ-23 № 03 від 04.01.13 р. та вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.

Крім того, п. 16 Договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів згідно Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України.

Згідно статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін сплачується плата, встановлена тарифом.

Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.Порожні приватні власні вагони (саме про такі вагони йдеться в позовній заяві), які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів.

Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України (далі - Статут), Правилами користування вагонами за користування вагонами (парку залізниць України, парку залізниць інших держав, які належать підприємствам, орендованими) вноситься плата. Пункт 13 зазначених Правил передбачає плату за користування і у разі затримки вагонів під час перевезення, крім тих випадків, які залежать від залізниці.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до зазначених вище вимог станцією затримки Кривий Ріг-Західний та призначення Кривий Ріг були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23 на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості плати ф.ГУ-46 №11019033 - 58 566, 24 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 16019023 - 2 376, 12 грн., в загальній сумі 60 942, 36 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Документального підтвердження того, що відповідач був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею, на підходах до станції призначення, останнім суду надано не було.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на те, що акти загальної форми ГУ-23 не є належними доказами у справі, зважаючи на те, що вони не містять підпису представників вантажовласника, оскільки відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України08.07.2002 р. за №567/6855, акт повинен бути підписаний особами, які беруть участь в засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше ніж дві, особи.

До того ж, як наголошено в поясненнях на відзив, наданих позивачем, акт загальної форми ГУ-23 №3 було складено станцією підходу, а не стацією призначення, що фізично позбавляло можливості представника вантажовласника його підписати.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначених вище сум, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, 71, 76, 119 Статуту залізниць України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат " (50026, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000, рахунок: 26006315658300, в АТ "УкрСиббанк", м. харків, МФО: 351005) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) 60 942 (шістьсот тисяч дев`ятсот сорок дві гривні) 36 коп. плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено: 20.08.13 р.