Рішення № 33186789, 19.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Цивільна справа №2-3381/13

№760/9975/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь солідарно суму загальної заборгованості за кредитним договором в розмірі 232651 грн. 29 коп., посилаючись на те, що 12.09.2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №57/120906 відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 28180 доларів США, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути наданий кредит, сплатити нараховані відсотки, а також виконати інші умови цього договору.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, було укладено договір поруки №57/120906 від 12.09.2006 року, за яким ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1.

Оскільки, як вказує позивач, ОСОБА_1 неналежним чином виконує обов'язки за кредитним договором в частині дотримання строків та обсягів здійснення чергових платежів, то за ним станом на 04 квітня 2013 року утворилась прострочена заборгованість за кредитом в сумі 232651,29 гривень, про яку позивач письмово повідомив ОСОБА_2, як поручителя, у вигляді претензії №1063-05/2 від 24.04.2013 року із попередженням щодо можливості застосування до боржника та поручителя заходів примусового стягнення заборгованості по кредиту в судовому порядку.

Через те, що відповідачами було проігноровано вимоги позивача про погашення заборгованості за кредитним договором, останній був вимушений звернутись з вказаним вище позовом до суду, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, яка станом на 04.04.2013 р. становить 232651 гривню 29 копійок і складається із заборгованості по кредиту - 2965,65 доларів США, що еквівалентно 23704,44 гривень, простроченої заборгованості по кредиту - 14201,71 доларів США, що еквівалентно 113514,27 гривень, донарахованих процентів за період з 29.06.2010 - по 03.04.2013 року в сумі 6623,44 долари США, що еквівалентно 52941,16 гривень, а також пені за період з 12.09.2006 року по 03.04.2013 року в сумі 5316,08 доларів США, що еквівалентно 42491,43 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позові та просив про його задоволення.

Представник відповідачів проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 98-106), в яких вказав на невірний розрахунок позивачем розміру пені за прострочення платежів за договором, наголошував на припиненні поруки ОСОБА_2 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, вказав на пропуск банком річного строку позовної даності для стягнення нарахованої пені, а також вказав, що банк вже задовольнив свої вимоги шляхом звернення у 2011 році стягнення на предмет застави (автомобіль марки «Мітсубісі»), його реалізації та отримання банком 52313,92 гривень, які, на думку представника відповідачів, не враховані банком при виконанні розрахунку заборгованості.

Таким чином в своїх запереченнях представник вказує, що вимоги банка є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому і просив в позові відмовити.

В судове засідання 14.08.2013 року представник відповідачів та відповідачі не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином (а.с. 123), а тому суд за згодою представника позивача та відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши 14.08.2013 року пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи в їх сукупності та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 12.09.2006 року між ТОВ «БМ Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 (прізвище у новому паспорті «ОСОБА_1» а.с. 118) було укладено кредитний договір №57/120906 (а.с. 62-65), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 28180 доларів США, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути наданий кредит, сплатити нараховані відсотки, а також виконати інші умови цього договору.

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору 12.06.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №57/120906 (а.с.68).

Як встановлено з додатку №1 до кредитного договору (графік щомісячних платежів) (а.с. 66) сплата процентів та погашення основної суми боргу має здійснюватись ОСОБА_1 не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2006 року та по 11 вересня 2013 року.

Проте, як встановлено з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 6-8) та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 (а.с. 9-60), останнім було допущено порушення вказаного графіку платежів вже в грудня 2008 року, а саме не здійснено черговий платіж в розмірі 272,13 доларів США, що призвело до виникнення простроченої заборгованості по сплаті основного боргу та сплаті відсотків за користування кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2, 6.1.4, 7.1.3 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення загальної заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом і виконання інших грошових зобов'язань по кредитному договору.

Судом встановлено, що листами №31-14/65 від 12.01.2009 року та №1063-05/12 від 24.04.2013 року, скерованими на адресу позичальника та поручителя, позивачем доводилось до відома останніх про існування та розміри простроченої заборгованості та загальної заборгованості за кредитом та ставилася вимога щодо її погашення в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку має місце прострочення боржника, тобто невиконання ОСОБА_1 зобов'язання у встановлений договором строк, а тому вимога позивача щодо повернення боргу та нарахованих процентів згідно з умовами договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Суд критично ставиться до заперечень відповідачів в частині неправомірності стягнення з них всієї суми заборгованості без врахування вартості реалізованого предмету застави, оскільки судом перевірено такі доводи та встановлено, що грошові кошти в сумі 52313,92 гривні, що отримані Шевченківським ВДВС від реалізації майна, переказані до позивача і зараховані в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 і відображені у виписці про рух коштів (а.с. 53-54).

Також суд не вважає обґрунтованими заперечення відповідачів про відсутність у позивача права вимагати повернення заборгованості через раніше здійснене звернення стягнення на предмет застави, оскільки позивач має право самостійно обирати способи захисту власних прав і користуватись ними.

Крім того, суд критично ставиться до твердження відповідачів про припинення дії договору поруки ОСОБА_2, оскільки строк повернення коштів за кредитним договором визначено до 11.09.2013 року (а.с. 62), а отже і договір поруки є таким, що не припинив свою дію, в той час як посилання представника відповідачів на те, що строк, встановлений ст. 559 ЦК України слід відраховувати від дати прострочення чергового платежу по кредиту, є помилковими.

В той же час суд вважає, обґрунтованими твердження представника відповідачів щодо пропуску позивачем строку позовної давності для вимог про стягнення пені, а тому суд обмежує стягнення пені за договором річним строком та визначає період стягнення пені з 02.04.2012 по 01.04.2013 та в сумі 425 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 3397 гривень 03 копійки.

В решті вимог про стягнення пені суд вважає правильним відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положенням параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» слід задовольнити частково і стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по кредиту - 2965,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення (799,30 гривень за 100 доларів США) еквівалентно 23704,44 гривень, простроченої заборгованості по кредиту - 14201,71 доларів США, що еквівалентно 113514,27 гривень, донарахованих процентів за період з 29.06.2010 - по 03.04.2013 року в сумі 6623,44 долари США, що еквівалентно 52941,16 гривень, а також пені за період з 02.04.2012 року по 01.04.2013 року в сумі 425 доларів США, що еквівалентно 3397,03 гривень., а всього стягнути 193556 гривень 90 копійок.

Також відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України сплачені позивачем судові витрати в сумі 1935,56 гривень підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214-216, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 526, ч.1 ст. 553, ч.1,2 ст.554, 612, ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 1050, ст.1052, ч.1,2 ст.1054 Цивільного кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 193556 (сто дев'яносто три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 90 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 1935 гривень 56 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Зінченко С.В.