Постанова № 33186611, 07.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2107/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Боровицького О. А. Білої Л.М.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

представника позивача: Качурішина О.В.

представника відповідача: Дідушка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського національного торговельно - економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інститу КНТЕУ на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці до Київського національного торговельно - економічний університету в особі Вінницького торговельно-економічного інститу КНТЕУ про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Лівобережний міжрайонний центр зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ про стягнення з відповідача коштів в сумі 10958 грн. 97 коп.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 10958 грн. 97 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції зазначених в постанові суду, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи, 29.08.2008 року ОСОБА_4 був звільнений з посади доцента кафедри психології, соціології та права Вінницького торговельно - економічного інституту КНТЕУ на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці.

Відповідно до Наказу позивача від 13.10.2008 року №НТ081013 ОСОБА_4 був наданий статус безробітного та, на підставі ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з 13.10.2008 року йому призначена допомога по безробіттю та розпочато її виплату.

Згідно наказу № НТ081124 від 24.11.2008 року, ОСОБА_4 виплачено одноразову допомогу по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності в сумі 9512,99 грн. та припинено подальшу виплату допомоги по безробіттю, а також знято з реєстрації в центрі зайнятості.

Тобто, ОСОБА_4 було виплачено забезпечення по безробіттю в загальній сумі 10958,97 грн., в тому числі: допомога по безробіттю за період з 13.10.2008 року по 19.11.2008 року в сумі 1445,98 грн. та одноразова допомога по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю, виплачена за період з 20.11.2008 року по 07.10.2009 року, в сумі 9512,99 грн.

На підставі рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 14.06.2011 року в справі №2-472/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19.07.2011 року, ОСОБА_4 поновлено на посаді доцента кафедри психології, соціології та права Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ з 29.08.2008 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи даний адміністративний позов виходив з того, що відповідно до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Надавши правову оцінку діям позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В свою чергу, ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Після звільнення позивачу була виплачена допомога по безробіттю за період з 13.10.2008 року по 19.11.2008 року в сумі 1445,98 грн.

Однак, за рішенням суду позивача було поновлено на роботі з 29.08.2008 року.

З матеріалів справи, а саме з довідки з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що ОСОБА_4 20.11.2008 року зареєструвався як підприємець. Однак, вже 18.12.2008 року була здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_4, тобто він фактично не здійснював підприємницької діяльності.

З наведених обставин, суд апеляційної інстанції вбачає, що при зверненні ОСОБА_4 до центру зайнятості щодо отримання одноразової допомоги на випадок безробіття для здійснення підприємницької діяльності, він зобов'язаний був повідомити центр про поновлення його на роботі, однак цього не зробив, що в свою чергу могло вплинути на прийняття рішення щодо надання вказаної одноразової допомоги.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягненню підлягає допомога по безробіттю, яку ОСОБА_4 отримав в період з 13.10.2008 року по 19.11.2008 року.

Що стосується решти суми коштів, а саме одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю, яка виплачена за період з 20.11.2008 року по 07.10.2009 року, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у стягненні її з відповідача, оскільки саме ОСОБА_4, а не відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про поновлення його на роботі.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського національного торговельно - економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інститу КНТЕУ задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці до Київського національного торговельно - економічний університету в особі Вінницького торговельно-економічного інститу КНТЕУ про стягнення заборгованості, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов частково.

Стягнути з Київського національного торговельно - економічний університету в особі Вінницького торговельно-економічного інститу КНТЕУ на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці кошти в сумі 1445,98 грн. (одну тисячу чотириста сорок п'ять гривень 98 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "12" серпня 2013 р.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Боровицький О. А.

Біла Л.М.