Постанова № 33186398, 16.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3496/13-a

категорія 8.2.6

16 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест"

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. №0014382320/0, зобов'язання зарахувати суму передплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00 грн.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом, в якому зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ був складений акт від 23.12.2010 р. №1987/05-53/23-20/33529350, в якому було зафіксовано порушення позивачем, вимог податкового законодавства. На підставі вказаного акту відповідачем 28 грудня 2010 р. було видано податкове повідомлення-рішення 014382320/0, яким ТОВ "Церсаніт Інвест" визначено суму податкового зобов"язання по податку на прибуток на загальну суму 710000,00 грн., в тому числі за основним платежем-591667 грн. та 118333 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, просить визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення та зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області державної податкової служби зарахувати суму передплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобов"язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що були зазначені ним в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення проти позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Новоград-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами якої складено акт від 23.12.2010 р. за №1987/05-53/23-20/33529350. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 591667 грн. в т ч. за 1 півріччя 2010 року в сумі 591667 грн.;

На підставі даного акту перевірки начальником Новоград-Волинської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року за №0014382320/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 710 000 грн. в тому числі штрафна санкція в розмірі 118 333,00 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що товариством занижено податок на прибуток за I півріччя 2010 року всього у сумі 591 667 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, а саме на порушення п.5.1, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 року за №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) товариством за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року завищено валові витрати за I півріччя 2010 року всього на суму 2 366 666 грн., оскільки згідно ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст. 215 ст.228 Цивільного кодексу України угода між ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Полісся Газ Енерго" щодо поставки природного газу має ознаки фіктивності і товариство не мало законних прав включати до валових витрат за перше півріччя 2010 року витрати на придбання природного газу у травні 2010 року в ТОВ "Полісся Газ Енерго" на суму 2 366 666,00 грн.

Суд не погоджується такими висновками податкового органу та вважає оскаржуване рішення протиправними з огляду на наступне:

Що стосується правомірності включення до валових витрат товариством витрат на придбання природного газу у ТОВ "Полісся Газ Енерго" слід зазначити наступне.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин ( далі -Закон) визначає платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядку обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому слід зазначити, що в акті перевірки податковим органом не спростовується наявність та належне оформлення первинних документів, які підтверджують валові витрати, а саме: актів приймання передачі та транспортування природного газу, податкових накладних, банківських виписок про оплату природного газу.

Крім того, пунктом 5.11 ст. 5 Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Правила ведення податкового обліку визначаються ст. 11 зазначеного Закону. При цьому, вказана стаття не містить будь-яких конкретних вимог щодо наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Разом з тим, витрати на придбання природного газу у ТОВ "Полісся ГазЕнерго" підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, а саме : договором на постачання природного газу від 02.11.2009 року за № 01/Г-2010, актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2010 року за № РН-0000021, податковими накладними № 35 від 31.05.2010 року, № 36 від 31.05.2010 року, платіжними дорученнями про сплату № 5096 від 16.04.2010 року, № 5098 від 16.04.2010 року, № 5601 від 17.05.2010 року, № 5613 від 18.05.2010 року, № 5704 від 25.05.2010 року, № 5705 від 25.05.2010 року.

Актом перевірки визначено, що у ТОВ Полісся ГазЕнерго" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, а тому згідно ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст. 215 ст.228 Цивільного кодексу України угода між ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Полісся Газ Енерго" має ознаки нікчемності.

Висновок відповідача про нікчемність укладеного договору № 01/Г-2010 на поставку природного газу від 02.11.2009 року укладеного з ТОВ "Полісся ГазЕнерго" є безпідставний, необґрунтований і суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що зазначений договір не спричинив реального настання наслідків всупереч п.5 ст.203 ЦК України. Товар за зазначеними договорами не передавався. Проте, такий висновок відповідача не підтверджується жодним доказом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України основою недійсності правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 і 6 статей 203 Кодексу, Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібно.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з його недійсністю.

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач в акті перевірки не навів факти, докази того, що договір № 01/Г-2010 на поставку природного газу від 02.11.2009 року укладеного з ТОВ "Полісся ГазЕнерго" порушує публічний порядок і в чому саме полягає порушення публічного порядку.

Крім того стаття 228 ЦКУ є нормою цивільного законодавства України, а з 01 січня 2004 року набув чинності також Господарський кодекс України, який містить статті 207 та 208, що передбачають можливість визнання в судовому порядку недійсними господарських зобов'язань та встановлюють спеціальні наслідки визнання господарських зобов'язань недійсними.

Так, згідно із частиною 1 статті 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, відповідачу під час перевірки надавався акт прийомки-передачі газу за №РН-0000021 за травень місяць 2010 року підписаний ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Полісся ГазЕнерго" щодо поставки природного газу відповідно до договору № 01/Г-2010 від 02.11.2009 року у кількості 1 150 тисяч куб.метрів .

Згідно запиту позивача №435 від 29.04.2013 року про зарахування коштів по податковому повідомленню-рішенню №0014382320/0 від 28.12.2010 року відповідач надав відповідь №6889/22-00 від 07.05.2013 року, в якій зазначено, що 10.01.2011 року було враховано суму переплати по особовому рахунку з податку на прибуток ТОВ "Церсаніт Інвест" в погашення податкового повідомлення-рішення №0014382320/0 від 28.12.2010 року на суму 591667,00 грн. основного платежу та 118333,00 грн. штрафної санкції. За таких обставин сума передплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00 грн. підлягає зарахуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

З підстав, що викладені вище, суд вважає, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки, є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. №0014382320/0 про визначення позивачу додаткового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 591667 грн. та застосування до нього штрафної (фінансової) санкції в розмірі 118333 грн., є протиправним і підлягає скасуванню.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 71 КАС України, з огляду на розподіл обов'язків по доказуванню в адміністративному процесі, в даному разі обов'язок доведення наявності порушень позивачем покладається на контролюючий орган. Податковим органом не подано будь-яких доказів, які б ставили під сумнів, як власне реальність виконання господарських операцій з виконання цих робіт, так і зв'язок таких робіт з господарською діяльністю позивача, а також наявність підтверджуючих документів та інших обставин справи, доведених під час розгляду справи.

Суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 28.12.2010 р. №0014382320/0.

Зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області державної податкової служби зарахувати суму передплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00грн. в рахунок зменшення податкових зобов"язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 19 липня 2013 р.