Постанова № 33186382, 23.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1199/13-a

категорія 8.2

23 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест"

до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області, за участю прокуратури Житомирської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просив визнати нечинними податкові повідомленні-рішення форми "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13322338 грн. та стягнути на його користь з державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень - вересень 2008 року в розмірі 13322338 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що протягом березня 2009 року Новоград-Волинською ОДПІ було проведено перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.09.2007 року по 30.11.2008 року, за результатами якої складено акт від 17.03.2009 року за № 442/05-53/23-30/33529350. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16722803 грн.

Позивач, не погоджуюсь з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, однак його скарги залишились без задоволення і відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми "В1" № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 16722803 грн. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач посилається на те, що товариством відповідно до вимог чинного законодавства та в межах строку, визначеного ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", самостійно виявлено помилки, що містилися у раніше поданих ним податкових деклараціях з ПДВ, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ та подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представники Новоград-Волинської ОДПІ в судовому засіданні позов не визнали. Зокрема пояснили, що в ході проведення позапланових перевірок бюджетного відшкодування за період з січня по листопад 2008 року було прийнято рішення форми "В2" щодо збільшення бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів на суму 9002453 грн., яка фактично оплачена платником у відповідних періодах. Решта суми бюджетного відшкодування в розмірі 4319885 грн. за результатами перевірки була зменшена, як не підтверджена первинними документами щодо оплати заявленої платником до відшкодування суми ПДВ.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області в судове засідання не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Прокурор в судове засідання не з"явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2007 року по 30.11.2008 року. По результатах перевірки був складений акт від 17.03.2009 року за № 442/05-53/23-30/33529350.

Підставою для зменшення в податковому обліку ТОВ "Церсаніт Інвест" за грудень 2008 року задекларованої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16722803,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в зазначеному акті перевірки, про порушення товариством норми абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР внаслідок відображення у податковій звітності за грудень 2008 року уточнюючими розрахунками податкових зобов’язань з податку на додану вартість від 23.01.2009 та від 18.02.2009 сум від`ємного значення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які виникли у попередніх податкових періодах, в загальній сумі 20250079,00 грн., а саме: за період з вересня 2007 року по лютий 2008 року - 11692276,00 грн. та з квітня по листопад 2008 року - 8557803,00 грн. За висновком податкового органу товариство занизило заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на 1344531,00 грн. та завищило заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на 16722803,00 грн.

Стосовно 3527276,00 грн. із задекларованих до відшкодування за грудень 2008 року 20250079,00 грн. податковий орган в акті перевірки зробив висновок, що її підтвердження відтерміновується до отримання результатів зустрічних перевірок, інформаційних довідок по надісланим запитам щодо постачальників товарів по ланцюгу поставок до позивача. При цьому, податковий орган, послався на те, що позивач не має права заявляти до повернення суми бюджетне відшкодування, які виникли у попередніх податкових періодах з огляду на те, що вказані суми не були заявлені до повернення у тих податкових періодах, в яких було проведено фактичну сплату ПДВ.

На підставі акта перевірки Новоград-Волинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, згідно якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 16722803 грн.

Позивач, не погоджуюсь з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку, однак його скарги залишилась без задоволення і відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми "В1" № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року у розмірі 16722803 грн.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені податкові-повідомлення рішення були предметом розгляду судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій по адміністративній справі № 2а-8185/09/0670 за позовом ТОВ "Церсаніт Інвест". Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року позов задоволено частково: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення рішення форми "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4319885 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 4319885 грн. ( а.с. 151-153, т.1)

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4319885 грн. - скасовано (а.с.185-197, т. І).

Разом з тим, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2013 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року в частині задоволення позову, а справу у цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року залишено без змін (а.с.233-237, т. І).

Слід зазначити, що судом касаційної інстанції встановлено, що позивачем дотримано порядок звернення із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008року з врахуванням уточнених розрахунків від 23.01.2009р. та від 18.02.2009р.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне дослідити факт надмірної фактичної сплати позивачем податку в сумі 20250079,00грн. за періоди з вересня 2007року по лютий 2008рік та з квітня по листопад 2008р.

Правове регулювання спірних правовідносин визначено в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час декларування сум бюджетного відшкодування з ПДВ)( далі - Закон), якими регламентується порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, з наведених положень Закону, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Факт надмірної сплати сум податку на додану вартість є безумовною підставою для виникнення у платника цього податку права на таке відшкодування. Зокрема, це узгоджується з визначенням, наведеним у п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В судовому засіданні були досліджені податкові декларації за період з вересня 2007року по лютий 2008рік та з квітня по листопад 2008року з відміткою податкового органу про їх прийняття ( т. 5, а.с. 91-179). З вказаних декларацій вбачається, що позивачем за вказаний період заявлено до відшкодування 20250079,00грн.

На підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування представником позивача в судове засідання були надані первинні документи, а саме: реєстри податкових накладних за вересень - жовтень 2007 року, грудень 2007 року, січень - лютий 2008 року, квітень - травень 2008 року, липень - вересень 2008 року, листопад 2008 року; копії податкових накладних за вказані періоди; копії платіжних доручень та банківських виписок (т.2,3,4), а також копії книги обліку придбання товарів ( робіт посліг) (т. 5 а.с. 14-89).

Крім того слід зазначити, що пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи наведене, фактично сплачені суми ПДВ, які прийняли участь у розрахунку від`ємного значення податку, підтверджуються, наданими під час розгляду справи, податковими накладними постачальників, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податковими деклараціями з ПДВ, тощо.

Підпунктом 7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Приписами п.п.7.7.5. п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податків суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п.1.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 2.07.1997 р. за № 209/72 / надалі - Порядок/ суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.

Суми податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни придбання товарів/робіт,послуг/ на протязі перевіряємого періоду підтверджено наданими суду банківськими документами.

Таким чином, ТОВ "Церсаніт Інвест", маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши Новоград-Волинській ОДПІ уточнюючий розрахунок і Довідку за ті періоди, у яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування, задекларувавши в них виправлені показники.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Крім того, у висновках довідки Вищого адміністративного суду України від 20.10.2006 року "Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету" зазначається, що Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит та визначено суму до бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2008року , а тому визнає неправомірними та скасовує податкові повідомлення рішення форми "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4319885 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення форми "В1" № 0002682330/0 від 17.03.2009 року, № 0002682330/1 від 14.04.2009 року, № 0002682330/2 від 03.07.2009 року, № 0002682330/3 від 17.09.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4319885 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з грудня 2007 року по жовтень 2008 року у розмірі 4319885 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 29 липня 2013 р.