Постанова № 33182885, 23.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року справа № 823/1621/13-а

м. Черкаси

12 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І. ,

за участю представника позивача Пилипенка Р.Б. - за довіреністю, представника відповідача Білоуса В.Ю. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Технологія" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон Технологія" (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії ДПІ у м. Черкасах щодо організації й проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Рубікон Технологія", а також складання акту про результати перевірки від 16.11.2012р. №317/22-14/30758906, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005832301 від 03.12.2012 року, №0005842301 від 03.12.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому вони підлягають скасуванню та вважає неправомірними дії відповідача щодо організації й проведення невиїзної позапланової перевірки.

Ухвалою суду 07.06.2013р. зупинено провадження в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі та 20.08.2013р. поновлено провадження в адміністративній справі.

23.08.2013р. ухвалою суду здійснено заміну відповідача державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон Технологія" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.02.2000р. за №8045, ідентифікаційний код 30758906, станом на дату складання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Черкасах з 22.02.2000р. за №126 за станом платника - 36 «Основний платник до кінця року», у період, за який проводилася перевірка, було платником податків на додану вартість, згідно свідоцтва від 29.09.2003р. №32144926 з видами діяльності: «Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення», «Установлення та монтаж машин і устаткування», «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», «Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами», «Неспеціалізована оптова торгівля».

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 08.11.2012 року № 1260, на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 п. 79.1 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Технологія" щодо документального підтвердження господарських відносин із приватним підприємством «ЛАБ» за червень, липень та серпень 2011 року, про що складено акт від 16.11.2012 року № 317/22-14/30758906.

Відповідачем у акті зроблено висновок щодо порушення ТОВ "Рубікон Технологія":

1. ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено, що в наданих документах відсутні необхідні реквізити первинних документів.

2. вимог п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 131084 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 75467 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 131084 грн.

3. вимог п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113986 грн., у тому числі за червень 2011 року у сумі 65623 грн., за липень 2011 року у сумі 26790 грн., серпень 2011 року у сумі 21573 грн.

4. перевіркою ТОВ «Рубікон-Технологія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, з платником податків-постачальником ПП «ЛАБ» в частині отримання ТМЦ у липні 2011 року на загальну суму 787380 грн. та не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, в частині подальшої реалізації придбаних у ПП «ЛАБ» ТМЦ платнику податків-покупцю ТОВ «Пінгвін» у липні-серпні 2011 року на загальну суму 815616 грн. (у т.ч. ПДВ 135936 грн.).

03.12.2012 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0005832301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 126078 грн., із яких 113896 грн. основний платіж, а 12092 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0005842301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 131084 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач 13.12.2012 року подав скаргу до державної податкової служби у Черкаській області.

Рішенням державної податкової служби у Черкаській області від 07.02.2013 року № 2603/10-210 скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач 20.02.2013 року подав повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення до ДПС України, яку залишено без задоволення.

На підтвердження реальності вчинених операцій й виконання господарських зобов'язань щодо продажу товарів позивачем надано суду та досліджено договори з ПП «ЛАБ» № 39-11 від 01.04.2011р. та №138-11 від 12.07.2011р., відповідно до яких ПП «ЛАБ» протягом червня, липня та серпня 2011 року надавало послуги з організації перевезення вантажу, а саме: виконання пошуку експедитора чи перевізника, проведення організації забезпечення своєчасного відправлення та одержання вантажу замовника за обумовленими маршрутами та інше (п.1.3 Договору №39-11), поставка товару здійснюється на підставі видаткових накладних від 12 липня 2011р. №Л-000503, від 13 липня 2011р. №Л-00000505, від 15 липня 2011р., податкових накладних за порядковим № 108 від 30.06.2011р., №107 від 30.06.2011р., №106 від 30.06.2011р., №109 від 31.07.2011р., №159 від 31.08.2011р., №20 від 13.07.2011р., №18 від 12.07.2011р., специфікаціями реєстра накладних до акта за квітень 2011р., за травень 2011р., за червень 2011р., за липень 2011р. та за серпень 2011р. від 30 червня 2011р., від 31 липня 2011р. та від 31 серпня 2011р. до договору організації перевезення вантажів №39-11 від 01 квітня 2011р., згідно яких експедитором ПП «ЛАБ» були надані послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р., за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., товарно-транспортними накладними 11РТ №0000237, №0000238, №0000239, №0000240, №0000241, №0000242, №0000243, №0000244, №0000245, №0000246, №0000247, №0000248, №0000250, №0000251, №0000252, №0000254, №0000255, №0000273, №0000272, №0000271, №0000270, №0000269, №0000268, №0000265, №0000263, №0000262, №УСК00000871, №0000261, №0000260, №0000258, №0000257, №0000256, №0000289, №УСК00001652, №0000288, №000286, №0000285, №0000283, №0000282, №0000281, №0000280, №0000279, №0000277, №0000276, №0000275, №0000274, №0000291, №0000290, №0000294, №0000297, №0000298, №0000296, №0000301, №0000303, №0000302, №0000304, №0000307, №0000310, №0000306, №0000311, №0000312, №0000305, №0000308, №0000338, №0000337, №0000336, №0000335, №0000332, №0000334, №0000329, №0000330, №0000331, №0000328, №0000327, №0000325, №0000326, №0000324, №0000322, №0000321, №0000319, №0000320, №0000317, №0000318, №0000315, №0000314, №0000313, №672892, №672891, актами здачі - приймання послуг з організації перевезень вантажу №39-11/1, №39-11/2, №39-11/3, №39-11/4, №39-11-5.

Оплату за отриманий товар позивачем проведено перерахуванням коштів на рахунок постачальника - контрагента ПП «ЛАБ», що підтверджується платіжним дорученням №7412 від 19 липня 2011 року на суму 415879 грн. 96 коп. та №7410 від 18 липня 2011 року на суму 371500 грн. 00 коп.

Як вбачається із декларацій з податку на додану вартість ПП «ЛАБ», а саме із розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) в сумах податкових зобов'язань відображені фінансово-господарські операції з ТОВ «Рубікон-Технологія» в червні, липні та серпні 2011 року, в тому числі операції щодо продажу та надання послуг із організації супроводження (експедирування) вантажів.

Отже, ТОВ «Рубікон - Технологія» та ПП «ЛАБ» належним чином оформили договірні правовідносини, первинні документи бухгалтерської й податкової звітності.

За результатами наданих послуг з організації перевезення товарів ТОВ «Рубікон - Технологія» одержало чистий прибуток від поставки товарів ТОВ «Пінгвін» (сухе незбиране молоко), що підтверджується податковими накладними від 15.07.2011р., від 26.07.2011р., від 01.08.2011р., від 05.08.2011р., видатковими накладними від 15.07.2011р. №РН-0000115, від 27.07.2011р. №РН-0000100, від 01.08.2011р. №РН-0000123, від 08.08.2011р. №РН-0000127.

ПП «ЛАБ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 31.12.2010 року ДПІ у м. Черкаси та є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ №100317662).

Таким чином, ДПІ м. Черкаси підтверджено, що ПП «ЛАБ» суми ПДВ за податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ позивача за перевіряємий період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ПП «ЛАБ» договору виконані, про що свідчать первинні документи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за наявності у ТОВ «Рубікон-Технологія» первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У той час, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дії ДПІ у м. Черкасах щодо організації й проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Рубікон Технологія", а також складання акту про результати перевірки від 16.11.2012р. №317/22-14/30758906, виходячи з наступного.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).

Згідно п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова п.79.3 ст.79 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача було надіслано повідомлення від 08.11.2012р. та копію наказу №1260 рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2 ст. 42 ПК України).

Пунктами 44.6, 44.7 ст.44 ПК України, передбачено, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав наказ №1260 та направлення 12.11.2013р., до закінчення проведення невиїзної позапланової перевірки, а тому мав прийняти участь у проведенні перевірки та надати докази, а також мав право оскаржити акт перевірки, з дня отримання його до контролюючого органу, що призначив перевірку, згідно ст.44 ПК України, але наданим правом не скористався.

Таким чином дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань проведення господарських взаємовідносин з ПП «ЛАБ» у червні, липні та серпні 2011 року на підставі наказу №1260 від 08.11.2012 р. визнаються судом правомірними.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 69-70, 86, 94, 97, 122, ст.ст.158 - 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005832301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області Державної податкової служби від 03.12.2012 року №0005842301.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон Технологія» сплачений судовий збір в сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 28 серпня 2013 року