Постанова № 33182497, 28.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/7013/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 1194,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 1194,03 грн., в якому позивач посилався на те, що відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.01.2013 по 01.04.2013 рр. утворилась заборгованість по внесках у розмірі 1194,03 грн. Враховуючи те, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України м. Лисичанську Луганської області 1194,03 грн.

Ухвалою від 13 серпня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано сторонам.

19 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 15 серпня 2013 року (а.с. 11).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи- підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, ін. н. НОМЕР_1, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (а.с.5).

В порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"відповідач не в повному обсязі сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно розрахунку має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. (а.с.8).

Судом встановлено, що відповідно до картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає перерахуванню до УПФУ в м.Лисичанську Луганської області за період з 01.01.2013 по 01.04.2013 єдиний внесок в сумі 1194,03 грн. (а.с.6).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відповідачу було направлено вимогу №Ф-2836 від 11.06.2013 року про сплату заборгованості в сумі 1194,03 грн. (а.с.9).

Відповідачем у встановлені законодавством строки вимога не оскаржена, сума заборгованості ним до УПФУ не перерахована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені Законом строки відповідач в добровільному порядку не сплатив, не оскаржив її та не узгодив суму недоїмки з органами Пенсійного фонду, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 1194,03 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (р/р 37199104001211 в управлінні Державного казначейства у м.Лисичанську, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21792407, вул.Свердлова, 347, м.Лисичанськ) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 03 коп.)

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Гончарова