Постанова № 33180036, 28.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 р. справа №905/3244/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.суддівДучал Н.М., Кододової О.В. При секретарі судового засіданні: Козюта Д.О.За участю представників сторін: від позивача:Бут Г.О., по дов.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи: не з'явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області Від15.07.2013р. у справі№ 905/3244/13 (суддя С.М. Фурсова)за позовом:Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" м. Київ до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецькза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-громадянин ОСОБА_6 м.ЗапоріжжяПровідшкодування шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2013р. у справі № 905/3244/13 (суддя Фурсова С.М.) частково задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м. Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-громадянина ОСОБА_6, про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 28 203,85грн.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 27 203,85 грн.

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м. Донецьк, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував того, що позивач звернувся до нього з заявою про виплату страхового відшкодування з порушенням 30 денного строку, визначеного ст.35 Закону «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та річного строку передбаченого п.1.4 ст.37 вказаного Закону. Крім того, у позивача не було підстав для подання позову в порядку регресу.

Позивач надав відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Апелянт у судове засідання не з"явився.

Третя особа, громадянин ОСОБА_6, відзиву суду не надав, своєї позицій стосовно вимог апеляційної скарги не висловив. У судове засідання 27.08.2013р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 28 203,85 гривень.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на статтю 27 Закону України "Про страхування", яка передбачає, що до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.05.2013р. залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу-громадянина ОСОБА_6

При розгляді справи господарським судом встановлено, що 02.04.2011 року на перехресті бул. Б.Гвардійський та вул. Вузівська в місті Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2011р. у справі № 3-1197/11 ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 19).

Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_2, зазнав пошкоджень.

Майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Хюндай", державний номерний знак НОМЕР_2 від ризиків дорожньо-транспортної пригоди були застраховані за договором від 16.12.2010р. № 06/0632720/0802/10 добровільного страхування наземного транспорту,переданого в заставу, укладеного з позивачем.

Згідно з пунктом 13 Договору страхування, строк його дії визначений з 00 год. 00 хв. 17 грудня 2010 року до 24 год. 00 хв. 16 грудня 2011 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована в приватному акціонерному товаристві "УАСК "АСКА", на підставі полісу серії АА № 0031407, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50 000 гривень, франшизи - 1 000 гривень.

Строк дії полісу - з 00.00. год. 10.02.2011р. по 09.02.2012р.(а.с.47).

04.04.11р. на адресу позивача надійшла заява ОСОБА_9 про факт настання страхової події (а.с.13).

Відповідно до звіту про проведення оцінки колісного транспортного засобу № 169 від 14.04.2011р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай», держ. номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження складає 35 452,62 грн. (а.с.20-23).

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний звіт проведений спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_10, який є суб"єктом оціночної діяльності, про що свідчить сертифікат Фонду держмайна України НОМЕР_3 від 01.04.2009 року (а.с.31).

20.04.2011р. до позивача звернулась ОСОБА_9 із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок ПП ОСОБА_11 (а.с.14).

Заступник директора з роздрібного бізнесу Відділення «Запорізька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» (вигодонабувач за договором страхування) листом від 20.04.2011р. за № 492/600-09-2 надав дозвіл на перерахування страхового відшкодування в сумі 28 203,85 грн. безпосередньо на рахунок СТО, де буде здійснюватись ремонт пошкодженого автомобіля (а.с.33).

За страховим випадком -дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 02.04.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 0801/06/1439/60323 від 16.05.2011р. визначено суму страхового відшкодування у розмірі 28 203,85 грн.

Договірне зобов"язання перед страхувальником виконано 18.05.2011р., про що свідчить платіжне доручення № 0021711.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода визнана страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Позивач на підставі договору страхування, Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту, сплатив вищезазначену вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля) та надіслав відповідачу заяву № 03-17/513 від 22.01.2013р. про відшкодування шкоди в порядку регресу, з повним пакетом документів, передбаченим Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка залишена без відповіді і задоволення.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст.228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля "Мерседес" ОСОБА_6

Позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом, і після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу. З огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, він взяв на себе відповідальність за свого страхувальника. Тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на порушення позивачем строку для звернення з заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки строк, визначений ст.35 та п. 37.1.4. ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", не застосовується до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем.

Позовна заява від 25.04.2013р. за вих.. № 03-17/76/2 надіслана на адресу господарського суду Донецької області 30.04.2013р., про що свідчить штемпель органу поштового зв"язку на конверті, а тому строк позовної давності у спорі, що розглядається, не є пропущеним.

Частково задовольняючи позовну заяву,суд першої інстанції правомірно зменшив суму, яка підлягає стягненню, на суму франшизи, визначеної договором обов'язкового страхування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2013р. у справі №905/3103/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2013р. у справі № 905/3103/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Н.М. Дучал

О.В.Кододова

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - третій особі

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСДО;