Постанова № 33180006, 29.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 р. справа №913/1346/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.суддівДучал Н.М., Кододової О.В. При секретарі судового засіданні: Козюта Д.О.За участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача:Пономаренко П.І., по дов.від третьої особи: не з'явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцьк-молоко" смт. Троїцьке Луганської областіна рішення господарського суду Луганської області Від06.06.2013р. у справі№ 913/1346/13 (суддя Василенко Т.А.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцьк-молоко" смт. Троїцьке Луганської областідо відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10012/058 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" м. Сватове Луганської областіза участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" смт. Троїцьке Луганської областіПровизнання іпотечного договору припиненим

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Троїцьк-молоко» (смт. Троїцьке Луганської області, звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадбанк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10012/058 1-го типу філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання іпотечного договору №11/21 від 11.11.2010, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №11 від 11.11.2010, припиненим.

Ухвалою суду від 16.05.2013 року до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Приватне акціонерне товариство «Троїцький маслоробний завод» (смт. Троїцьке).

Вимоги позивача при розгляді спору судом першої інстанції стосувались визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки, з тих підстав, що відповідач та 3-я особа, без згоди на те позивача, уклавши додаткову угоду до кредитного договору збільшили період повернення платежів за траншами до 19.12.2011, тим самим був збільшений обсяг майнової відповідальності позивача. Також позивач вважав, що до іпотечного договору слід застосовувати положення цивільного законодавства що стосуються поруки, а не іпотеки.

Рішенням суду від 06.06.2013 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Позивачем у справі подана апеляційна скарга на судове рішення, у який апелянт просить скасувати судове рішення та задовольнити позов у повному обсязі через невірне застосування господарським судом норм матеріального права та при неповному з"ясуванні обставин справи.

Апелянт посилається на те, що договір іпотеки за його змістом є змішаним договором, оскільки містить як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки, незважаючи на це, суд не розтлумачив договірні умови щодо настання обставин втрати предмету іпотеки.

У відзиві на скаргу відповідач вказав на її безпідставність.

У судове засідання апеляційного господарського суду представники заявника скарги та третьої особи не з"явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, місце та час розгляду скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні вказував, що рішення суду прийняте відповідно до законодавства та матеріалів справи.

Відповідно до ст.101 ГПК України суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суть спору: Між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Сватівського відділення № 2842 ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Державний Ощадний банк України», - відповідачем у справі, та Закритим акціонерним товариством "Троїцький маслоробний завод", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Троїцький маслоробний завод", був укладений Договір кредитної лінії № 11 від 11 листопада 2010 року зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковими договорами № 11/1 від 28.02.2011 року, № 11/2 від 13.04.2011 року, № 11/3 від 31.11.2011 року, № 11/4 від 15.11.2011 року, № 5 від 26.12.2011 року, № 6 від 19.09.2012 року (далі - Договір кредитної лінії).

Вказаними додатковими договорами неодноразово змінювалися умови договору, строки та суми повернення кредиту та сплати відсотків.

В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії № 11 від 11.11.2010 року між відповідачем та майновим поручителем ТОВ "Троїцьк-Молоко" - позивачем по справі, був укладений Іпотечний договір № 11/21 від 11.11.2010, зареєстрований в реєстрі за № 1748 від 11.11.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Луганської області Толченовою О.В., згідно з п.п. 1.1. - 1.8. якого позивач передав в іпотеку майно, а саме:

- майновий комплекс об'єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Луганська обл., Троїцький р-н, смт. Троїцьке, вул. Чкалова, буд. 2 ( реєстраційний №1186834), який складається з адміністративної будівлі з цегли, площею 126,7 кв.м, право власності на вказане майно підтверджується Рішенням постійно діючого Третейського суду при асоціації правової та комерційної допомоги "Феміда" № 06/06 від 14.07.2006 року. Право власності зареєстроване в Троїцькому комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 20.11.2006 року в реєстровій книзі № 7, запис № 221 (реєстраційний № 3331567).

Згідно п. 1.4 договору сторони узгодили, що загальна вартість предмету іпотеки становить 2 925 000 грн. 00 коп.

На підставі п. 6.1. Іпотечного договору № 11/21 від 11.11.2010 р. відповідач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-якій час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання позичальником будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим Договором та/або, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих позивачем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною. Також банк набуває право стягнення на предмет іпотеки у разі зменшення вартості предмета іпотеки, або якщо ліквідність предмета іпотеки втрачена.

Згідно п. 4.4 договору іпотеки сторони узгодили, що право іпотеки припиняється: виконанням у повному обсязі зобов'язання; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Преамбулою та п. 1 іпотечного договору сторони узгодили, що позивач у справі - іпотекодавець за договором, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передає в іпотеку відповідне майно. При цьому поняття «зобов'язання» визначено як - зобов'язання позичальника, що випливають з договору кредитної лінії № 11 від 11.11.2010. Зобов'язання позичальника, що виникають з кредитного договору, а також з цього договору в тому числі, але не виключно: 1 500 000 з урахуванням сплати процентів за користування кредитними коштами, комісійної винагороди та інших виплат.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України також передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Застава, як окремий спосіб забезпечення зобов'язання врегульовано параграфом 6 глави 49 ЦК України, Законом України "Про заставу", а також в частині застави нерухомого майна - Законом України "Про іпотеку".

У відповідності до статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Проте відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

При цьому Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки, встановлені статтею 17 цього Закону та статтею 593 Цивільного кодексу України.

При розгляді спору у суді першої інстанції позивач вказував на припинення правовідносин за договором іпотеки, з тих підстав, що відповідач та 3-я особа, без згоди на те позивача, уклавши додаткову угоду до кредитного договору збільшили період повернення платежів за траншами до 19.12.2011, тим самим був збільшений обсяг майнової відповідальності позивача. Також позивач вважав, що до іпотечного договору слід застосовувати положення цивільного законодавства що стосуються поруки, а не іпотеки.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 581 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави припинення зобов'язання передбачені статтею 598 ЦК України. Так, згідно частини 1 цієї статті Закону, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.

Крім цього, знищення (втрати) предмета іпотеки, тягне за собою не лише припинення застави, а й обов'язок боржника (заставодавця) надати аналогічне за вартістю нерухоме майно або ж виконати зобов'язання незалежно від настання терміну у повному обсязі чи у відповідній частині (стаття 17 Закону України "Про іпотеку").

У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.

При цьому, п. 3.3.6 іпотечного договору, на якому акцептує увагу заявник скарги, співпадає з положеннями ст. 581 ЦК України та стосується саме умов договорів застави.

Згідно ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

В той же час, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

При цьому, ч. 1 ст. 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з наведених норм законодавства та положень договору іпотеки, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що договір № 11/21 є саме іпотечним договором і до цих правовідносин слід застосовувати положення що стосуються саме застави.

Тобто, норми статті 559 ЦК України не поширюються на відносини майнової поруки (іпотеки), яка є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та Законом України "Про іпотеку".

Підстави припинення іпотеки (майнової поруки) безпосередньо врегульовано окремими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не було доведено ні господарському суду Луганської області, ні Донецькому апеляційному господарському суду, підстав того, що оспорюваний іпотечний договір слід вважати припиненим.

Щодо посилання апелянта на ненадання тлумачення змісту договору, то цей довід скарги не прийнятий до уваги, оскільки господарський суд розглядав позовну заяву про припинення договору іпотеки, а не про тлумачення змісту договору.

Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,99,101,103.105 суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїцьк-молоко» (смт. Трої цьке Луганської області) на рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2013 року у справі № 913/1346/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.06.2013 року у справі № 913/1346/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Н.М.Дучал

О.В.Кододова

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - третій особі

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСЛО;