Рішення № 33179824, 07.08.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2013 Справа № 905/3822/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" ОСОБА_1 ОСОБА_2простягнення 18 148,28 грн.

за участю представників:

від позивачаКолесник О.В. - представник за довіреністювід відповідачаОСОБА_4 - представник за довіреністю третіх осібне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18 148,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № А/0241105 добровільного страхування наземного транспорту від 15.09.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки особа, яка визнана винною у скоєнні ДТП, працює на підприємстві відповідача та у момент ДТП виконувала трудові обов'язки, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування завданих збитків. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що позивачем не було надано документів, які підтверджують чинність договору № А0241105 від 15.09.2011 станом на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Третя особа-1 - ОСОБА_1 в судовому засіданні 19.06.2013 надав суду пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 22.02.2012 та підтвердив здійснення позивачем виплати страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 22.02.2012.

Третя особа-2 в судові засідання не з'явилась, письмових пояснень по суті справи не надала, своїм процесуальним правом не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором страхування наземного транспорту № А/0241105 від 15.09.2011, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_2.

Як свідчать матеріали справи, 22.02.2012 о 14 год. 20 хв. у Будьоннівському районі м. Донецька сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та тролейбуса ЗИУ 9, номерний знак 2031, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Обставини вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3/0553/406/12, належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи.

Постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 10.04.2012 у справі № 3/0553/406/12 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 22.02.2012 у Будьоннівському районі м. Донецька, визнано водія тролейбуса ЗИУ 9, номерний знак 2031 ОСОБА_2, та притягнуто її до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм тролейбусу ККП Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" ОСОБА_2 вимог п.10.1. та п.17.5. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до довідки № 03/1464 від 22.07.2013, наданої Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", ОСОБА_2, яка керувала тролейбусом ЗИУ 9, номерний знак 2031 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, працювала на вказаному підприємстві та займала посаду водія тролейбуса.

Як вбачається з довідки № 8967550 про дорожньо-транспортну пригоду від 27.02.2012 станом на дату скоєння ДТП тролейбус ЗИУ 9, номерний знак 2031 не був застрахований, поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відсутній.

22.02.2012 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про настання події (КАСКО).

За страховим випадком - дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 22.02.2012 за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту №6865Р/38/2012 та додатку 1 до страхового акту - розрахунку суми страхового відшкодування, визначено суму страхового відшкодування в розмірі 18 148,28 грн.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу автомобіля "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, визначено згідно виставленого ремонтною організацією рахунку-фактури №СФ-0000288 від 25.02.2012, розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Платіжним дорученням № 25759 від 26.03.2012 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 18 148,28 грн.

Відповідно до частини 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому, суд враховує здійснення виплати страхового відшкодування згідно виставленого рахунку-фактури №СФ-0000288 від 25.02.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Моторс", безпосередньо особі, якою проводився ремонт автомобіля, розрахунок страхового відшкодування є свідченням оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (автомобілю "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_1). Отримання пошкоджень транспортним засобом у ДТП 22.02.2012 підтверджується матеріалами справи: протоколом огляду транспортного засобу від 23.02.2012, матеріалами фотофіксації пошкоджень, завданих автомобілю "Lexus RX-350", державний номер НОМЕР_1, матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Також судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується факту оспорювання позивачем розміру страхового відшкодування та заявлення ним клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

Жодних доказів у спростування визначеного позивачем розміру збитку застрахованому ним автомобілю, відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22.02.2012, вина працівника підтверджується Постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 10.04.2012.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 04/892 від 02.08.2012 про відшкодування шкоди у розмірі 18 148,28 грн., яка отримана останнім 06.08.2012, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача стосовно того, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди договір № А0241105 від 15.09.2011 не був чинним через несплату страхувальником страхової премії за даним договором, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 983 Цивільного Кодексу України, ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 28 Закону України "Про страхування" визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Згідно з п. 6 Договору страхування наземного транспорту № А 0241105 від 15.09.2011, договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин 30.09.2011, але не раніше дня, наступного за днем сплати страхової премії на поточний рахунок страховика та діє до 23 години 59 хв. 29.09.2012.

Пунктами 3.4 та Договору страхування сторони обумовили розмір страхової премії - 28 398,73 грн., яка сплачується одноразово (до початку дії договору).

Згідно з п. 14.2.3 Договору дія цього Договору припиняється у разі несплати страхової премії у встановлені цим Договором строки та у визначених розмірах.

Як свідчить Довідка від 24.07.2013 ПАТ "Страхова група "ТАС" (Донецька дирекція) про надходження страхових платежів по договору А № 241105 страхувальник ОСОБА_1, страхувальником 16.09.2011 сплачено страхову премію у сумі 28 398,73 грн., що узгоджується з приписами ст.983 ЦК України та ст.18 Закону України "Про страхування".

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони договору страхування № А 0241105 від 15.09.2011 своїми діями - зверненням страхувальника з заявою про настання події КАСКО, складанням страховиком (позивачем) страхового акту, виплатою страхового відшкодування, підтвердили його чинність, оскільки такі дії були направлені на виконання умов зазначеного договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, або на підтвердження здійснення перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 18 148,28 грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 148,28 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, ідентифікаційний код 03328250, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, вул. пр-т Перемоги, 65, оф. 213, ідентифікаційний код 30115243) суму збитків в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 148 (вісімнадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 12.08.2013.

Суддя М.В. Сажнева