Рішення № 33178260, 27.08.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1258/13-ц

Провадження № 2/177/528/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 серпня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Гофмеклер М. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Універсальна товарна біржа "Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом" про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з зазначеною позовною заявою 14.05.2013 року та просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з усіма прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., Б-літня кухня, В-сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, укладений 21.09.1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений Універсальною Товарною Біржею "Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом" за реєстровим № 10-49 від 21.09.1998 року; визнати за позивачем право власності на домоволодіння з усіма прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що 21.09.1998 року між нею та відповідачем по справі - ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з усіма прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., Б-літня кухня, В-сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, який був зареєстрований в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» від 21.09.1998 року, після чого 14.10.1998 року вказаний договір був зареєстрований в Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації за № 10-49.

Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу житлового будинку позивач сплатила ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8400,00 грн., після чого вселилась в будинок, зареєструвалась в ньому та активно користувалась до квітня 2013 року, а відповідач, отримавши в повному обсязі оплату згідно договірної вартості будинку, звільнила його від побутового майна та здійснила виселення з нього.

Однак, на теперішній час позивач не має можливості на власний розсуд розпорядитися придбаним на законних підставах житловим будинком з господарчими побудовами, зокрема продати його, так як свого часу не була дотримана вимога нотаріального посвідчення вищевказаного договору купівлі продажу від 21.09.1998 року.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити (а.с.49).

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в судове засідання не з'явилась, надала заяву, підпис якої засвідчений секретарем Христофорівської селищної ради Криворізького району, про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, підтвердивши укладення вищезазначеного договору (а.с.25).

Представник третьої особи - Універсальна товарна біржа «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» в судове засідання не з'явився. Направлені на адресу Універсальної товарної біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» судові повістки на 12.06.2013 року (а.с.29-31), 28.05.2013 року (а.с.35-36), 08.07.2013 року (а.с.45-46) повернулися до суду з відміткою «зі спливом терміну зберігання» та «організація не знайдена». Як видно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2013 року та 02.08.2013 року Універсальна товарна біржа «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом», код ЄДРПОУ 24995819 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено (а.с.40,47).

В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.1998 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., Б - літня кухня, В -сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, який належав відповідачу - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Христофорівською селищною Радою народних депутатів, Криворізького району Дніпропетровської області 18.09.1988 року, по реєстру за № 177, зареєстрованого у Криворізькому Івентарбюро в реєстр за № 4-59-59 (а.с.4)

Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» 21.09.1998 року, після чого 14.10.1998 року пройшов реєстрацію в Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації (на цей час - КП ДОР «Криворізьке БТІ») в реєстровій книзі 4, сторінка 59, запис 59, однак нотаріально він не був посвідчений (а.с. 4, 19).

У зв'язку з тим, що вищевказаний договір купівлі продажу від 21.09.1998 року не був нотаріально посвідчений, що тягне за собою недійсність угоди в силу ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, позивач не має можливості на власний розсуд розпорядитися придбаним на законних підставах нерухомим майном - житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, що змусило її звернутися до суду за захистом свого майнового права.

Зважаючи на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу був укладений в 1998 році, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, тому до вказаних правовідносин належить застосувати положення чинного на той момент законодавства, зокрема ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на момент укладення угоди, громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року за договором купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 227 цього ж Кодексу, договір купівлі-продажу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору. Також договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Проте, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі» в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1998 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

При підписанні спірного договору між сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, як те передбачає ст. 153 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року. Так, позивач сплатила відповідачу, а відповідач отримала грошові кошти у сумі 8400 грн., після чого ОСОБА_1 прийняла предмет договору в своє володіння, користувалась предметом договору, що в повній мірі підтверджується самим договором купівлі-продажу житлового будинку з господарчими побудовами від 21.09.1998 року, а також письмовими поясненнями позивача, які нічим не спростовані, заявою відповідача (а.с. 24,25), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею 0,1249 га кадастровий номер 1221855800:01:001:0292, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1, що розташована в АДРЕСА_1, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, реєстрація якої здійснена на підставі рішення Христофорівської селищної ради № 343 - ХІV/VІ с.р. від 14.03.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1» (а.с. 8-9, 10,36, 39).

Однак позивач на разі не має права здійснити розпорядження зазначеним майном, оскільки вказаний договір нотаріально не посвідчений, що свідчить про те, що він не набув форми, передбаченої ст. 227 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року для договорів купівлі - продажу, за якою, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, договір купівлі-продажу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений, що тягне за собою недійсність угоди.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, позивач вчинила всі залежні від неї дії, спрямовані на посвідчення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, однак у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від явки до нотаріуса, не з'явилася і в судове засідання в зв'язку з похилим віком, здійснити нотаріальне посвідчення договору позивач не має змоги, що порушує її майнові права та інтереси.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на викладені обставини, враховуючи, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу є консенсуальним, тобто права і обов'язки сторін виникають в момент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов, суд вважає, що здійснений між сторонами правочин відповідав вимогам закону, справжній волі сторін, ними було досягнуто згоди з усіх істотних умов, ці істотні умови були сторонами виконані в повному обсязі, інших підстав нікчемності правочину, окрім недотримання вимоги про нотаріальне посвідчення договору не має, а здійсненню нотаріального посвідчення перешкоджає неподолана обставина, яка не залежить від волі позивача, зокрема ухилення відповідача від нотаріального посвідчення угоди, суд вважає за можливе визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між сторонами 21.09.1998 року та зареєстрований в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом».

Що стосується вимог позивача про визнання права власності на житловий будинок з усіма прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суд, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 чинного Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 334 чинного Цивільного Кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки житловий будинок з прилеглими до нього господарчими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., Б - літня кухня, В -сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, загальною вартістю станом на 09.04.2013 року - 33 467, 00 грн. (а.с. 12-17), позивачем придбано внаслідок укладення угоди, не забороненої законом, а саме - договору купівлі-продажу від 21.09.1998 року, зареєстрованого в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом», який судом визнано дійсним, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання права власності за вказане нерухоме майно слід задовольнити.

Керуючись ст. 203, 328, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 153, 224, 227, ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 Закону України «Про товарні біржі», ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Універсальна товарна біржа "Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом" про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на будинок, - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., Б - літня кухня, В -сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, укладеного 21.09.1998 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» 21.09.1998 року, - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - житловий будинок з прилеглими до нього господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: А-1 житловий будинок, загальною площею 53,0 кв. м., житловою площею 29,3 кв. м., Б - літня кухня, В -сарай, Г-вбиральня, № 1 огорожа, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1249 га, кадастровий номер 1221855800:01:001:0292, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: