Постанова № 33176478, 21.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року 810/2751/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

суддів - Брагіної О.Є.

Лисенко В.І.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Бойко К.В. (за довіреністю)

від відповідача: Крившук Я.В. ( за довіреністю)

від третьої особи 1: не прибув

від третьої особи 2: не прибув

від третьої особи 3: Бойко К.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" Міністерства доходів і зборів, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем", Товариство з обмеженою відповідальністю "Александріон Україна", Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів (далі - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем", Товариство з обмеженою відповідальністю "Александріон Україна", Закрите акціонерне товариство "Українські вантажні кур'єри" про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 19 липня 2010 року № 000295.

В судовому засіданні, призначеному на 13 серпня 2013 року суд допустив заміну відповідача, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на його правонаступника - Міністерство доходів і зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, на думку позивача, прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки відповідача відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій, прийняте за наслідками перевірки діяльності позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник третьої сторони 3 підтримав позовні вимоги позивача, просив суд позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" (ідентифікаційний код 36449095, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5) зареєстровано державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 27.03.2009, про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 339 102 0000 006023 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 143238 ( т.1 а.с. 16).

В червні 2010 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області згідно наказу начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 17.06.2010 № 285 "Про проведення позапланової перевірки"та направлення на перевірку від 17.06.2010 № 204, на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХII та статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі - Закон України № 481/95-ВР), проведено перевірку господарської одиниці позивача -складського приміщення, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, Об`їздна дорога, 8.

За результатами перевірки складено акт від 17 червня 2010 № 239/32-2/36449095, в якому зафіксовано ряд порушень Товариством з обмеженою відповідальністю "УВК Україна"вимог чинного законодавства України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 15 Закону України № 481/95-ВР, що виявилось у зберіганні алкогольних напоїв у кількості 51417 пляшок на підставі договорів від 01.06.2009 № 09-146-09 та 01.03.2010 № 054-10 про надання комплексних логістичних послуг, укладених позивачем, відповідно, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Александріон Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем", у приміщенні, відомості про місцезнаходження якого не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

З метою встановлення фактичної вартості алкогольної продукції, що зберігалась у складському приміщенні за адресою: Київська область, м. Бровари, Об`їздна дорога, 8, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області направлено запити від 18.06.2010 № 2702/10/32-212 та № 2703/10/32-212 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріон Україна"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ Системпро надання інформації щодо вартості вказаних алкогольних напоїв.

За даними акта зняття залишків алкогольної продукції, що зберігається у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та листів - відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріон Україна"від 18.06.2010 № 10 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем" від 22.06.2010 № 1/316 щодо вартості алкогольних напоїв, загальна вартість алкогольної продукції, що на момент перевірки зберігалась на складі, становить 1122034,56 грн. Так, на момент перевірки позивачем здійснювалось зберігання алкогольних напоїв, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сократ Систем", на загальну суму 308790,60 грн.

На підставі акта перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України прийнято рішення від 19.07.2010 № 000295 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1122034,56 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, ТОВ «УВК Україна» звернулось до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 19 липня 2010 № 000295 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВК Україна" фінансових санкцій у сумі 813243,96 визнано протиправним та скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в частині застосування до ТОВ "УВК Україна" фінансових санкцій у сумі 813243,96 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року касаційну скаргу ТОВ "УВК Україна" задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року скасовано та направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України № 481/95-ВР.

Згідно із преамбулою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України

Положенням частини 33 статті 15 вказаного Закону, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати спирт, і алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання.

При цьому, абзацом 18 статті 1 зазначеного Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання і алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно, вказаним Законом передбачено обов'язковість внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного державного реєстру місць зберігання проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 34 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251.

Пунктом 4.3 зазначеного Порядку визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного державного реєстру місць зберігання та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 грн.

Отже, як випливає з аналізу наведеної правової норми, об'єктивною стороною встановленого правопорушення є саме зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявної ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії, товару, але не менше 1 700 грн.: за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру - у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходився в такому; місці зберігання, але не менше 1 700 грн.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «УВК-Україна» є надання комплексних логістичних послуг (складські господарства), про що зазначено в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств п організацій України (ЄДРПОУ) Серії АА № 204560 ( т.1 а.с.17).

На підставі договору оренди від 01.10.2009, укладеного з ТОВ «Омега - Інвест», позивач орендує складський комплекс (приміщення) загальною площею 19104.4 кв. м.., розташованим за адресою: Київська область, м. Бровари, Об'їзна дорога, 8, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно договорів про надання комплексних логістичних послуг від 01.06.2009 № 09-146-09 та від 01.03.2010 № 054-10, укладених ТОВ «УВК-Україна» з ТОВ «Александріон Україна» та ТОЇ «Сократ Систем», позивач прийняв на відповідальне зберігання оптові партії алкогольних напоїв ні загальну суму 1122 034,56 грн. При цьому, як вбачається з висновків акту зняття залишків у складі, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на території складського приміщення, орендованого позивачем, на зберіганні знаходилося 51 417 пляшок, що не заперечується представником позивача.

Аналізуючи зміст вищезазначених договорів про надання комплексних логістичних послуг колегія суддів зауважує, що згідно вимог пункту 4.1.1 Договору № 054-10 від 01.03.2010 ТОВ «УВК-Україна» (Виконавець) відповідно до розпоряджень зобов'язується приймати на зберігання вантаж Замовника і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення його збереження піл надання комплексу логістичних послуг.

Разом з тим, згідно із пунктом 6.3 зазначеного Договору, Виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження прийнятого на зберігання та обслуговування вантажу у розмірі дійсної вартості.

Судом встановлено, що 2 жовтня 2009 року між ТОВ «УВК-Україна» та ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» було укладено договір суборенди нежитлових приміщень, за умовами якого позивач (Орендар) зобов'язувався передати ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» (Суборендар» у тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення, індивідуальні ознаки якого визначені статтею 2 Договору. Згідно вказаного договору в суборенду було передано складські приміщення загальною площею 300 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі, за адресою: Україна, м. Бровари, Київської області, Об'їзна дорога, 8.

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181, суборенда це угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.

Відповідно до ст. 288 Господарського кодексу України, орендар має право об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Положенням статті 22 Закону України «Про оренду державного комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ передбачено, що передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначено майно ( окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому, строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Сторонами у договорі суборенди виступають орендар і суборендар, причому орендар у договорі суборенди виконує функції орендодавця. Суборендар у правових відносинах з орендодавцем не перебуває. Орендодавець має права і зобов'язання тільки щодо орендодавця. У свою чергу, орендар відповідає перед орендодавцем за виконання всіх зобов'язань за договором, зокрема, за суборендаря. Наприклад, він зобов'язаний компенсувати орендодавцю збитки у випадку пошкодження майна, навіть, якщо вони виникли з вини суборендаря.

Умови суборенди напряму залежить від умов договору оренди, тобто суборендар може використовувати майно тільки відповідно до призначення, визначеного в договорі оренди. Припинення договору оренди є підставою для автоматичного припинення договору суборенди.

Вказане також узгоджується з положенням пункту 9.4 статті 9 «Передача комплексу в суборенду» договору оренди, де передбачено, що орендар несе повну відповідальність за дії третіх осіб, яким передавав весь або частини комплексу в суборенду.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року № К/800/7898/13, судом витребувано у позивача документи на підтвердження факту передачі алкогольних напоїв, з відповідним документальним підтвердженням від контрагентів позивача ( ТОВ «Александріон Україна» та ТОВ «Сократ Систем») до складського приміщення ТОВ «УВК Україна» згідно договорів пр. надання комплексних логістичних послуг від 1 червня 2009 року та 1 березня 2010 року.

Разом з тим, позивачем вимог ухвали суду не виконано. Також представник позивача пояснив, що запитувані документі відсутні.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Таким чином, за наявності порушення з боку позивача порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідач правомірно застосував до нього відповідні штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 1 122 034,56 грн.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість рішення про застосування фінансових санкцій від 19 липня 2010 року № 000295, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов ТОВ «УВК Україна» задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий - суддя Леонтович А.М.

Судді: Брагіна О.Є.

Лисенко В.І.

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2013 року.