Постанова № 33175868, 23.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа №920/719/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Рудченко О.М., дов. б/н від 16.08.2013

відповідача - Шерстюк В.В., дов. б/н від 17.01.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Прогресбуд-ПС", м. Суми (вх. №2039С/3)

на рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2013 у справі № 920/719/13

за позовом ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор", м. Суми

до ТОВ "Прогресбуд-ПС", м. Суми

про стягнення 158 394,61 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Прогресбуд-ПС", м. Суми

до ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор", м. Суми

про стягнення 43111,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач - ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ "Прогресбуд-ПС" про стягнення з відповідача 158394,61 грн., з яких 146141,00 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами 11.06.2012 договору № 26/12-ЕЛ про виконання підрядних робіт, 10 199,63 грн. пені відповідно до п. 8.1. договору, 2 053,98 грн. 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.

Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом та просив стягнути з позивача за первісним позовом 43 111,60 грн. пені за несвоєчасне виконання підрядних робіт відповідно до п. 8.1. договору № 26/12-ЕЛ про виконання підрядних робіт від 11.06.2012 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.06.2013 р. (суддя Соп"яненко О.Ю.) первісний позов задоволено частково. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги аргументи відповідача за первісним позовом щодо акту виконаних робіт та порушення позивачем за первісним позовом п.2.5. договору, що підтверджується актом виконаних робіт від 17.01.2013 року. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у стягнення 43111,60 грн. пені, як то було передбачено умовами п. 8.1. договору.

Позивач за первісним позовом надав суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скаржника заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2012 між ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" (підрядник) та ТОВ "Прогресбуд-ПС" (замовник) було укладено договір № 26/12-ЕЛ про виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого підрядник (позивач за первісним позовом) зобов'язався виконати комплекс електромонтажних робіт по перенесенню КТП за адресою: пл. Незалежності, 3, м. Суми, а замовник (відповідач за первісним позовом) в свою чергу, зобов'язався прийняти закінчений комплекс робіт та вчасно, у відповідності до умов договору, оплатити виконані роботи.

У пункті 2.5. договору сторони встановили, що підрядник зобов'язується виконати роботи передбачені договором терміном в 30 (тридцять) робочих днів з моменту підписання договору, за умови виконання відповідачем за первісним позовом п. 1.4. договору.

Розділом 5 договору, сторони встановили порядок здачі та приймання робіт. Зокрема, п.5.1. після виконання дорученої роботи повідомляє про це замовника протягом трьох днів та надає йому акт здачі-прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт та витратах за формою КБ-3, Ати на приховані роботи, Сертифікати якості на використані матеріали.

Також п. 5.4. було передбачено, що підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт, є підставою для розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 6.1. договору загальна вартість робіт складає 146 141,00 грн. відповідно до кошторису, наданого підрядником.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав підрядні роботи, та як то було передбачено п. 5.1. договору направив замовнику (відповідачу за первісним позовом) Акт приймання виконаних будівельних робіт від 22.10.2012 року форми КБ-2в із зазначенням найменування,кількості та вартості робіт. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний Акт підписаний сторонами належним чином без будь-яких зауважень та дефектних актів.

27.03.2013р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією-вимогою вих. №20/03 від 27.03.2013р. про необхідність здійснення оплати за виконані роботи в сумі 146141,00 грн. в строк до 01.04.2013.

У відповідь на вимогу позивача щодо оплати виконаних робіт, відповідач листом від 08.04.2013 року за вих. №1/04-13 повідомив позивача за первісним позовом про те, що всупереч взятих на себе зобов'язань позивачем роботи в повному обсязі виконані лише 17.01.2013 року, про що свідчить Акт приймання виконаних робіт, підписаний замовником 17.01.2013 року.

Таким чином, відмова замовника від здійснення розрахунків в розмірі 146141,00 грн. за виконані підрядником роботи стала підставою звернення позивача за первісним позовом до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Так, пунктом 5.3. договору № 26/12-ЕЛ про виконання підрядних робіт від 11.06.2012 сторонами було визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється Актом здачі-прийняття виконаних робіт, підписаним уповноваженими особами сторін. У разі немотивованої відмови замовника від підписання Акту, про це вказується в Акті і він підписується в доностронньому порядку підрядником.

Крім того, у п.5.5. було зазначено, що у випадку виявлення замовником в процесі здачі-прийняття виконаних робіт недоліків та дефектів, сторонами за даним договором складається Дефектний акт, в якому зазначається перелік необхідних для усунення недоліків робіт та строк їх виконання.

Як свідчать матеріали справи, 22.10.2012 року позивач за первісним позовом супроводжувальним листом за вих. №05/10-10 направив відповідачу Акт здачі-прийняття виконаних робіт форми КБ-2в.

Зазначений Акт підписаний уповноваженим представником замовника (відповідача за первісним позовом) без будь-яких зауважень та заперечень щодо строків, обсягів та якості виконаних робіт.

Таким чином, відповідач за первісни позовом прийняв виконані роботи згідно Акту здачі-прийняття виконаних робіт за жовтень 2012 року, не пред'явивши позивачу за первісним позовом ніяких зауважень, претензій та переліку дефектів стосовно порушення ним строків, обсягів та якості виконаних робіт, а також не надав обгрунтованої письмової відмови від підписання зазначеного акту, як то було передбачено п.5.3. договору.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "Прогресбуд-ПС" зазначило, що умови п. 1.4. договору, щодо надання підрядникові необхідних умов для початку виконання робіт, замовником (ТОВ "Прогресбуд-ПС") було виконано лише 08.10.2012 року, що підтверджується актом приймання передачі товарно-матеріальних цінностей №1 від 08.10.2012. Таким чином, позивач за зустрічним позовом наполягав на тому, що роботи, передбачені договором, підрядник повинен був виконати в строк з 09.10.2012 року до 19.11.2012 року. Також стверджував, що в період з жовтня 2012 року по січень 2013 року у позивача за зустрічним позовом не було жодних претензій до відповідача за зустрічним позовом, оскільки між сторонами була домовленість про те, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року буде підписаний після виконання всього комплексу робіт передбачених договором. У зв'язку з цим, Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року форми КБ-2в був підписаний відповідачем за первісним позовом лише 17.01.2013року, внаслідок чого, за думкою позивача за зустрічним позовом, підрядником порушено строк виконання робіт на 59 днів, а тому наявні підстави передбачені п.8.1. договору для стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені в розмірі 43111,60 грн. за період з 19.11.2012року до 17.01.2013року.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції з посиланням на приписи ст. 33 ГПК України дійшов висновку про те, що доказів на підтвердження обставин, викладених в зустрічній позовній заяві позивачем не надано, а саме, не надано доказів виконання позивачем за первісним позовом підрядних робіт не в повному обсязі станом на 22.10.2012року, невиконання обсягу виконаних робіт, або порушення строків такого виконання, оскільки зазначений акті приймання виконаних будівельних робіт на момент підписання як позивачем так і відповідачем не містить жодних зауважень з цього приводу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає, що відповідно до ст. 837 ЦК України договором підряду є договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За змістом договору підряду і позивач, і відповідач наділяються відповідними правами та обов'язками.

Відтак обов'язок позивача за первісним позовом виконати, передбачені договором роботи в обумовлені строки, кореспондується з обов'язком відповідача передати підряднику проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчений об'єкт і оплатити виконані роботи.

Вказані зобов'язання відповідача, як замовника, були передбачені п. 1.4. укладеного договору про виконання підрядних робіт та відповідно до якого замовник зобов'язувався надати підрядникові технічно готовий до прийняття напруги будівельний майданчик (фронт робіт) - виконати попередні будівельні роботи, необхідні для початку виконання підрядником зобовязань за даним договором, передати проектно-кошторисну документацію та підписаний договір.

Крім того, п. 29 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, встановлено, що замовник зобов'язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду; передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника; сприяти підряднику в порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт.

Згідно п. 69 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Однак, позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів виконання умов п.1.4. договору, а саме: доказів передачі відповідачу будівельного майданчику в порядку п. 1.4. договору, проектно-кошторисної документації, акту приймання передачі товарно-матеріальних цінностей №1 від 08.10.2012 на який йдеться посилання в зустрічному позові.

Згідно ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання договору.

Відповідно до п. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочено на час просторочення кредитора.

З огляду на зазначене, колегія суддів не може прийняти доводів заявника апеляційної скарги про порушення ТОВ "ВКК "Електрифікатор" строку виконання будівельних робіт на 59 днів та наявності підстав для стягнення 43111,60 грн. за період з 19.11.2012року до 17.01.2013року, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами факту, що порушення строку виконання будівельних робіт відбулось саме з вини підрядника.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що належне виконання позивачем за первісним позовом підрядних робіт за спірним договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем за первісним позовом належними доказами не спростовано, доказів сплати суми боргу за виконані роботи відповідачем за первісним позовом не надано, аргументованих заперечень не представлено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст.ст. 837, 854 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 146141,00 грн. основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо вимог за первісним позовом про стягнення 10 199,63 грн. пені відповідно до п. 8.1. договору та 2 053,98 грн. 3% річних, то колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Так, п.7.1.1 спірного договору сторони встановили, що вартість робіт за даним договором, визначається на підставі наданого підрядником та прийнятого замовником акту здачі-прийняття виконаних робіт. Розрахунок проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт (п. 7.1.3. договору). З урахуванням фактичних та правових підстав первісного та зустрічного позову, а також враховуючи, що фактично акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року форми КБ-2в, був підписаний відповідачем 17.01.2013року, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про нарахування пені та 3 % річних починаючи з 25.01.2013р. та правомірно частково задовільнив вимоги позивача за первісним позовом, стягнувши на його користь 5044,87 грн. пені та 1008,97 грн. - 3% річних за період з 25.01.2013року по 18.04.2013року.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача за зустрічним позовом позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у зустрічному позові. Позивач за зустрічним позовом ані під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вимоги, зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2013 р. по справі №920/719/13 без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-ПС", м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2013 р. по справі №920/719/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови підписано 23.08.2013р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.