Рішення № 33175784, 23.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2013 р.Справа № 916/1942/13

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Брагіна Я.В.

секретар с/з Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Дабіч Н.В., за довіреністю від 25.06.13.;

від відповідача: Мащенко А.Г. за довіреністю від 06.08.13.

Розглянув справу

за позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (м. Одеса);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолог" (м.Одеса);

про стягнення 178197,56 грн.

23.07.2013р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолог", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 178197,56 грн., із яких пеня в сумі - 148455,73грн., 3% річних у сумі - 29741,83грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 3563,95грн.

Ухвалою суду від 24 липня 2013р. порушено провадження у справі № 916/1942/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

09.08.2013р. за вхід. №24140/13 до господарського суду Одеської області від ТОВ "Новолог" надійшла заява про визнання позову та розстрочку виконання рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що відповідач не сплатив борг, просив закінчувати розгляд справи та задовольнити позов. Також не заперечував проти розстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов та надав уточнений графік розстрочення виконання рішення суду, а саме сплачувати: з вересня 2013 року по серпень 2014р. рівними частинами по 15146,80грн., включаючи суму заборгованості та судового збору, просив розстрочити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2003р. між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (портом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новолог" (підприємство) був укладений договір № КД-4366 про надання послуг.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору порт прийняв на себе зобов'язання по виконанню для підприємства робіт (послуг) по забезпеченню виконання підприємством комплексу робіт та послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (навантажувально-розвантажувальних робіт), а підприємство зобов'язалося прийняти та оплатити виконані роботи. Підприємство сплачує послуги порту у порядку та на умовах, передбачених договором.

Послуги з перевалки вантажів здійснюються в межах території та акваторії Одеського морського торговельного порту, переважно на причалах №№ 9в,10,11,12,13 (п.1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору (з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що вартість наданих портом послуг складає 15,5% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки), сплата за якими здійснюється за допомогою акордної ставки без ПДВ, а також вартості завантаження контейнерів та їх розвантаження.

Згідно п. 4.2 договору ТОВ "Новолог" зобов'язалось сплачувати послуги порту в порядку щомісячної передплати шляхом перерахування на рахунок порту 500,00 тис.грн.(у т.ч. ПДВ).

П. 4.4 договору передбачено, що протягом 10 днів після закінчення місяця сторони підписують акт приймання-здачі виконаних портом робіт (послуг), відповідно до якого встановлюється кінцева сума, яка належить до сплати порту за місяць. У разі, якщо сума за звітний період перевищує суму здійсненої передплати, підприємство доплачує різницю між фактичною вартістю послуг за місяць та сумою передплати на протязі 5 днів з моменту отримання рахунка порту.

П.5.4. договору сторони узгодили, що за прострочення грошового зобов'язання сторона, яка таке прострочення допустила, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми.

У п.9.1. договору №КД-4366 від 01.10.2003р. сторони визначили строк його дії протягом десяти років з 01.10.2003р.

На виконання умов договору №КД-4366 від 01.10.2003р. позивач надавав відповідачу послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, за які позивачем було виставлено до оплати відповідні рахунки:

- № 543105 від 12.07.2012р. у сумі 1489412,33грн. за послуги Одеського порту по договору,

- № 54106 від 12.08.2012р. у сумі 1730780,06грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт,

- № 543107 від 14.09.2012р. у сумі 2230856,32грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт,

- № 543009 від 08.10.2012р.у сумі 1428972,56грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, послуги по договору 15%,

- № 543011 від 10.12.2012р. у сумі 2433598,61грн. за послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, послуги по договору 15%.

Згідно п.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Одеського порту. Однак, в порушення умов договору № КД-4366 від 01.10.2003р. відповідач виплату по виставлених рахунках проводив з простроченням строків грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як суд зазначав вище, відповідачем оплата послуг своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов'язання.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із встановлених обставин справи вбачається, що відповідачем сплачено з порушенням строків, встановлених п. 4.2 та п. 4.4 договору №КД-4366 від 01.10.2003р., суму передплат з липня 2012р. по грудень 2012р., відповідно до чого позивачем заявлено до стягнення пеню та 3% річних.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За умовами п.5.4 договору, за прострочення грошового зобов'язання сторона, яка таке прострочення допустила, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми.

Позивач просить стягнути із відповідача пеню у сумі 148455,73грн.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд вважає, що пеня в сумі 148455,73грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині нарахування пені в сумі 148455,73грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 29741,83грн. - 3% річних.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних, якщо інше не передбачено договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних суд вважає, що нарахування 3% річних в сумі 29741,83грн. відповідає вимогам чинного законодавства, і тому в цій частині задовольняє позов.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

09.08.2013р. ТОВ "НОВОЛОГ" надало письмову заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, в якій ТОВ "НОВОЛОГ" повністю визнає позов, однак, з огляду на важке матеріальне становище підприємства, просить суд розстрочити виконання рішення суду.

23.08.2013р. в судовому засіданні представник ТОВ "НОВОЛОГ" подав уточнений графік щодо розстрочки виконання судового рішення зі сплатою заборгованості та судового збору на 12 місяців рівними частинами щомісячно у сумі 15146,80грн. починаючи з вересня 2013 року по серпень 2014р.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти заяви ТОВ "НОВОЛОГ" про надання розстрочки виконання судового рішення.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи погодження позивача щодо розстрочки виконання рішення суду, оцінивши обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, визнання відповідачем за собою обов'язку повної сплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача щодо розстрочки виконання рішення суду. На думку суду, розстрочення виконання рішення суду у справі в частині стягнення 3% річних в сумі 29741,83грн., пені в сумі 148455,73грн. та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в сумі 3563,95грн. не призведе до порушення майнових інтересів сторін і сприятиме виконанню рішення суду відповідачем.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме, про стягнення: 3% річних в сумі 29741,83грн., пені в сумі 148455,73грн. та розстрочує виконання рішення суду шляхом сплати відповідачем пені в сумі 148455,73грн., 3% річних в сумі 29741,83грн. та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в сумі 3563,95грн. таким чином: вересень 2013р. - 15146,80грн.; жовтень 2013р. - 15146,80грн.; листопад 2013р. - 15146,80грн.; грудень 2013р.- 15146,80грн.; січень 2014р.- 15146,80грн.; лютий 2014р. - 15146,80грн.; березень 2014р.- 15146,80грн.; квітень 2014р. - 15146,80грн.; травень 2014р. - 15146,80грн.; червень 2014р. - 15146,80грн.; липень 2014р.- 15146,80грн.; серпень 2014р.- 15146,80грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" (65026 м. Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 14299669) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026 м.Одеса, Митна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 01125666):

- 29741,83грн. -3% річних,

- 148455,73грн.- пені,

- 3563,95грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.08.13. у справі №916/1942/13 шляхом сплати відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЛОГ" позивачу Державному підприємству "Одеський морський торговельний порт" пені в сумі 148455,73грн., 3% річних в сумі 29741,83грн. та витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в сумі 3563,95грн. таким чином: вересень 2013р. - 15146,80грн.; жовтень 2013р. - 15146,80грн.; листопад 2013р. - 15146,80грн.; грудень 2013р.- 15146,80грн.; січень 2014р.- 15146,80грн.; лютий 2014р. - 15146,80грн.; березень 2014р.- 15146,80грн.; квітень 2014р. - 15146,80грн.; травень 2014р. - 15146,80грн.; червень 2014р. - 15146,80грн.; липень 2014р.- 15146,80грн.; серпень 2014р.- 15146,80грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 28.08.2013 року.

Суддя Брагіна Я.В.