Ухвала суду № 33175320, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.08.13 № 910/16552/13. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ПП Сосюкало Валерій Васильович

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес центр"

про стягнення 50 087,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 22.08.2013 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

В ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін.

Згідно п. 2-1 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з копії доданого до позовної заяви свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (серія В03 № 454427) вірним повним найменуванням позивача є Фізична особа-підприємець Сюсюкало Валерій Васильович, тоді як фактично у позовній заяві зазначено із скороченнями ПП Сюсюкало Валерій Васильович.

Наведене свідчить про недодержання позивачем вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в наведеній нормі чітко вказано, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030001Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)До позовної заяви № б/н від 22.08.2013 р. у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 63Р21178 від 21.08.2013 р., в "Призначенні платежу" якої не вірно зазначений код платежу: 2500310517, тоді як належало вказати 22030001.

Таким чином, квитанція № 63Р21178 від 21.08.2013 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Однак, у якості доказу надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем додано лише засвідчену копію фіскального чеку № 2963 від 18.06.2013 р. без опису вкладення, що суперечить ч. 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, копія доданого до позовної заяви № б/н від 22.08.2013 р. вищенаведеного фіскального чеку № 2963 від 18.06.2013 р. не можє вважатися належним доказом на підтведження надіслання копії поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, оскільки не може фактично свідчити про відправлення відповідачу копії позовної заяви № б/н від 22.08.2013 р. (не можна відправити копію позовної заяви 18.06.2013 р., яка буде створена у майбутньому, а саме 22.08.2013 р.).

За таких обставин, позивачем не додано до позовної заяви № б/н від 22.08.2013 р. належних доказів на підтвердження виконання ним вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач у позовній заяві та поданих ним доказів.

Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом враховано правовову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.