Постанова № 33174076, 23.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2013 р. Справа № 821/3002/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників сторін: позивача - Гавловської Я.М. та відповідача - Мустафаєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі - позивач, ПАТ «Західінкомбанк») звернулось до суду із позовом до Реєстраційної служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач, Реєстраційна служба Дніпровського РУЮ), в якому просить скасувати рішення від 03 червня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВРЛ 170159 від 03 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача поновити реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_5 та внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 28.10.2003р. надала у заставу позивачу житловий будинок АДРЕСА_1 у якості забезпечення за кредитним договором від 28.10.2003р. № 2810-Д4-03.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.05.2011р. визнані недійними кредитний договір, договори застави та поруки. На підставі цього судового рішення знято заборону на відчуження указаного будинку та 03.06.2011р. ОСОБА_5 подарувала його ОСОБА_3 відповідно до договору дарування ВРЛ 170159 від 03 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.01.2013р. у справі №2110/4328/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2013р., визнано недійсним договір дарування від 03.06.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

19.06.2013р. позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпровського РУЮ із заявою про поновлення реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_5, оскільки за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.01.2013р. припинилось право власності на нього у ОСОБА_5

Однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо поновлення за ОСОБА_5 реєстрації права власності на нерухоме майно.

Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його права і інтереси, оскільки внаслідок наявності в Державних реєстрах запису про ОСОБА_3 як власника житлового будинку, що є предметом договору застави, унеможливлює звернення банком стягнення на це нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2003р. між ОСОБА_5 та позивачем укладено договір застави житлового будинку АДРЕСА_1 у якості забезпечення за кредитним договором від 28.10.2003р. № 2810-Д4-03.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.05.2011р. визнані недійними кредитний договір, договори застави та поруки. На підставі цього судового рішення знято заборону на відчуження указаного будинку та 03.06.2011р. ОСОБА_5 подарувала його ОСОБА_3 відповідно до договору дарування ВРЛ 170159 від 03 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

09.02.2012р. за заявою ПАТ «Західінкомбанк» заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18.05.2011р. скасовано, а 14.05.2012р. позовну заяву залишено без розгляду.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.01.2013р. у справі №2110/4328/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2013р., визнано недійсним договір дарування від 03.06.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

Тобто, в судовому порядку припинено право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно внаслідок визнання недісйним правовстановлюючого документу.

Наведені обставини встановлені також ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2013р., яка набрала законної сили, а тому відповідно до ст. 72 КАС України вони не підлягають доказуванню.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд при вирішенні даного спору враховує наступне.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений ст. 15 Закону №1952-IV та включає в себе: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Підстави для державної реєстрації прав встановлені ст. 19 вказаного Закону і до них, зокрема, відносяться: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як видно з матеріалів справи, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було зареєстроване 24.10.2003р. за ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності серії САА №479081 від 20.10.2003р.

В подальшому ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 вказаний будинок згідно із договором дарування від 03.06.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

На підставі указаного договору право власності на будинок було зареєстровано за ОСОБА_3 03.06.2011р.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10.01.2013р. у справі №2110/4328/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.05.2013р., визнано недійсним договір дарування від 03.06.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

Тобто, в судовому порядку визнано недійсною підставу для державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

В той же час попередній власник ОСОБА_5 не зверталась до відповідача із заявою про реєстрацію за нею права власності на вказаний будинок, тому у Державному реєстрі прав відсутні записи щодо реєстрації речових прав на це нерухоме майно, а в Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про власника будинку - ОСОБА_3

Отже, у зв'язку із визнанням в судовому порядку недійсною підстави для державної реєстрації речового права на вказаний будинок, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься недостовірна інформація про власника цього будинку.

Відповідно до ст. 26 Закону №1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

На думку суду та обставина, що правовстановлюючий документ, який слугував підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний вище будинок за ОСОБА_3 визнаний в судовому порядку недійсним, тягне за собою настання певних правових наслідків у вигляді скасування за цією особою реєстрації права власності.

Також суд приходить до висновку, що реєстрація за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з огляду на визнання недійсним судом підстав для такої реєстрації, порушує права і інтереси позивача як заставодержателя, оскільки він не має змоги звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання ОСОБА_5 умов кредитного договору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про скасування рішення від 03 червня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВРЛ 170159 від 03 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548 - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії з поновлення реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак Законом №1952-IV не передбачено повноважень державного реєстратора вчиняти дії з поновлення тих чи інших прав або осіб в Державних реєстрах, користувачем яких він є. Отже, з огляду на положення ст. 19 Конституції України та ст.2 КАС України суд не може покласти на відповідача обов'язок вчинити дії, які не входять до його повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позивач в цій частині обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, проте зважаючи на встановлені обставини спору суд не може визначити інший спосіб захисту прав позивача.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Підсумовуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування рішення від 03 червня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення від 03 червня 2011 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВРЛ 170159 від 03 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3548.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», код ЄДРПОУ 36699252, судові витрати в сумі 17 (сімнадцять) грн. 20 (двадцять) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 серпня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.3