Постанова № 331739, 20.12.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" грудня 2006 р. Справа № 539/7-06

10 год. 50 хв. м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом Вишгородського районного центру зайнятості, м. Вишгород

до колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, с. Нові Петрівці, Вишгородський район

про стягнення 22228,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кондратенко І.В. (дор. б/н від 19.12.2006р.);

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся Вишгородський районний центр зайнятості, м. Вишгород з позовом до колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, с. Нові Петрівці, Вишгородський район про стягнення 22228,13 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.12.2006р. її розгляд призначено на 20.12.2006р. (а.с. 1).

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 20.12.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.

В зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв відповідача належним чином про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки, наявної в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

Згідно довідки Вишгородського районного центру зайнятості, 22.10.1997р. колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна (далі –відповідач) зареєстровано як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –Фонду).

Як вбачається з трудових книжок громадян Ніколаєнко Антоніни Григорівни, Латути Іллі Андрійовича та Сорук Галини Григорівни, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 9-11), вони працювали у відповідача та 31.07.2006р. їх звільнено з роботи в зв’язку з ліквідацією підприємства.

Відповідно до частини п’ятої ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” №803-ХІІ від 01.03.1991р. (далі –Закон), при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Як зазначає представник позивача, відповідачем порушено вимоги частини п’ятої ст. 20 Закону, а саме при вивільненні працівників, які у нього працювали, в термін не пізніше як за два місяці ним не було повідомлено у письмовій формі державну службу зайнятості про вивільнення зазначених працівників та в десятиденний строк після вивільнення не були направленні списки фактично вивільнених працівників.

А відповідно до абзацу другого частини п’ятої ст. 20 Закону у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнених працівників.

Відповідно до довідок про середню заробітну плату (а.с. 6-8), річна заробітна плата звільнених відповідачем Ніколаєнко А.Г., Латути І.А. та Сорук Г.Г. становить 8374,10 грн., 8145,61 грн. та 5708,42 грн. відповідно.

В зв’язку з наведеним вище, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги Закону щодо не повідомлення при вивільненні працівників державної служби зайнятості про їх вивільнення та не направлення в десятиденний строк після їх вивільнення списків фактично вивільнених працівників.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. А згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень щодо позовних вимог не надав, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 22228,13 грн. штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись частиною п’ятою ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” №803-ХІІ від 01.03.1991р.; п. 4 частини першої ст. 17, частиною першою ст. 69, частиною першою ст. 71, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (ЗКПО 00849540) на користь Вишгородського районного центру зайнятості (ЗКПО 22204996) –22228,13 грн. штрафу.

3. Копію даної Постанови надіслати відповідачу.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Бабенко К. А.