Постанова № 33170603, 13.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року Справа № 805/10698/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень.

Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача суду не надавав.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень, яка складається із заборгованості за 2011 рік в сумі 1 585, 99 гривень, за 2012 рік в сумі 4 572, 42 гривні, за I квартал 2013 року в сумі 1 194, 03 гривень. Вказану заборгованість відповідач у добровільному порядку в передбачені законом строки у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області заборгованість по єдиному соціальному внеску в розмірі 7 352,44 гривень.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пункт 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, є платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Одночасно з викладеним, перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування також визначено статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 вказаного Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 7 зазначеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

14.03.2012 та 22.03.2013 відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області подано Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у якому відповідач визначив суми єдиного внеску, що підлягав сплаті у 2011 та 2012 роках.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У порушення зазначених вимог Закону, відповідач єдиний внесок за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік не сплатив, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 4 010,30 гривень.

На виконання зобов'язання по сплаті єдиного внеску управлінням на адресу громадянки-підприємця ОСОБА_1 було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-158У від 01.03.2012 року на суму 3 883,46 гривень та вимога № 2У від 20.01.2013 року на суму 4 572, 42 гривень. Вказані вимоги в 10 денний строк відповідачем не оскаржені, заборгованість не сплачена.

Оскільки відповідач єдиний внесок не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 за №384/2011, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, статтями 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 7 352, 44 гривень - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (адреса: 86600, Донецька область, місто Торез, бульвар Ілліча, 8) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2011 по 2013 рік в розмірі 7 352 (сім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні 44 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст 13 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.