Рішення № 33170433, 27.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.13р. Справа № 904/4539/13

За позовом Першого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол", м. Дніпропетровськ

про стягнення 86 921,59 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від прокуратури: Матісова О.В., посв.№001453 від 27.08.12р.;

від позивача - 1: не з'явився;

від позивача - 2 : Яценко Н.С., дов. № 106/28-06 від 20.08.13р.;

від відповідача: Браславець О.В., керівник, паспорт АМ №812351;

Трякіна О.В., дов. № б/н від 18.07.13 р.

Суть спору:

Перший заступник прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі - позивач - 1) в особі Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (далі - позивач -2) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (далі - відповідач) суму 85 125,87 грн. основного боргу, 1 631,96 грн. 3% річних та 163, 76 грн. інфляційних, а всього 86 921,59 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення №7516 від 02.04.2002р.

Прокурор та позивач-2 наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належно.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що нарахування за послуги водопостачання та водовідведення, повинні здійснюватись позивачем-2 відповідно до звітних відомостей відповідача.

Від позивача-2 надійшли пояснення, зі змісту яких вбачається, що у зв'язку з тим, що правління ЖБК надає дані за фактично спожитий обсяг не своєчасно, тому нарахування по показникам квартирних приладів обліку в разі не надання даних, нараховується позивачем-2 по середньому за попередні три місяця (згідно Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 р. N 630).

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.08.13р. до 20.08.13р. та з 20.08.13р. по 21.08.13р., згідно ст. 77 ГПК України.

Ухвалою від 18.07.13р. строк вирішення спору продовжувався за клопотанням позивача-2 відповідно до ст.69 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

02.04.2002 року між позивачем-2 (Водоканалом) та відповідачем (Абонентом) був укладений договір про надання послуг водопостачання та водовідведення №7516 (далі - Договір), предметом якого є зобов'язання Водоканалу з надання Абоненту послуг водопостачання та водовідведення, а також зобов'язань Абонента зі сплати наданих послуг (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1 Договору кількість використаної Абонентом води та стоків визначається згідно показників перевірених та опломбованих приладів обліку споживання води та стоків за умови їх роботи у діапазоні вимірювань з нормованою похибкою; по нижній межі діапазону вимірювань, у випадку виходу за її межу; відповідно до п.9.6 Правил у випадку виходу за верхню межу.

Відповідно до п.2.5 Договору, у випадку, якщо Абонент не має необхідних засобів та стоків, його водокористування вважається без обліковим та витрати води визначаються згідно пропускної здатності труби вводу при швидкості руху в ній 2м/сек. та дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.

За умовами п. 5.3 Договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний сплатити надані послуги до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору, позивачем-2 протягом періоду з лютого 2010 року по квітень 2013 року надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, за які останній не розрахувався, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем-2, яка згідно розрахунків, на яких наполягає КП «Дніпроводоканал», становить 85 125,87 грн., що і є предметом позову у даній справі.

Згідно положень ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між тим, відповідачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення № 11 від 11.06.13р. (а.с.154) та № 17 від 01.07.13р. (а.с. 156), на підтвердження погашення відповідачем в ході розгляду спору (після порушення провадження у справі) основного боргу на загальну суму 77 220,75 грн., отже ці грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, з огляду на те, що за фактично спожиті відповідачем обсяги, позивач-2 здійснював нарахування по середньому за попередні три місяці, суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування КП «Дніпровродоканал» повинні містити відповідні коригування згідно звітних відомостей, які несвоєчасно надаються відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що після порушення провадження у справі, відповідачем повністю погашено заборгованість перед позивачем-2, а розбіжності у нарахуваннях відповідача та позивача-2 мають місце у зв'язку з тим, що останнім не були внесені коригування відповідно до звітних відомостей відповідача.

Таким чином, станом час розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем-2 відсутня.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючі те, що відповідач проводив розрахунки з позивачем-2 із значним порушенням строків, передбачених умовами Договору, заявник, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1 631,96 грн. за період 11.03.10р. по 28.05.13р. та інфляційні на суму 163,76 грн. за період з березня 2010 року по травень 2013 року, що відображається в розрахунку позивача (а.с.17-18).

Перевіривши здійснені нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, заявлене в судовому засіданні 21.08.13 р. усне клопотання відповідача про зменшення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 233 ГК України встановлено, що суд має право зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, та не можуть бути зменшені судом в порядку та на підставі, передбачених ст. 233 ГК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 16 травня 2006 року у справі № 10/557-26/155 та від 08 листопада 2010 року у справі №4/719.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог з врахуванням суми щодо якої припинено провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, буд.13А; ЄДРПОУ 23078163) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А; ЄДРПОУ 03341305) суму 1 631,96 грн. (одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 96 коп.) 3% річних, 163,76 грн. (сто шістдесят три грн. 76 коп.) інфляційних.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, буд.13А; ЄДРПОУ 23078163) в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) суму 1 580, 33 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят грн. 33 коп.) судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-А; ЄДРПОУ 03341305) в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) суму 158, 10 грн. (сто п'ятдесят вісім грн. 10 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 77 220,75 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 27.08.2013р.