Постанова № 33169180, 20.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Справа № 912/563/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "АТК - 1"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 09 квітня 2013 року

у справі № 912/563/13

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані"

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК - 1"

про стягнення 30754113,60 грн. збитків.

за участю представників

позивача - Терещенко Д.Л.

відповідачів - 1. не з'явились

2.Долгополова Я.П.

3. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод та товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані" про стягнення солідарно шкоди у розмірі 28500000,00 грн. збитків, які складаються з вартості переданого на зберігання та неповернутого насіння соняшника за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції №19/04-17 від 19.04.2012 р.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем уточнено позовні вимоги, згідно яких останній просив стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТК - 1" 31870739,60 грн., в тому числі: 25791626,00 грн. збитків, які складаються з вартості переданого на зберігання та не повернутого насіння соняшника та 6079113,60 грн. неодержаного прибутку (втраченої вигоди).

В межах провадження у справі від позивача надійшла заява про вжиття заходів по забезпеченню позову, шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "АТК-1" до вирішення справи в суді відчужувати шляхом продажу, дарування, безоплатної передачі або будь-яким іншим способом, нерухоме майно (комплекс будівель), що розташоване за адресою: 74100, Херсонська область, Високопільський район, м. Високопілля, вулиця Вокзальна, 43.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09 квітня 2013 року (суддя Шевчук О.Б.) у справі №912/563/13, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року (судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) заяву приватного акціонерного товариства "Креатив" задоволено. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "АТК-1" до вирішення справи по суті вчиняти наступні дії: відчужувати шляхом продажу, дарування, безоплатної передачі або будь-яким іншим способом, нерухоме майно: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: 74100, Херсонська область, Високопільський район, м. Високопілля, вулиця Вокзальна, 43. Під час винесення ухвали та постанови суди, керуючись положеннями ст.ст.65-67 Господарського процесуального кодексу України, дійшли висновку, що невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості або утруднення виконання рішення суду.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "АТК-1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 09.04.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити приватному акціонерному товариству "Креатив" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судам попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вже зазначалось вище, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТК - 1" грошових коштів у сумі 31870739,60 грн.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Задовольняючи заяву приватного акціонерного товариства "Креатив", суди попередніх інстанцій на підставі правової оцінки поданих сторонами доказів, достовірно встановили, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову

Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відтак, враховуючи те, що доводи заявника касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТК-1" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 травня 2013 року зі справи №912/563/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. Г. Дунаєвська

С. С. Самусенко