Рішення № 33169015, 28.08.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3415/13-ц

Провадження № 2/740/1080/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі - Кононяко С.А.,

представників позивача - комунального закладу «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради - Тимошенкової О.В., Нагорної Л.А.,

відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального закладу «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій працівника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути в порядку регресу з ОСОБА_3 на користь комунального закладу «Обласного дитячого санаторію «Пролісок» Чернігівської обласної ради відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06 липня 2012 року головний лікар комунального закладу «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради Лупинос A.C., проігнорувавши відсутність дозволу відповідного підрозділ МНС на використання водойми, яка знаходиться поряд з територією санаторію, та відсутність наказу в даному закладі про відкриття купального сезону і забезпечення безпеки дітей на воді, надав усний дозвіл на купання дітей санаторію.

07 липня 2012 року в супроводі вихователя санаторію до водойми було приведено групу дітей та дозволено їм купатися у необстеженому місці.

Працівник, на якого згідно посадової інструкції було покладено професійні обов'язки щодо охорони життя та здоров'я відпочиваючих дітей - вихователь закладу ОСОБА_3, яка здійснювала контроль за купанням дітей, і неналежне виконання якою своїх професійних обов'язків призвело до утоплення у водоймі дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував у закладі на оздоровленні.

29 листопада 2012 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області було винесено вирок у справі №2514/5540/12, яким вихователя санаторію ОСОБА_3 визнано винною за ст.137 ч.2 КК України, а відшкодування моральної шкоди у сумі 150 тисяч грн. на користь потерпілої ОСОБА_7 покладено на комунальний заклад «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради.

У зв»язку з тим, що комунальний заклад «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради є бюджетною неприбутковою установою, комерційною діяльністю не займається, власних надходжень не має, а також згідно вироку Ніжинського міськрайонного суду від 29 листопада 2012 року визнано винною вихователя ОСОБА_3, вважає, що кошти, сплачені у сумі 150 тис. грн. на користь ОСОБА_7, підлягають стягненню у порядку регресу з ОСОБА_3

В судовому засіданні представники позивача Тимошенкова О.В. і Нагорна Л.А..

підтримали позов за вищевикладених обставин, уточнивши його, і просили стягнути з відповідачки в порядку регресу моральну шкоду в сумі 150 000 грн. не одноразово, а шляхом здійснення щомісячних платежів згідно наданого ними розрахунку в сумі 496 грн.11 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили протягом 25 років 3 місяців.

Відповідачка в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, посилаючись на відсутність коштів, і поклалась у вирішенні цього спору на розсуд суду.

Дослідивши усі докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обгрунтовані і підлягають задоволенню відповідно з таких підстав.

В силу ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В ч.1 ст.1191 ЦК України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Судом встановлено, що наказом головного лікаря комунального закладу "Обласний дитячий санаторій "Пролісок"№4 від 14.09.2002 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу в санаторій вихователем.

07 липня 2013 року в супроводі вихователя санаторію до водойми було приведено групу дітей та дозволено їм купатися у необстеженому місці. Вихователь санаторію ОСОБА_3, на яку згідно посадової інструкції було покладено професійні обов'язки щодо охорони життя та здоров'я відпочиваючих дітей, здійснювала контроль за купанням дітей. Неналежне виконання ОСОБА_3 своїх професійних обов'язків призвело до утоплення у водоймі дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував у закладі на оздоровленні.

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2012 року відповідачку було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.137 ч.2 КК України як неналежне виконання своїх професійних обов*язків щодо охорони життя та здоров*я неповнолітніх дітей, що спричинило смерть неповнолітнього. Також цим вироком було стягнуто з позивача на користь потерпілої ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 150 000 тис. грн.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 14.02.2013 року апеляція комунального закладу «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» щодо зміни вироку в частині задоволення цивільного позову про стягнення моральної шкоди залишена без задоволення, а вирок суду - без зміни з посиланням на ст.1172 ЦК України, п.8 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 із зазначенням про те, що відсутність коштів не може стати підставою у задоволенні цивільного позову.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи вчинені вони цією особою.

Позивачем повністю сплачено моральну шкоду, що підтверджується платіжними дорученнями № 9 від 24.05.2013 року в сумі 9637 грн. 65 коп., №14 від 03.07.2013 року в сумі 50 000 грн. 00 коп. та №21 від 31.07.2013 року в сумі 90362 грн. 35 коп.

Згідно п.8 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, що встановлено по даній справі.

За таких обставин, моральна шкода, стягнута за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2012 року з комунального закладу «Обласного дитячого санаторію «Пролісок» Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_7 в сумі 150 000 грн., підлягає стягненню з ОСОБА_3 в порядку регресу.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, ст.ст.60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, п.8 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального закладу «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій працівника, задовольнити повністю.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь комунального закладу «Обласного дитячого санаторію «Пролісок» Чернігівської обласної ради відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 (сто п*ятдесят тисяч) грн. шляхом стягнення з неї щомісячних платежів в сумі 496 (чотириста дев*яносто шість) грн.11 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили протягом 25 (двадцяти п*яти) років 3 (трьох) місяців.

Стягнути з ОСОБА_3 1500 (одна тисяча п»ятсот) грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Ковальова Т.Г.