Постанова № 33168459, 05.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 липня 2013 року м. Київ №826/5301/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні системи" до Держав-ної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2013 №0000692240 та №0000702240,

в с т а н о в и в:

Заявлений позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки про недійсність та нікчемність правочинів (господарських зобов'язань) між позивачем і ТОВ "Лоу Консалт", які на думку позивача не відповідають вимогам цивільного законодавства та не підтвер-джуються відповідними доказами.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові, зазначив-ши зміст акта перевірки.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов з наведених у позовній заяві підстав. Представник відповідача до судового засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 27.02.2013 №162-П та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Лоу Консалт" за період діяльності з 01.11.2009 по 30.04.2011, за результатами якої складено акт від 11.03.2013 №1055/2240/32912940 і винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 28.03.2013 №0000702240, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 84925,97 грн. (у т.ч.: 67940,78 грн. - основний платіж, 16985,19 грн. - штраф);

- від 28.03.2013 №0000692240, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 106057,50 грн. (у т.ч.: 84926 грн. - основний платіж, 21231,50 грн. - штраф).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподатку-вання прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94), пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) і заниження податку на прибуток підприємства на 84926 грн. за 4 кв. 2010р. та заниження ПДВ на 67940,78 грн. за грудень 2010р.

Згідно з актом перевірки зміст вказаних порушень полягає у тому, що по взаємовідно-синам з ТОВ "Лоу Консалт" позивачем неправомірно збільшено валові витрати на 339703,86 грн. та податковий кредит з ПДВ на 67940,78 грн., висновок про що зроблено відповідачем на підставі транзитних актів Бориспільської ОДПІ від 30.03.2011 №261/7/23-1/36429084, від 20.05.2011 №413/7/23-1/36429084 про результати позапланових перевірок ТОВ "Лоу Консалт", в яких зазначається про нікчемність правочинів ТОВ "Лоу Консалт" з контрагента-ми перевірки з огляду на відсутність необхідних ресурсів для виконання господарських зобо-в'язань, наявністю висновку почеркознавчого дослідження про те, що підписи ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, а також з огляду на відсутність реального характеру здійснення господарських операцій. Окрім цього, відповідачем зроблено поси-лання на те, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України наявні розбіжності на суму ПДВ 67940,78 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення по-даткового обліку не належать до складу валових витрат (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94).

Податковим кредитом згідно п. 1.7 Закону №168/97 є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником по-датку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нара-хування податкового кредиту (пп.7.2.6); право на нарахування податку і складання подат-кових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп.7.2.4); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп.7.2.3).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку гос-подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів, зокрема це: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з по-датку на прибуток та з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Лоу Кон-салт" з придбання консультаційно-інформаційних послуг і задекларовано у складі валових витрат 339703,86 грн. та у складі податкового кредиту з ПДВ 67940,78 грн.

До перевірки та до суду позивач надав завірені копії наступних документів:

- акти здачі-прийняття робіт:

від 03.12.2010 №31203 на суму 71912,21 грн.;

від 09.12.2010 №90202 на суму 71912,21 грн.;

від 15.12.2010 №151203 на суму 48661,80 грн.;

від 16.12.2010 №161202 на суму 71912,21 грн.;

від 23.12.2010 №231206 на суму 71912,21 грн.;

від 27.12.2010 №271203 на суму 71334 грн.;

- податкові накладні:

від 03.12.2010 №31203 на суму 71912,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 11985,37 грн.);

від 09.12.2010 №90202 на суму 71912,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 11985,37 грн.);

від 15.12.2010 №151203 на суму 48661,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8110,30 грн.);

від 16.12.2010 №161202 на суму 71912,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 11985,37 грн.);

від 23.12.2010 №231206 на суму 71912,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 11985,37 грн.);

від 27.12.2010 №271203 на суму 71334 грн. (у т.ч. ПДВ - 11889 грн.).

Однак надані позивачем документи не підтверджують правильність відображення в податковому обліку валових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт", з огляду на наступне.

Вказані документи складені на підставі договору №ДГ-0112-02 про надання консуль-таційних послуг, укладеного 01.12.2010 між позивачем (Замовник) і ТОВ "Лоу Консалт" (Виконавець), згідно з яким Виконавець зобов'язується надати Замовникові консультаційно-інформаційні послуги за темою, визначеною шляхом усної домовленості. Пунктом 3.2 дого-вору передбачено, що Виконавець надає консультації Замовнику в письмовій або усній фор-мі, згідно запитів Замовника. Згідно з п. 3.3 договору по факту надання послуг Виконавець складає акт приймання-передачі наданих послуг та надає його Замовнику на підписання.

Вказаний договір не містить переліку тем, на які надаються консультаційно-інфор-маційні послуги, а також не визначає їх кількісних показників чи інших предметних харак-теристик, які б дозволяли чітко ідентифікувати зміст і обсяг господарських операцій.

Водночас надані акти здачі-прийняття робіт і податкові накладні, окрім загального найменування консультаційно-інформаційних послуг, також не визначають конкретного змісту і обсягу господарської операції, не розкривають їх кількісних вимірників, а також не містять іншої інформації щодо тематики чи результатів інформаційних послуг, їх оформ-лення або передачі.

Таким чином, надані позивачем акт здачі-прийняття робіт і податкові накладні не від-повідають встановленим ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтер-ський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 вимогам щодо належного фіксування змісту та обсягу господарської операції і не дають можливість суду встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції.

Ухвалою від 27.05.2013 судом пропонувалося позивачу подати додаткові письмові пояснення та докази на їх підтвердження про теми наданих ТОВ "Лоу Консалт" консульта-цій, форму і час їх надання, а також про використання вказаних послуг у власній господар-ській діяльності. Однак інших доказів, які б чітко фіксували конкретний зміст і обсяг госпо-дарських операцій, або містили посилання на відповідний результат надання цих послуг, позивач до перевірки та до суду не надав, а в ході судового засідання представники позивача не надали конкретних пояснень по суті надання консультаційно-інформаційних послуг, зокрема на якій підставі, ким, коли та за яких обставин здійснювалися інформаційні послуги, яким чином вони були пов'язані з господарською діяльністю позивача та використані позивачем.

Отже, враховуючи невідповідність актів виконаних робіт і податкових накладних ви-могам законодавства в частині визначення конкретного змісту й обсягу господарської операції, зважаючи на відсутність у справі інших доказів, які б чітко фіксували факти і результати здійснення господарських операцій, а також з огляду на неможливість суду встановити дійсний обсяг і зміст господарської операцій, суд дійшов висновку про відсут-ність підстав для збільшення валових витрат на 339703,86 грн. та податкового кредиту з ПДВ на 67940,78 грн. у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження проведення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94, пп.пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97, а оскільки, як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток на 84926 грн. та ПДВ на 67940,78 грн., то дона-рахування цих податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК, порушень чого позивачем не доведено, а судом не вбачається.

Статус ТОВ "Лоу Консалт" платника ПДВ не спростовує наявність вказаних порушень і не свідчить про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки не спрос-товують відсутність належно оформлених первинних документів.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законо-давства, адже саме ним відображено в податковому обліку операції без належного їх доку-ментального підтвердження.

Водночас суд не погоджується з твердженнями відповідача про недійсність та нікчем-ність правочинів між позивачем та ТОВ "Лоу Консалт" і вважає такі посилання в акті перевірки необґрунтованими і безпідставними, які всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правочини з ТОВ "Лоу Консалт" недійсними або нікчемними. Між тим, помилкові посилання відповідача в акті на недійс-ність правочинів, у даному випадку, не спростовують відсутність належно оформлених первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Лоу Консалт", які є підставою бухгал-терського і податкового обліку, тому за цих обставин лише помилковість посилань відпо-відача на недійсність правочинів не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні системи" в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Д.А. Костенко