Постанова № 33168408, 14.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 р. Справа №805/11199/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

за участю:

представника позивача – не з’явився,

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 32 454,00 грн.,-

в с т а н о в и в :

31 липня 2013 року Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – позивач, Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – відповідач) про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 32 454,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за філією «Маріупольська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» обліковується заборгованість з податку на прибуток у розмірі 32 454,00 грн., що виникла через несплату відповідачем в повному обсязі податкових зобов’язань, визначених ним в деклараціях з податку на прибуток. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на прибуток в розмірі 32 454,00 грн.

Позивач та відповідач до судового засідання своїх уповноважених представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином (арк. справи 22-23).

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, в якому позивач також зазначив, що станом на 13 серпня 2013 року відсутні відомості про сплату відповідачем суми боргу, зазначеної у позовній заяві (арк. справи 20).

З урахуванням положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач – Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний номер 32001618) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради. До складу Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» входить філія «Маріупольська дорожня експлуатаційна дільниця», що не має права юридичної особи, ідентифікаційний номер 33728298, що зареєстрована 02 серпня 2005 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 702376 (арк. справи 4). Як платник податків філія «Маріупольська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перебуває на обліку в Орджонікідзевському відділенні Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 16 вересня 2005 року за № 2432 (арк. справи 5).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України. Згідно пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей розділу «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Пункт 152.4 статті 152 Податкового кодексу України визначає порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку – юридичної особи. Так, відповідно до цього пункту платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Наданим до податкової інспекції звітним розрахунком податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року (вх. № 14835 від 09 листопада 2012 року) відповідач визначив до сплати податкове зобов’язання за місцезнаходженням відокремленого підрозділу в сумі 36 635,00 грн. (арк. справи 8-9). Відповідно місячний авансовий внесок з податку на прибуток становить 4 071,00 грн. (36 635,00 грн. / 9 місяців, що складає 3 квартали).

Розрахунком податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2012 рік (вх. № 21589 від 13 лютого 2013 року) відповідач визначив до сплати авансовий внесок в сумі 6 078 грн., що підлягатиме сплаті щомісяця у березні – грудні 2013 року та січні – лютому 2014 року (арк. справи 10).

Таким чином, відповідачем самостійно визначено розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток загалом на суму 32 454,00 грн., термін сплати якого сплинув: 18 січня 2013 року, 20 лютого 2013 року у розмірі 4 071,00 грн. та 30 березня 2013 року, 30 квітня 2013 року, 30 травня 2013 року, 30 червня 2013 року у розмірі 6 078,00 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку, що наявна в матеріалах справи (арк. справи 11).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

20 листопада 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 12, яка отримана уповноваженою особою відповідача 30 листопада 2012 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, філія «Маріупольська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» починаючи з 20 листопада 2012 року (дата формування податкової вимоги) по 14 серпня 2013 року безперервно мала податковий борг, у зв’язку з цим податкова вимога № 12 від 20 листопада 2012 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 32 454,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 32 454,00 грн., – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків філії «Маріупольська дорожня експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 33728298, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вулиця Таганрозька, буд. 52) відкритих у банківських установах, які обслуговують платника податків, кошти в загальному розмірі 32 454 (тридцять дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток на користь Державного бюджету на рахунок одержувача 31118158700054, код платежу 11023100, отримувач Маріупольське управління казначейства Орджонікідзевський район, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2013 року.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 19 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.