Рішення № 33168302, 23.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15128/13 23.08.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройстандарт", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Хачатряна Мкртича Ашотовича, м. Київ

про стягнення 9 764, 82 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Корзун В.А. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстройстандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Хачатряна Мкртича Ашотовича про стягнення 8 824, 88 грн - основного боргу, 758, 69 грн - пені, 26, 49 грн - інфляційних, 154, 76 грн - 3 % річних за договором оренди нежитлових приміщень № 39-23/02/12 від 23.02.2012.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, позов просив задовольнити. Крім того позивачем подано суду заяву про те, що розмір пені, зазначений у прохальній частині позову, помилковий, тому просить суд стягнути розмір пені, зазначений в частині позовної заяви, пов'язаної з його обґрунтуванням.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів за договором оренди нежитлових приміщень № 39-23/02/12 від 23.02.2012.

Так, 23.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецстройстандарт" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Хачатряном Мкртичем Ашотовичем (Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 39-23/02/12 від 23.02.2012 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв за Актом передачі-приймання у тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення загальною площею 63 кв.м, а саме: приміщення Літ. "К" (далі - Приміщення), які розташовані в будівлі (далі - Будівля), що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 4-Б, відповідно до план-схеми (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору. Склад об'єкта оренди на момент передачі його Орендарю в орендне користування фіксується Сторонами в Акті передачі-приймання Об'єкта оренди (п. 1.2. Договору).

Приміщення належить Орендодавцю на підставі права власності. Право власності зареєстровано Комунальним підприємством 27.10.2011 за реєстраційним № 300623 (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1. цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 15.03.2014 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань Сторонами.

Згідно п. 3.1. Договору Сторони дійшли згоди, що нарахування Орендної плати починається з моменту підписання Сторонами Акту передачі-приймання, за яким Приміщення передається Орендареві, та припиняється в день фактичного повернення Приміщення Орендодавцеві за відповідним Актом передачі-приймання.

Сторони домовились, що вартість оренди 1 кв.м площі орендованого приміщення за 1 місяць оренди протягом березня-грудня 2012 року за цим Договором складає 317, 46 грн, в тому числі ПДВ - 20 %, а починаючи з січня місяця 2013 року - 400, 00 грн, в тому числі ПДВ - 20 % (п. 3.2. Договору). Загальна сума орендної плати за користування Приміщенням за 1 місяць протягом березня-грудня 2012 року за цим Договором складає 20 000, 00 грн, в тому числі ПДВ - 20 %, а починаючи з січня місяця 2013 року - 25 200, 00 грн, в тому числі ПДВ - 20 % (пп. 3.2.1. п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно до 27 числа місяця, що передує оплачуваному на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем. У разі ненадання зазначених рахунків Орендодавцем, Орендар зобов'язаний сплатити Орендну плату на підставі власних розрахунків, відповідно до умов цього Договору та на підставі цього Договору.

Згідно пп. 5.4.9. п. 5.4. Договору Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі здійснювати всі належні за цим Договором платежі. У випадку порушення порядку або строків проведення розрахунків, встановлених цим Договором оренди, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п. 9.4. Договору).

Факт передачі майна в оренду за Договором підтверджується актом № 1 передачі-приймання приміщення від 15.03.2012.

31.10.2012 Сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до п. 1.1. якої, змінено п. 2.1. Договору та викладено його в наступній редакції: "2.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.10.2012 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань Сторонами".

31.10.2012 Орендар передав, а Орендодавець прийняв об'єкт оренди за Договором (приміщення загальною площею 63 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, пр.-т Л. Курбаса, 4-Б), про що складено акт № 2 передачі-приймання приміщення.

11.12.2012 між позивачем та відповідачем був підписаний графік погашення заборгованості, у тому числі по договору оренди нежилих приміщень № 39-23/02/12 від 23.02.2012, згідно якого заборгованість повинна була бути погашена до 21.12.2012, однак відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків на 31.12.2012, підписаного обома Сторонами, у результаті чого утворилась заборгованість в сумі 8 824, 88 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Разом з цим позивач наполягає на сплаті відповідачем за період з 22.12.2012 по 21.07.2013 пені в сумі 758, 69 грн та 154, 76 грн - 3 % річних, а також 26, 49 грн - інфляційних за період з 01.01.2013 по 30.06.2013.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою між сторонами справі укладено договір оренди. Сторони при його укладенні досягли істотних умов договору, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 638, 759, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), приписів ст.ст. 180, 181, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним.

Регулювання договірних правовідносин пов'язаних з орендою майна у сфері господарювання здійснюється за приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України) та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно частини першої ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною першою ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до частини першої ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина четверта ст. 286 ГК України).

Підпунктом 5.4.9. п. 5.4. Договору сторони передбачили, що Орендар повинен своєчасно та у повному обсязі здійснювати всі належні за цим Договором платежі. Однак відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів в повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору. Заборгованість в сумі 8 824, 88 грн підтверджується графіком погашення заборгованості, підписаним Сторонами Договору 11.12.2012, та актом звірки взаємних розрахунків на 31.12.2012, також підписаним обома Сторонами. Відтак заявлена сума заборгованості обґрунтована та підлягає задоволенню.

При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами: договором, накладними, рахунками тощо.

Разом з цим позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 22.12.2012 по 21.07.2013 в сумі 758, 69 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 9.4. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення порядку або строків проведення розрахунків, встановлених цим Договором оренди, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором по сплаті орендних платежів підтверджено матеріалами справи, зокрема, графіком погашення заборгованості та актом звірки розрахунків на 31.12.2012, що підписані відповідачем у даній справі без заперечень. Позивачем при розрахунку пені не враховано положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та нараховано пеню за кожен день прострочення платежу, з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 22.12.2012 по 21.07.2013 пені в сумі 758, 69 грн підлягають задоволенню частково в сумі 656, 86 грн за період з 22.12.2012 по 21.06.2013, в іншій частині стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Разом з цим позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов'язання за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 в сумі 26, 49 грн та 3 % річних за період з 22.12.2012 по 21.07.2013 в сумі 154, 76 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 згідно коефіцієнту інфляції у вказаний період підлягають задоволенню частково в сумі 17, 65 грн.

Стягнення з відповідача трьох процентів річних за період з 22.12.2012 по 21.07.2013 також підлягають задоволенню частково в сумі 153, 79 грн.

Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Встановлення обставин, які входять до предмету доказування в даній справі та правова оцінка доказів здійснюється судом на підставі ст. 43 ГПК України, відповідно до якої ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: основний борг в сумі 8 824, 88 грн, пеню в сумі 656, 86 грн, інфляційні в розмірі 17, 65 грн та 3 % річних в сумі 153, 79 грн, в решті позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог покладаються на відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця Хачатряна Мкртича Ашотовича, відповідно до вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.08.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 759, 762 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 286 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, 43, 44, частини п'ятої ст. 49, ст.ст. 81-1, 82, 84, ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройстандарт" до Фізичної особи-підприємця Хачатряна Мкртича Ашотовича задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хачатряна Мкртича Ашотовича, 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 126, корп. 1, кв. 4, номер запису в ЄДРПОУ 20680000000011396, ідентифікаційний номер 2897526711, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройстандарт", 03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-а, офіс 405, код ЄДРПОУ 34963693, основний борг в сумі 8 824, 88 грн, пеню в сумі 656, 86 грн, три проценти річних в сумі 153, 79 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 697, 72 грн, в решті позовних вимог відмовити, видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.08.2013.

Суддя Ю.О.Підченко