Рішення № 331668, 11.12.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.12.06 Справа № 447/20-06

За позовом

Відкритого акціонерного товариства „Сквирський сирзавод”, м. Сквира

до

Державного підприємства „Триліський спиртовий завод” с. Триліси

про

стягнення 5 340,50 грн.

Суддя Іваненко Я.Л.

Представники:

від позивача Курлович О.В., довіреність №151 від 24.11.06 р.

від відповідача не з’явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Сквирський сирзавод” м. Сквира (далі –позивач) до Державного підприємства „Триліський спиртовий завод” с. Триліси (далі –відповідач) про стягнення 5 340,50грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2006р. розгляд справи було призначено на 27.11.2006р. Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, а саме, посилається на належне виконання своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу №1 від 15.08.2005р. та неналежне виконання відповідачем свого обов’язку щодо проведення розрахунку за отриманий ним товар.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання ухвалами суду від 13.11.2006р. та 27.11.2006р., які надсилались йому за адресою, вказаною у позовній заяві, в судові засідання 27.11.2006р. та 11.12.2006р не з’явився. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством „Сквирський сирзавод” (далі - продавець) та Державним підприємством „ Триліський спиртовий завод” (далі –покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 15.08.2005р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця жито в кількості 400 тонн на загальну суму 140 000 грн., а покупець –прийняти й оплатити його у встановлений Договором термін.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві жито в кількості 43,830 тонн на загальну суму 15 340,50грн., що підтверджується накладною №56 від 16.08.2005р. та довіреністю ЯИЯ №881241 від 16.08.2005р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється на протязі місячного терміну, тобто до 16.09.2005р.

Як встановлено матеріалами справи, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 10000грн., у зв’язку з чим за останнім, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, рахується заборгованість на загальну суму 5340,50грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків від 01.09.06р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За змістом частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5340,50грн. заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Триліський спиртовий завод”(08552, Київська область, Фастівський район, с. Триліси, код 32728213) на користь Відкритого акціонерного товариства „Сквирський сирзавод” (09000, Київська область, м.Сквира, вул. Самгородоцька, 11, код 00445943) 5 340,50грн. (п’ять тисяч триста сорок грн. 50коп.) заборгованості та судові витрати: 102грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваненко Я.Л.