Ухвала суду № 33166279, 21.08.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2785/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.

Спори, що виникають із договорів надання послуг Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

21.08.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Фомічова С.Є.

- Суржика М.М.

При секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за використану теплову енергію, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 липня 2013 року і

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 липня 2013 року частково задоволено позов дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за використану теплову енергію. Суд стягнув з відповідачки на користь позивача 3690,30 грн. заборгованості за період з 01.03.2010 року по 01.03.2013 року включно, три проценти річних - 239,29 грн., інфляційні нарахування - 175,07 грн. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 717,27 грн. відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Позивач рішення суду не оскаржив.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з неї трьох процентів річних у розмірі 239,29 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 175,07 грн. Посилається на те, що суд задовольнив позов в цій частині стягнення зазначених сум не урахувавши те, що чинним законодавством застосування таких фінансових санкцій до споживачів комунальних послуг не передбачено. В решті рішення не оскаржується.

Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень із судовими повістками, в судове засідання не з'явилися.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1. Позивач надає відповідачу послугу з централізованого теплопостачання, у зв'язку з чим на її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та видано абонентську книжку.

За період з 01.03.2010 року по 01.03.2013 року на адресу відповідача підприємством було відпущено теплової енергії на суму 3690,30 грн., яка нею не оплачена.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24.01.2006 року, власник та наймач квартири (споживач) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року передбачено, що одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ст.19 зазначеного Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги з теплопостачання.

При визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню на користь позивача, судом відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України стягнуто три процента річних від простроченої суми та інфляційні нарахування.

Доводи відповідача про те, що суд безпідставно стягнув з неї три процента річних від простроченої суми та інфляційні нарахування, оскільки в укладеному між нею та позивачем договорі обов'язку, у разі прострочення платежів, сплатити такі платежі не передбачено, а саме зобов'язання не відноситься до грошового й тому відсутня правова підстава для їх стягнення, не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав

Відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у рішенні, прийнятому за результатами розгляду 20 червня 2013 року справи № 6- 68 цс, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За наведених обставин суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 липня 2013 року в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 239,29 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 175,07 грн. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: