Рішення № 33165347, 28.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2013 р.Справа № 916/982/13

За позовом Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт";

до відповідача Південна митниця Міндоходів України

про стягнення 182659,06грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Машник К.В. - за дорученням;

Від відповідача: Кацмаза О.А. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південної митниці про стягнення 182 659,06 гривень, з якої 171 644,57 гривень сума основного боргу, 9 178,72 гривень пені та 1835,77 гривень 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 квітня 2013 року порушено провадження у справі №916/982/13 та призначено до розгляду на 13 травня 2013 року.

13.05.2013 року представник відповідача у судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що суддя Гуляк Г.І. знаходилась з 10.06.2013р. на лікарняному, за розпорядженням голови суду від 10.06.2013 року справу № 916/982/13 передано судді Смелянець Г.Є. та ухвалою суду від 10 червня 2013 року справу прийнято до провадження.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області справу № 916/982/13 передано на розгляд судді Гуляк Г.І. та ухвалою суду від 14 червня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11 липня 2013 року.

У судовому засіданні 11.07.2013 року представник відповідача надав клопотання щодо заміни сторони його правонаступником Південна митниця Міндоходів.

Представник позивача 12.08.2013 року надав до суду письмові пояснення з додатком документів, які залучено до матеріалів справи.

Крім того 12.08.2013 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.69 ГПК України та ухвалою суду від 12.08.2013 року вказане клопотання було задоволено судом та строк розгляду справи було продовжено до 30.08.2013 року.

У судовому засіданні 22.08.2013 року представник позивача надав письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача 22.08.2013 року надав копії установчих документів.

Судом відповідно до ст.25 ГПК України, внаслідок реорганізації відповідача з Південної митниці замінено на її правонаступника Південна митниця Міндоходів України та розгляд справи було відкладено.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, позов не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

23 травня 2011 року між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (балансоутримувач) та Південною митницею (орендар) було укладено договір №34 к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги.

За умовами договору, балансоутримувач /надалі позивач/ забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку складу ХАРД загальною площею 3341 кв.м., а також утримання при будинкової території, а орендар /надалі відповідач/ бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі , якщо інше не випливає з характеру послуг наданих позивачем, п.1.1 договору.

Відповідно до п.1.2 договору, відповідач користується нежитловим приміщенням - відсіком №1 складу ХАРД площею 1031,8 кв.м. розміщеним на території ВПК-3 порт, залишковою вартістю 109 061,72 гривень. Орендоване приміщення використовується для зберігання затриманих предметів по протоколах про порушення митних правил на митному посту „Ізмаїл" Південної митниці.

Згідно п.2.1 договору, відповідач відшкодовує позивачу вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг (додаток 1), ціна договору становить 14936,83 гривень у тому числі відшкодування експлуатаційних витрат 14010,72 гривень та відшкодування витрат за користування електроенергією 896,11 гривень, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, п. 2.2 договору.

Відповідно додатку до договору від 23.05.2011 року №34к „Розрахунок" відшкодування витрат по експлуатації будинку та території , пропорційно площі зайнятих приміщень 1031,8 кв.м. х 1,26 грн. = 1300,07 грн., відшкодування витрат за використану електроенергію 81,33 кВт. год. х 0,7651 грн., = 62,23 грн., всього на місяць 1634,76 грн. з 20% ПДВ .

Оплата здійснюється відповідачем згідно з виставленим рахунком-фактурою та актом виконаних робіт, відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг балансоутримувачу орендарем оформлюється шліхом підписання сторонами акту виконаних робіт, підписання сторонами акту виконаних робіт є підтвердженням відсутності претензій одна до одної, передбачено розділом 3 договору.

Відповідно до п. 8.1 договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або заміну умов цього договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, п.8.4. Договір продовжується на кожний поточний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення.

Позивачем взяті зобов'язання були виконанні належним чином та на протязі дії договору починаючи з 30.09.2011 року по 29.03.2013 року на адресу відповідача направлялися рахунки всього на суму 171 644,57 гривень.

11.10.2012 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 114693,46 гривень, згідно якої портом було запропоновано сплатити заборгованість в сумі 111050,48 гривень та 3642,98 гривень пені. Відповідач 19.10.2012 року надав відповідь на претензію, але оплату не провів.

Вищевикладене зумовило звернення Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до суду з даною позовною заявою до Південної митниці Міндоходів про стягнення 182 659,06 гривень, з якої 171 644,57 гривень сума основного боргу, 9 178,72 гривень пені та 1835,77 гривень 3% річних..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Та судом встановлено, що ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" надало за договором №34 к частину складу ХАРД - відсік №1 площею 1031,8 кв.м., який розміщений на території ВПК -3 порту та додатком до договору встановлено плату за комунальні послуги з відшкодування витрат по експлуатації будинку та території, пропорційно площі зайнятих приміщень що складає : 1031,8 кв.м. х 1.26 грн. = 1300,07 гривень, відшкодування витрат на електроенергію 81,333 кВт.год. х 0,7651 грн. = 62,23 гривень та ПДВ 20%, всього на місяць складає 1634,76 гривень.

Таким чином суд доходить висновку, про часткове задоволення суми основного боргу, за додатком узгодженим сторонами: плата за комунальні послуги з відшкодування витрат по експлуатації будинку та території, пропорційно площі зайнятих приміщень складає 1560,08 гривень з 20 % ПДВ слід помножити на 18 місяців починаючи з вересня 2011 року по березень 2013 року та буде дорівнювати 28 081,44 гривень, відшкодування витрат на електроенергію 81,333 кВт.год. х 0,7651 грн. = 62,23 гривень та ПДВ 20% буде складати 74,68 гривень які також слід помножити на 18 місяців та буде дорівнювати 1 344,24 гривень, всього 29 425,68 гривень та суму 547,87 гривень суму збільшення тарифу з електроенергії згідно правил НКРЕ.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та річних, відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені та вважає його неточним у зв'язку зі зменшенням суми основного боргу розмір пені складає 1559 гривень, тому судом підлягає задоволенню неустойка у розмірі 1559 гривень.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підлягають стягненню з відповідача 3% річних у розмірі 311,80 гривень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Південної митниці Міндоходів підлягають частковому задоволенню на суму основного боргу 29 973,55 гривень, пені в сумі 1559 гривень та річних в сумі 311,80 гривень, вказані суми є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50 гривень.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Південної митниці Міндоходів України ( 65078, місто Одеса вул..Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 38721632) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул.Портова, 7; р/р 260020153192 в Ізмаїльській філії ВАТ"Укрексімбанк", МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125815) заборгованість в сумі 29 973 /двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три/ гривни 55 копійок, пеню в сумі 1559 /одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять/ гривень, 3% річних в сумі 311 /триста одинадцять/ гривень 80 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 /одна тисяча сімсот двадцять/ гривень 50 копійок.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28 серпня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.