Рішення № 33165338, 27.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12584/13 27.08.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод"

до Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вініковська Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Панов Д.І. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 27 серпня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

02 липня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 28.05.2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" (відповідач) заборгованості в сумі 344 478,75 грн. з них основного боргу - 337 779,70 грн. (триста тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 70 копійок), 3% річних - 6 024,51 грн. (шість тисяч двадцять чотири гривні 51 копійка) та індексу інфляції - 674,54 грн. (шістсот сімдесят чотири гривні 54 копійки).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 22.07.2013р. подав заяву б/н від 18.07.2013р. «Про збільшення позовних вимог» в якій Публічне акціонерне товариство "Асфальтобетонний завод" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" грошові кошти в сумі 346 455,53 грн. з них основного боргу - 337 779,70 грн. (триста тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 70 копійок), 3% річних - 7 662,51 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні 51 копійку) та індексу інфляції - 1 013,32 грн. (одна тисяча тринадцять гривень 32 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив в повному оплату вартості поставленого йому позивачем згідно рахунку-фактури № 38946 від 16.10.2012 року товару, а саме - асфальту "Б-40", внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.07.2013 року.

22 та 29 липня 2013 через канцелярію до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/12584/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 27.08.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року позивач (надалі - Продавець або Постачальник) передав, а відповідач (далі по тексту - Покупець або Отримувач) прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 337 779,70 грн., що становить різницю між сумою вартості товару згідно рахунку-фактури № 38946 від 16.10.2012 року і товару за накладною № 1338 від 15.10.2012р. /537 779,70 грн./ та частковою оплатою товару /200 000,00 грн./.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в жовтні 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 537 779,69 грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками позивача та відповідача накладною № 1338 від 15.10.2012р. (копія міститься в справі).

З матеріалів справи слідує, що Покупець частково оплатив отриманий від Продавця товар по рахунку-фактурі № 38946 від 16.10.2012 року на загальну суму 200 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія виписки в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. та 30.07.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару згідно рахунку-фактури № 38946 від 16.10.2012 року у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на серпень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості в розмірі 337 779,70 грн. з розрахунку 537 779,70 грн. (сума товару згідно оплаченого рахунку) - 200 000,00 грн. (частково оплачений товар).

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення санкцій.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Доказів отримання відповідачем вимоги/претензії б/н від 22.04.2013р. позивачем до суду не представлено.

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності належних та достатніх доказів, що свідчать про отримання відповідачем від позивача вимоги б/н від 22.04.2013р., зважаючи на те, що зі змісту накладної № 1338 від 15.10.2012р. не виливає обставин про погодження сторонами умов щодо оплати товару до 16.10.2012р., недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позові підстав є позовні вимоги про стягнення 7 662,51 грн. 3% річних та 1 013,32 грн. індексу інфляції за визначений позивачем період нарахування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 337 779,70 грн. (триста тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 70 копійок).

Щодо розподілу господарських витрат у справі № 910/12584/13.

У пункті 3.10. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 Пленум Вищого господарського суду України постановив, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Таким чином, з урахуванням того, що доказів сплати судового збору в повному обсязі за подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог на загальну суму 346 455,53 грн./6 929,11 грн. Публічним акціонерним товариством "Асфальтобетонний завод" додано не було, несплачена позивачем в установленому порядку та розмірі сума судового збору в розмірі 0,02 грн. стягується з позивача в дохід Державного бюджету України, а судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6 755,19 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Го3сподарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 41" (ідентифікаційний код 05416886, адреса: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 32), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод" (ідентифікаційний код 04012425, адреса: 01013, м. Київ, вул. Камишинська (Хутір-Острів), буд. 4, р/р 2600331417401 в ФАБ «Південний» м. Київ, МФО 320917), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 337 779,70 грн. (триста тридцять сім тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 70 копійок) та судові витрати - 6 755,19 грн. (шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 19 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод" (ідентифікаційний код 04012425, адреса: 01013, м. Київ, вул. Камишинська (Хутір-Острів), буд. 4) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) 0,02 грн. (дві копійки) судового збору. Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/12584/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.08.2013р.

Суддя О.В. Котков