Рішення № 33165309, 19.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7485/13 19.08.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Державного підприємства "Вугілля України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Луганськвугілля", Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія"

про стягнення 546 237,00 грн.

за участю представників:

від позивача : Мокрецький О.В. - представник за довіреністю № 506/22 від 25.12.12 р.від відповідача :Андрусенко Ю.С. - представник за довіреністю № 24-12/44-Д від 24.12.12 р.від третьої особи-1:не з'явився від третьої особи-2:не з'явився від третьої особи-3:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Центренерго" з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення збитків за договором поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р. в сумі 546 237,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у грудні 2012 р. відповідач поставив позивачу 274 вагони з вугіллям, під час розвантаження яких було виявлено, що вугілля змерзле, не відставало від бортів вагонів, що призвело до неможливості його вивантаження без попереднього додаткового розігріву.

Обов'язок по проведенню заходів щодо запобігання змерзанню вугілля в дорозі лежить на постачальнику. Однак, відповідач свої зобов'язання в цій частині не виконав, у зв'язку з чим залізницею були нараховані ПАТ "Центренерго" суми за зберігання вантажу у вагонах на станції та за користування вагонами на загальну суму 546 237,00 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Центренерго" просить суд стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" збитки, понесені позивачем у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р., а саме - непроведення профілактичних заходів щодо запобігання замерзанню вугілля у дорозі, в сумі 546 237,00 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р.

20.05.2013 р. ухвалою господарського суду міста Києва до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Луганськвугілля", Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що всі профілактичні заходи з попередження замерзання вугілля були проведені відправниками вантажу належним чином та вини відповідача у понесенні позивачем додаткових витрат немає. Крім того, частина зобов'язань перед ПАТ "Центренерго" була погашена шляхом підписання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 233 952,28 грн.

Представник третьої особи-1 - ДП "Антрацит" в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, у своїх письмових поясненнях зазначив, що підприємством, як відправником, запобіжні міри проти замерзання вугілля були проведені, при цьому одержувачі, в свою чергу, повинні вжити заходів щодо відновлення сипучості вантажу.

Представник третьої особи-2 - ДП "Луганськвугілля" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав письмові пояснення, в яких вказав, що в залізничних накладних є відмітка про проведення вантажовідправником всіх профілактичних заходів, у протилежному випадку - залізниця не прийняла б вантаж до перевезення.

Представник третьої особи-3 - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав письмові пояснення, в яких вказав, що підприємством було здійснено корегування суми відшкодування збитків та частково ця сума прийнята до бухгалтерського обліку.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

30.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго", як покупцем, та відповідачем - Державним підприємством "Вугілля України", як постачальником, був укладений договір поставки вугілля № 111/6 (далі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 5 788 800 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 договору вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання вказаного договору в грудні 2012 року на адресу вантажоодержувача - Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" від вантажовідправників ДП "Антрацит", ДП "Луганськвугілля", ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", ДП "Донбасантрацит" надійшли вагони з вугіллям відповідача - ДП "Вугілля України", що підтверджується залізничними накладними №№ 50605039, 50605088, 50611672, 50611599, 50611623, 50611573, 50611342, 50611292, 50647908, 50647866, 50647825, 50605021, 50660935, 50660869, 50661404, 50648286, 50611599, 50660778, 50660653, 50529577, 50706399, 50706795, 50671585, 50671494, 50671437, 50706324, 50707009, 50650706, 50671734, 50671668, 50747013, 50533660, 50706043, 50706118, 50706878, 50706209, 50675925, 50675941, 50675925, 50675966, 50609809, 50878255, 50878230, 50878289, 50878255, 50878198, 50878255, 50878230, 50609809, 50923341, 50923747, 50719194, 50719178, 50719194, 50719178, 50677543, 50577972, 50577592, 50577725, 50577667, 50624469, 50625144, 50625706, 50625201, 50672120, 50487784, 50487750, 50534601, 50571710, 50571637, 50572056, 50571512, 50790211, 50790195, 50790427, 50624709, 50625011, 50624923, 50624790, 50577451, 50622679, 50571942, 50572247, 50571876, 50572114, 50487784, 50487750, 50577667, 50577725, 50577972, 50577592, 50677543, 50622364, 50842616, 50843259, 50802149, 50843374, 50842947, 50842897, 50842731, 50876143, 50883941, 50883719, 50883677, 50883644, 50883891, 50874291, 50876283, 50876150, 50876259, 50876200, 50623065, 50717974, 50671817, 50707470, 50707587, 50717784, 50716646, 50716505, 50716307, 50716141, 50718048, 50581677, 50607332, 50874502, 50874486, 50607340, 50648310, 50648344, 50888726, 50929116, 50929215, 50919513, 50919570, 50840040, 50839828, 50839547, 50706621, 50755693, 50756097, 50487222, 50487172, 50487180, 50667229, 50667104, 50667161, 50667278, 50667070, 50713718, 50713874, 50664838, 50623800, 50624980, 50623610, 50624022, 50884394, 50884477, 50884576, 50884287.

Під час розвантаження зазначених вагонів було виявлено, що вугілля надійшло у змерзлому стані, у зв'язку з чим ПАТ "Центренерго", керуючись п. 13 Статуту залізниць України «Правила перевезення вантажів, які замерзають», було складено акти загальної форми за участю представників залізниці №№ 46, 26, 25, 27, 33, 36, 34, 46, 44, 44/1, 44, 48/1, 46, 53, 49, 40, 37, 38, 55, 54, 75, 74, 29, 30, 43, 66, 67, 68, 60, 59, 31, 37/1, 35/1, 34/1, 42/1, 45, 58, 51, 42, 34/1, 31, 55/1, 65, 70, 71, 72, 77, 73, 48, 56, 57, 64, 69, 63, 61, 62, 43/1, 76, 31, 69, 55/1, 70, 71. У вказаних актах зазначалось про те, що вантажовідправником порушені правила перевезення вантажів, що змерзаються.

На підставі цих актів залізницею були нараховані ПАТ "Центренерго" збитки за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 269 329,44 грн. (з ПДВ), що підтверджується накопичувальними картками №№ 22120848, 24120849, 25120850, 27120855, 26120851, 27120855, 27120857, 29120860, 29120860, 26120851, 27120857, 24120849, 27120857, 22120848, 29120860, 29120861, 24120849, 26120851, 27120855, 27120857, 22120848, 29120860, 27120857, 22120848, 29120860, 29120861, 27120855, 22120848, 27120857, 29120860, 24120849, 27120855, 27120857, 22120848, 29120860 та переліками ТЕХ ПД №№ 2212, 2413, 2512, 2612, 2712, 2912, 2612, 2912, 2712, 2212, 2912, 2712, 2212, 2412, 2612, 2712, 2912, 2712, 2912, 2212, 2712, 2212, 2912, 2712, 2412, 2712, 2212, 2912.

Також позивачу були нараховані додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 276 907,92 грн. (з ПДВ), що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів № 31121532 від 31.12.2012 р., № 25121531 від 25.12.2012 р. та актами здачі-приймання робіт № ЗТ-0000527, № ЗТ-0000528 за грудень 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 2475/08 від 25.12.2012 р. ДП "Вугілля України" надало гарантію оплати сум зборів за зберігання вантажу у вагонах через замерзання вугілля на суму 82 059,34 грн., ДП "Антрацит" листом № 02-1346 від 25.12.2012 р. надало гарантію на компенсацію затрат за простій вагонів із вугіллям на загальну суму 42 850,34 грн., листом № 1140 від 25.12.2012 р. ДП "Донбасантрацит" повідомило позивача про надання гарантій проплати суми 39 209,00 грн. за простій вагонів з вугіллям.

22.03.2013 р. ПАТ "Центренерго" звернулось до відповідача - Державного підприємства "Вугілля України" із вимогою № 8-08/1170 про досудове врегулювання спору та відшкодування збитків по договору на поставку вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р. в розмірі 546 237,00 грн.

У судовому засіданні встановлено, що 25.04.2013 р. Державне підприємство "Вугілля України" частково погасило заборгованість перед ПАТ "Центренерго" на суму 233 952,28 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою про припинення зобов'язань. А платіжними дорученнями №№ 2608, 2609 від 26.12.2012 р. були частково відшкодовані витрати за зберігання вугілля на суму 82059, 34 грн.

Позивач вважає, що іншу частину заборгованості необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За приписами п. 3.1.3 договору постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 3.2.4 договору постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Згідно з п. 5.1 договору приймання вугілля за договором здійснюється сторонами спільно в місці надходження.

На взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше не передбачено договором, розповсюджуються вимоги: Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 3 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосовувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, в умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури - 3 градуси та нижче.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, визначено, що до числа інших запобіжних (профілактичних) заходів належать - пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм, перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона; шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні, змазування підлоги та стін напіввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами, оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

Відповідно до п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується прибуття вантажу в змерзлому стані, вказуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

Згідно п. 15 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, у зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. Для розігріву використовуються "тепляки" та інші обігрівальні установки різних типів, установки екскаваторного типу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за такі порушення передбачені ст.ст. 610, 611 ЦК України, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено. Згідно цієї статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України визначає склад та порядок визначення розміру спричинення збитків. Зокрема до складу збитків, що підлягають до відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитки, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди, у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність наступних елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

У відповідності до приписів ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

В обґрунтування протиправної поведінки та вини відповідача позивач вказує на акти загальної форми ГУ-23, згідно яких під час розвантаження вагонів було виявлено, що вугілля змерзлося, не відставало від бортів вагонів, що призвело до неможливості його вивантаження без попереднього додаткового розігріву, та на підставі яких залізницею були нараховані ПАТ "Центренерго" суми за зберігання вантажу у вагонах на станції та за користування вагонами на загальну суму 546 237,00 грн.

Дослідивши, складені позивачем акти про отримання вантажу та акти загальної форми, що наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що останні відповідають вимогам п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, оскільки вони складені за участю представників приймоздавальників станції, представника вантажовідправника, засвідчують прибуття вантажу в змерзлому стані, містять заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, затрачений час на розморожування та вивантаження. Акти приймаються судом в якості належних та допустимих доказів, що підтверджують факт прибуття вантажу в змерзлому стані.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані акти не свідчать про неналежне виконання саме відповідачем (постачальником вугілля) заходів проти змерзання вантажу, а навпаки містять дані про порушення правил перевезення з боку вантажовідправників.

Крім того, суд прийшов до висновку, що обов'язок щодо проведення таких заходів згідно договірних зобов'язань був покладений не на відповідача - ДП "Вугілля України", а на відправників вантажу, тобто третіх осіб у справі.

Так, згідно п. 3.2.5 договору поставки постачальник зобов'язаний доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та третіми особами - ДП "Антрацит", ДП "Луганськвугілля", ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" були укладені договори поставки вугілля № 01-12/1-ЕН від 01.09.2012 р., № 09-12/1-ЕН від 01.09.2012 р. та № 08-12/1-ЕН від 01.09.2012 р., на підставі яких відбувалась поставка вугілля на адресу ПАТ "Центренерго". При цьому, треті особи у відносинах, що склалися між сторонами, виступали як вугледобувні підприємства та вантажовідправники вугілля для позивача.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 вказаних договорів встановлено, що постачальник (треті особи) зобов'язаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в строк, в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами. Здійснювати завантаження вугіллям однорідної якості всіх вагонів партії та по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться Залізницею. В період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання замерзанню вугілля у дорозі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов'язок проводити профілактичні заходи, спрямовані проти замерзання вугілля, був покладений на третіх осіб.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що наявні в матеріалах справи залізничні накладні містять відмітки вантажовідправників про проведення профілактичних заходів, що кореспондується з п.п. 10, 11, 12 Правил, згідно з якими залізниця не приймає до перевезення вантажі, які змерзаються, без застосування профілактичних заходів від змерзання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки відповідача (невиконання ним профілактичних робіт), не містять доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками у вигляді збитків. Більш того, позивачем не надано доказів суду про фактичну сплату (понесення) ним збитків у вигляді додаткових витрат на користь Укрзалізниці.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, встановлені обставини у справі свідчать про відсутність в діях відповідача сукупності всіх елементів господарського правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього збитків.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Державного підприємства "Вугілля України" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Антрацит", Державного підприємства "Луганськвугілля", Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" про стягнення збитків по договору поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 р. в розмірі 546 237,00 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 серпня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 27 серпня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна