Вирок № 33165096, 22.08.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/6131/2012

Провадження № 1/361/50/13

22.08.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючої - судді Кічинської О.Ф.

при секретарі - Лобко А.С.

з участю прокурорів - Неділька С.А.

- Брагіна І.С.

захисника адвоката - ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

представника потерпілих адвоката - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого майстром з ремонту взуття ПАТ «Броварський побуткомбінат», жителя АДРЕСА_1, не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть особи, за наступних обставин.

20.02.2011 року водій ОСОБА_5, керуючи за усною згодою ОСОБА_6 належним ОСОБА_7 технічно справним автомобілем марки «ВMW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1, на керування і розпорядження яким власник через уповноважену особу ОСОБА_8 26.09.2010 року видав довіреність до 31.07.2013 року на ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, рухався зі сторони вул. Гагаріна в напрямку вул. Короленка по проїзній частині вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області. Проїжджаючи близько 19 години неподалік будинку № 35 по вул. Дімітрова в м. Бровари, підсудний у порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України проявив злочинну недбалість, допустив неуважність і безтурботність до дорожньої обстановки, яка склалася, не відреагував на її зміну та не забезпечив контролю курсової стійкості, втратив керованість транспортним засобом і курсову стійкість, внаслідок чого відбувся увід автомобіля марки «ВMW 520» д/н НОМЕР_1 від прямолінійного напрямку руху, виїхав на узбіччя смуги руху в напрямку вул. Короленка м. Бровари, де сталося його зіткнення з деревом.

Під час руху водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України, які передбачають, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5); для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі (п. 2.3(б)); під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1). Допущені підсудним порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перебувають в прямому причинному зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками у вигляді смерті особи.

Результатом необережних злочинних дій водія ОСОБА_5 стало отримання пасажиром ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, крововиливів м»яких покривів голови, перелому кісток основи черепа, чисельних переломів кісток лицьового скелету; великовогнищевих субарахноїдальних крововиливів з вогнищами забою мозку в області правої лобної долі, правого зорового бугра і заднього рогу правого бокового шлуночка; набряку-набухання головного мозку; косого перелому правої клубової кістки, перелому внутрішнього мищелку лівої великогомілкової кістки; множинних ран на обличчі, подальшого розвитку у хворого великовогнищевої гнійної бронхопневмонії з ознаками корніфікації, гострої альвеолярної емфіземи і дистелектазу, вогнищевого хронічного персистуючого гепатиту, паренхіматозної дистрофії нирок з фокусами некронефрозу, підвищеної кровонаповненості досліджуваних органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові, некрозу слизової трахеї з розповсюдженням на підслизову оболонку з ексудативно-продуктивним запаленням і крововиливами. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 28/88 від 15.04.2011 року, смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки і в речовину головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку і двохсторонньої пневмонії; ЗЧМТ відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та перебуває в прямому причинному зв»язку з настанням смерті ОСОБА_6

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку, визнав повністю, заявлені потерпілими цивільні позови визнав частково. Показав, що близько 15 години 20.02.2011 року зустрівся з кумом ОСОБА_6 на майданчику біля стадіону по вул. Гагаріна в м. Бровари, кожний був на своєму автомобілі, під час розмови до них приєднався знайомий ОСОБА_9 і вони продовжили спілкування втрьох. Виявивши пробите колесо, він уїхав на шиномонтаж, по поверненню близько 15 години застав ОСОБА_9 і ОСОБА_10, від яких дізнався, що ОСОБА_6 поїхав до батьків. Через деякий час кум знову долучився до компанії, перебував у стані легкого алкогольного сп»яніння, яке пояснив вживанням під час обіду чотирьох чарок горілки. Поспілкувавшись з кимсь по мобільному телефону, ОСОБА_6 повідомив про необхідність поїздки до колеги в с. Требухів і попросив його сісти за кермо для забезпечення керування автомобілем марки «ВMW 520» тверезим водієм. Дорогою в с. Требухів Броварського району Київської області й в зворотному напрямку ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вживали пиво, по поверненню ОСОБА_10 пішов додому, а решта осіб продовжила спілкування в транспортному засобі на стоянці біля готелю «Спорт». Оскільки ОСОБА_6 погодився на прохання ОСОБА_9 забрати з роботи його дружину, втрьох автомобілем марки «ВMW 520» під його керуванням поїхали з вул. Гагаріна на вул. Короленка через вул. Дімітрова в м. Бровари. Під час руху в темну пору доби на хвилястій ділянці дороги транспортний засіб несподівано, з незрозумілих до сьогодні причин крутонуло, розвернуло і занесло на обочину по напрямку руху, де відбулося зіткнення з деревом, все трапилося за декілька секунд, ні він, ні пасажир ОСОБА_6 не були пристебнуті пасками безпеки. Загалом асфальтне покриття було сухе, йшов невеликий сніг, однак не виключає, що саме на тій ділянці дороги була ожеледиця. Отямившись після втрати свідомості внаслідок отриманої закритої черепно-мозкової травми, він виявив, що навколо були люди, поруч нахиленим на кермо лежав ОСОБА_6, якого вивільнили з автомобіля і доправили в Броварську ЦРЛ. Внаслідок значної деформації лівої частини кузова їх із сидячим позаду ОСОБА_9 змогли витягнути лише після залучення працівників МНС, застосування спеціального обладнання та, фактично, розкурочення транспортного засобу, він, отримавши на місці невідкладну медичну допомогу, був госпіталізований до відділення реанімації й інтенсивної терапії місцевої лікарні, де згодом від отриманих травм помер ОСОБА_6 Стверджує, що 19.02.2011 року і 20.02.2011 року жодних алкогольних напоїв не вживав, саме з цієї причини ОСОБА_6 з власної ініціативи передав йому кермо. Повідомлений свідками стійкий запах алкоголю пояснює тривалим перебуванням у салоні автомобіля алкогольних напоїв і трьох пасажирів у стані сп»яніння, крім того, з урахуванням видалення з порізу на кисті його правої руки уламка коричневого скла й просякнення пивом рукава зимової куртки, пляшка ОСОБА_6 під час аварії розбилася і залитий пивом його верхній одяг набув специфічного запаху. Не знає, чому взята у нього кров не була направлена до відповідного закладу для дослідження на вміст алкоголю, з проханням уникнення проведення аналізу крові ні до медичних працівників, ні до слідчого не звертався. Не може пояснити, чому на спідометрі автомобіля зафіксовано швидкість 165 км/год., відстань приблизно в 600 м від повороту з вул. Гагаріна до місця ДТП та приблизно в 200 м від нього до потрібного повороту на вул. Короленка в умовах міста в темну пору доби для водія з десятирічним стажем унеможливлювала розвиток такої швидкості. Про себе підсудний повідомив, що в результаті дорожньо-транспортної події завдана суттєва шкода його здоров»ю, на даний час він визнаний інвалідом ІІІ групи і значно обмежений у пересуванні, власний автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON» після ДТП продав, виручені кошти витратив на сплату потерпілому ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків 80 000 грн. та на відновлення здоров»я, регулярно переказує гроші на банківську картку дружини покійного ОСОБА_11, як допомогу на утримання двох неповнолітніх дітей, загалом у період з липня 2011 року сплатив понад 30 000 грн. Визнає цивільний позов потерпілого в частині витрат на лікування й поховання ОСОБА_6 в розмірі 12 994 грн. 02 коп., організацію поминальних обідів на суму 36 876 грн. 96 коп., крім того, згоден сплатити третину витрат на спорудження пам»ятника, загальна сума яких становить 71 776 грн., оскільки поруч із могилою загиблого облаштоване місце також для поховання обох його батьків. Цивільні позови про відшкодування ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 200 000 грн. моральної шкоди вважає надвеликими, оскільки при вчиненні необережного злочину перебував у тверезому стані та опинився за кермом автомобіля марки «ВMW 520» виключно на прохання сина потерпілих.

Крім визнання підсудним своєї вини, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується встановленими і перевіреними судом в ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ввечері 20.02.2011 року дізнався про перебування сина ОСОБА_6 у реанімації внаслідок його потрапляння в ДТП, в лікарні бачив, як у відділення анестезії та інтенсивної терапії привезли ОСОБА_5, що зовнішньо перебував у стані алкогольного сп»яніння, дружина останнього повідомила про вживання підсудним того дня двох пляшок пива «Балтика 9». Через деякий час до лікарні прибув раніше невідомий ОСОБА_9, який у їх з ОСОБА_3 присутності повідомив дружині ОСОБА_5, що не розповів працівникам міліції про вживання тим пива. Наступного дня на прохання старшої медсестри реанімаційного відділення ОСОБА_12 дружина передала їй 260 грн. для проведення аналізу крові ОСОБА_6 на вміст алкоголю. Після смерті сина слідчий СУ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_13 запевнив, що кров винуватця ДТП ОСОБА_5 направлено на експертизу, в подальшому виявилося, що аналізу крові проведено не було і документальні докази керування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп»яніння належним його родині автомобілем марки «ВMW 520» відсутні, хоча на це вказують показання більшості очевидців. Умову родини про відшкодування 23 000 доларів США підсудний виконувати відмовився і сплатив лише 80 000 грн., за вчинене не вибачається, повідомляє суду неправдиву інформацію, тому просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді 8 років позбавлення волі, стягнути з останнього на його користь 200 000 грн. моральної шкоди й 210 533 грн. 98 коп. матеріальних збитків, із яких 6 847 грн. 64 коп. становлять витрати на лікування сина, 6 146 грн. 38 коп. - витрати на його поховання, 36 876 грн. 96 коп. - витрати на проведення поминальних обідів, 88 629 грн. 65 коп. - вартість автомобіля марки «ВMW 520» та проведення його оцінки, 58 776 грн. - витрати на виготовлення пам»ятника й комплекту до нього, 13 000 грн. - витрати на установку пам»ятника й комплекту до нього, 258 грн. - витрати на оцінку пам»ятника;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, згідно з якими 20.02.2011 року син ОСОБА_6 приїздив до них додому за кермом придбаного за довіреністю автомобіля марки «ВMW 520», д/н НОМЕР_1, перебував приблизно до 16 години, жодних алкогольних напоїв не вживав. Зі слів невістки, близько 18 години того ж дня син у телефонному режимі повідомив, що поставив автомобіль і збирається іти додому, наразі п»є з приятелями пиво. Того ж вечора стало відомо про потрапляння ОСОБА_6 у ДТП та його перебування в критичному стані у відділенні інтенсивної терапії Броварської ЦРЛ, куди вони з чоловіком відразу прибули, бачила госпіталізацію синового кума, який перебував у свідомості, дружина ОСОБА_5 зізналась їм, що останній при ній випив дві пляшки пива «Балтика 9». Пізніше в той же вечір у лікарні раніше невідомий ОСОБА_9 в їх присутності повідомив дружині підсудного, що його освідували на стан сп»яніння і допитували, але він друга з приводу спільного вживання пива «не здав». Лікарі відділення інтенсивної терапії при поступленні учасника ДТП ОСОБА_5 до закладу його медичного огляду на стан сп»яніння не провели, як у подальшому стало відомо, кров останнього протягом передбаченого терміну на експертизу направлена не була, що унеможливило отримання документального підтвердження грубого порушення підсудним Правил дорожнього руху України, внаслідок якого сталися дорожньо-транспортна пригода і загибель їх сина, в стані алкогольного сп»яніння. Переконана, що задля сприяння уникнення ОСОБА_5 відповідальності лікарі Броварської ЦРЛ фальсифікували медичні документи, а слідчий СУ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_13 проводив слідство на вкрай низькому професійному рівні та не з»ясував обставини, що мають суттєве значення. Смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 внесла непоправні зміни в життя родини, суттєво погіршила їх з чоловіком здоров»я, з урахуванням цього і триваючої зухвалої поведінки винуватця ДТП просить призначити ОСОБА_5 покарання з ізоляцією його від суспільства на 8 років, стягнути з винної особи на її користь 200 000 грн. моральної шкоди.

- показаннями свідка ОСОБА_9, із яких убачається, що 20.02.2011 року, дізнавшись по телефону від друга ОСОБА_5, що той з ОСОБА_6 знаходиться на майданчику біля стадіону, прийшов до них, в ході спільного спілкування в автомобілі марки «ВMW 520» особисто випив дві пляшки пива, підсудний та його кум алкогольних напоїв не вживали. Коли ОСОБА_6 поїхав до батьків, а до них підійшов ОСОБА_10, всі пересіли в автомобіль ОСОБА_5, де він пив пиво удвох із ОСОБА_10 Потім підсудний уїхав на шиномонтаж ремонтувати пошкоджене колесо, повернувся ОСОБА_6 та почав розпивати пиво разом із ним та ОСОБА_10 Коли ОСОБА_6 запропонував усім з»їздити в с. Требухів Броварського району Київської області в його справах, він для безпеки попросив передати кермо ОСОБА_5, який на той час долучився до компанії і був тверезим на відміну від водія автомобіля «ВMW 520», що в їх присутності пив пиво й розповів про вжиття чотирьох чарок горілки під час обіду у батьків. Вони автомобілем ОСОБА_6 під керуванням ОСОБА_5 поїхали в с. Требухів і повернулися в м. Бровари, дорогою всі, крім підсудного, вживали пиво. Коли вони прибули на автомобільну стоянку і ОСОБА_10 пішов додому, він попросив ОСОБА_6 забрати з роботи дружину, на що той погодився й водійське місце знову зайняв ОСОБА_5 Близько 19 години 20.02.2011 року вони втрьох рухалися від вул. Гагаріна по вул. Дімітрова в м. Бровари за умов темної пори доби, невеликого снігопаду та швидкості 50-60 км/год., несподівано автомобіль занесло, почало «крутити» і відбулося зіткнення з деревом переважно лівою частиною транспортного засобу. Під час ДТП пасажир ОСОБА_6 по інерції ударився об торпеду і лежав обличчям на ній, водія ОСОБА_5 затиснуло агрегатами автомобіля, а його - водійським сидінням. Не в змозі відкрити заблоковані дверцята, прибулі на місце ДТП люди викликали працівників міліції та швидку медичну допомогу. В подальшому ОСОБА_6 забрали в лікарню, його вивільнили раніше за ОСОБА_5 і забрали давати показання. Наполягає, що в його присутності 20.02.2011 року підсудний алкогольних напоїв не вживав, а він та ОСОБА_6 перебували в стані алкогольного сп»яніння, з цього приводу батьки загиблого просили його змінити показання;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який показав, що близько 19 години 30 хвилин 20.02.2011 року з власного будинку почув хлопок і удар металу, через нетривалий час прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди по вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області, побачив зіткнення автомобіля марки «ВMW» з деревом, результатом зминаючого удару стало пошкодження капсули транспортного засобу, характерне для руху на великій швидкості. На ділянці дороги, де сталася ДТП, складний поворот і завжди погана видимість;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 20.02.2011 року та схемою до нього, в ході якого помічником Броварського міжрайонного прокурора ОСОБА_15 оглянуто ділянку місцевості навпроти домоволодіння № 35 по вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області, де сталася ДТП, зафіксовано місце зіткнення транспортного засобу з деревом, місце його подальшого розташування та сліди, залишені на місці пригоди відносно елементів проїжджої частини

(т. 1 а.с. 9 - 20);

- протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля марки «ВMW», д/н НОМЕР_1 - з наявними пошкодженнями, та фототаблицею до нього від 20.02.2011 року

(т. 1 а.с. 21 - 24);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 304А від 21.04.2011 року та ілюстративною таблицею до нього про те, що система робочого гальма автомобіля марки «ВMW 520», д/н НОМЕР_1, на момент огляду знаходиться в працездатному стані, несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в її роботі перед подією, не виявлено. Рульове керування досліджуваного автомобіля на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані через деформацію рульового вала, однак дана несправність виникла в момент зіткнення; несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски вказаного транспортного засобу на момент огляду знаходяться в працездатному стані, несправностей, які б могли викликати зміну його курсової стійкості перед подією, не виявлено

(т. 1 а.с. 55- 60);

- висновком судово-медичної експертизи № 28/88 від 15.04.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_6, що 20.02.2011 року був пасажиром автомобіля марки «ВMW 520», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м»яких покривів голови, перелому кісток основи черепа, множинних переломів кісток лицьового скелету; великовогнищевих субарахноїдальних крововиливів з вогнищами забою мозку в області правої лобної долі, правого зорового бугра і заднього рогу правого бокового шлуночка; набряку-набухання головного мозку; косого перелому правої клубової кістки, перелому внутрішнього мищелку лівої великогомілкової кістки; множинних ран на обличчі, з подальшим розвитком великовогнищевої гнійної бронхопневмонії з ознаками корніфікації, гострої альвеолярної емфіземи і дистелектазу, вогнищевого хронічного персистуючого гепатиту, паренхіматозної дистрофії нирок з фокусами некронефрозу, підвищеної кровонаповненості досліджуваних органів з ознаками порушення реологічних властивостей крові, некрозу слизової трахеї з розповсюдженням на підслизову оболонку з ексудативно-продуктивним запаленням і крововиливами. Смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під оболонки і в речовину головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку і двохсторонньої пневмонії

( т. 1 а.с. 69) ;

- іншими матеріалами кримінальної справи.

Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 наполягають, що під час дорожньо-транспортної пригоди 20.02.2011 року, внаслідок якої ІНФОРМАЦІЯ_3 із-за отримання несумісних з життям тілесних ушкоджень загинув їх син, водій ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп»яніння, внаслідок чого заслуговує найсуворішого покарання, при цьому посилаються на показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_16, увечері 20.02.2011 року він і ОСОБА_17, як інспектори ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, за викликом прибули на місце ДТП на вул. Дімітрова в м. Бровари, де виявили автомобіль марки «ВMW 520» зі значними пошкодженнями кузова. Удар при зіткненні з деревом переважно припав на сторону водія, який був затиснутий передніми дверцятами, пасажира позаду нього притисло водійським сидінням, а пасажир на передньому сидінні отримав значні ушкодження обличчя й перебував без свідомості. Вони викликали швидку допомогу і працівників рятувальної служби, які, першими приїхавши на місце, понад годину вивільняли з автомобіля ОСОБА_5, розрізавши кузов за допомогою спеціальних інструментів, ОСОБА_9 весь час перебував на задньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_6 у цей період забрала карета швидкої медичної допомоги. Після опитування слідчо-оперативною групою менше за інших постраждалий пасажир відмовився від госпіталізації та зник, а вивільненому водію надали необхідну допомогу, наклали шини і перенесли до спеціалізованого автомобіля для подальшої госпіталізації. Спілкуючись в очікуванні лікарів зі ОСОБА_5 через вікно, допомагаючи дістати його з автомобіля, покласти на ноші й занести до карети швидкої медичної допомоги, він чув запах алкоголю з ротової порожнини підсудного, який є підставою для проведення відповідного освідування в медичній установі, при цьому шоковий стан тяжко травмованого водія не давав можливості по інших ознаках, якими є нестійка хода, невиразна мова, почервоніння очей і тремтіння рук, беззаперечно стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп»яніння. Складаючи після чергування рапорт, він не вказував про перебування водія ОСОБА_5 в стані алкогольного сп»яніння, тому що об»єктивно це встановлено не було. Внаслідок зіткнення з деревом в автомобілі марки «ВMW 520» були деформовані дах, капот, крило та інші деталі, а після дій працівників МНС з вивільнення людей транспортний засіб був сильно пошкоджений і його зовнішній вигляд значно змінився. Задній привід, висока потужність двигуна за умов ожеледиці й великої швидкості руху могли привести до заносу транспортного засобу та втрати водієм контролю над керуванням, внаслідок чого сталося зіткнення.

Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що близько 19 години 20.02.2011 року він, як інспектор ДПС ВДАІ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, отримав інформацію від оперативного чергового про ДТП на вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області. Прибувши з колегою ОСОБА_16 за викликом, виявили наїзд автомобіля марки «ВMW 520» на дерево, на місці знаходились сторонні особи і бригада швидкої медичної допомоги, яка завантажувала в карету пасажира з переднього пасажирського сидіння, що перебував без свідомості. Водій та інший пасажир були затиснуті деформованими частинами транспортного засобу, прибулі працівники МНС намагалися вивільнити їх із салону. З ротової порожнини звільненого з заднього сидіння ОСОБА_9 відчувався різкий запах алкоголю; сильно затиснутого водія вивільняли понад півтори години, для чого співробітники МНС за допомогою спеціальних інструментів зрізали дах автомобіля і частково пошкодили кузов. Він дуже близько нахилявся до ОСОБА_5, коли разом з іншими витягував його з транспортного засобу, клав на ноші, переносив до карети прибулої швидкої медичної допомоги, чув з ротової порожнини водія різкий запах алкоголю. Характер пошкоджень автомобіля вказував на притаманний для руху на великій швидкості сильний удар переважно передньою лівою панеллю в момент зіткнення з перешкодою. У підсудного була одна явна ознака алкогольного сп»яніння - запах алкоголю, його травмування унеможливлювало встановлення інших ознак, якими є почервоніння очей, нестійка хода, невиразна мова, тремтіння рук, тому ситуація вимагала додаткових досліджень в умовах медичної установи.

Із показань свідка ОСОБА_23 убачається, що близько 19 години 20.02.2011 року на пункт зв»язку Державного пожежного рятувального загону № 21 надійшла інформація про ДТП на вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області, в результаті якої автомобіль марки «ВMW» «врізався» в дерево і дві особи залишаються затиснутими у салоні. Прибувши на місце з водієм ОСОБА_18 та інспектором ОСОБА_24, виявили значні механічні пошкодження лівої частини транспортного засобу, від присутніх працівників ДАІ дізналися, що пасажира з переднього пасажирського сидіння забрала швидка медична допомога. Використовуючи спеціальне обладнання, спочатку вивільнили з салону пасажира, який швидко зник, потім близько 30-40 хвилин займалися вивільненням водія. Перебуваючи тривалий час поруч зі ОСОБА_5, який стогнав, кричав, нецензурно висловлювався, чув з його ротової порожнини запах алкоголю, який не міг переплутати з іншими запахами, тому стверджує, що підсудний знаходився в стані алкогольного сп»яніння. Медична допомога лікарем надавалась постраждалому після звільнення з пошкодженого автомобіля, в транспортному засобі валялися не менше трьох порожніх пляшок з-під пива, особами, які безпосередньо могли чути запах з ротової порожнини водія були, крім нього, ОСОБА_18, співробітники ДАІ, працівники швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що близько 19 години - 19 години 30 хвилин 20.02.2011 року був отриманий виклик на місце ДТП, вони з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 швидко прибули на місце події, де на обочині вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області знаходився автомобіль марки «ВMW», характер пошкоджень якого свідчив про надвелику швидкість руху транспортного засобу, що передувала зіткненню з деревом, в умовах незначного снігопаду й ожеледиці. На момент їх прибуття пасажира переднього пасажирського сидіння забрала карета швидкої медичної допомоги, а водій і пасажир позаду нього були сильно затиснуті агрегатами, оскільки удар переважно припав на ліву сторону автомобіля. Після звільнення пасажира з заднього сидіння він зник з поля його зору, а вивільнення ОСОБА_5 відбувалося тривалий час і супроводжувалося вирізанням деталей автомобіля. Коли він з переднього пасажирського сидіння нахилявся до агрегатів та розшнуровував взуття водія, а той від болю стогнав і кричав, чув стійкий неприємний запах, тобто в салоні одночасно змішувалися спиртовий запах зимового омивача, запах алкоголю від порожніх пляшок з-під пива, які там валялися, та запах перегару з ротової порожнини підсудного. Всього при виконанні різних дій поруч зі ОСОБА_5 перебували 6-8 осіб, водій швидкої медичної допомоги знаходився біля його ніг, лікар накладала шину під час перебування постраждалого в автомобілі, та робила ін»єкції, коли той був на ношах.

Виходячи з показань свідка ОСОБА_20, на момент прибуття карети швидкої медичної допомоги під його керуванням на місці ДТП по вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області знаходився затиснутий у салоні сильно пошкодженого автомобіля марки «ВMW» ОСОБА_5, якому після вивільнення працівниками МНС надавала медичну допомогу лікар ОСОБА_25, їй асистувала фельдшер ОСОБА_21 По приїзду до Броварської ЦРЛ він самостійно викотив з автомобіля каталку, на якій лікарі відділення анестезіології та інтенсивної терапії, що їх очікували, без попереднього огляду в приймальному відділенні забрали скривавленого постраждалого для реанімаційних заходів, говорили, що він має значні переломи. Він особисто не звертав уваги на запах з ротової порожнини підсудного, але в салоні швидкої допомоги був стійкий запах алкоголю, тому санітари, які після ДТП мили й обробляли автомобіль всередині, зауважили про перебування транспортованої в ньому людини в стані сильного алкогольного сп»яніння.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_21, прибувши в складі бригади швидкої медичної допомоги на місце ДТП, вона асистувала лікарю ОСОБА_25, що надавала затиснутому агрегатами автомобіля водію з переломами обох нижніх кінцівок допомогу під час перебування того в салоні транспортного засобу і після його поміщення на ноші. Знаходячись в кареті швидкої медичної допомоги біля голови постраждалого, який постійно перебував у свідомості, вона чула в автомобілі стійкий запах алкоголю, але не може сказати, що він походив саме з ротової порожнини ОСОБА_5 Після прибуття до Броварської ЦРЛ підсудного на цих же ношах доставили в приймальне відділення, не пам»ятає, чи допомагали ОСОБА_20 сторонні особи вивантажувати його з автомобіля. Після дезінфекції санітарами карети швидкої медичної допомоги останні цікавились, кого вони привезли, що в салоні такий сморід. Для визначення стану сп»яніння працівниками лікувального закладу відбирається кров; в супровідному листі лікар швидкої медичної допомоги викладає всі з»ясовані обставини, а в карті виїзду швидкої медичної допомоги в спеціальній графі обов»язково зазначає, був хворий за зовнішніми ознаками тверезий чи перебував у стані алкогольного сп»яніння.

Свідок ОСОБА_22 показала суду, що, зупинившись близько 20 години 20.02.2011 року на місці дорожньо-транспортної пригоди по вул. Дімітрова в м. Бровари Київської області, бачила, як працівники МНС вивільняли з автомобіля водія, хтось із них повідомив, що в транспортному засобі були всі п»яні. Спостерігаючи за водієм з відстані близько 2 м, стверджує про його перебування в стані алкогольного сп»яніння, на що вказували міміка, жестикуляція, рухи головою, нечітке промовляння слів, ненормативна лексика. Через деякий час про обставини, очевидцем яких була, розповіла знайомій ОСОБА_3

В противагу свідкам, на показання яких посилаються потерпілі, свідки ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 повідомили про відсутність запаху алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_5 після ДТП 20.02.2011 року.

Так, із показань свідка ОСОБА_25 вбачається, що 20.11.2011 року вона в складі бригади швидкої медичної допомоги здійснювала виїзд на місце ДТП по вул. Дімітрова в м. Бровари, де пасажир автомобіля мав сильний запах алкоголю з ротової порожнини, після звільнення працівниками МНС затиснутих водійським сидінням стоп кудись дівся, того ж вечора був освідуваний на стан сп»яніння в Броварській ЦРЛ. Водій ОСОБА_5 мав відкриті переломи обох нижніх кінцівок з деформацією кісток гомілок, що супроводжувалися сильною кровотечею, і перелом лівого плеча, постійно був контактний, перебував у шоковому стані. Провівши після огляду постраждалого знеболюючу і протишокову терапію, вона наклала шини Крамера на його ноги й плече, після чого підсудного каретою швидкої медичної допомоги відвезли до Броварської ЦРЛ, де з водієм та сторонніми особами середнього віку різної статі переклали ОСОБА_5 на лікарняну каталку і доставили в приймальне відділення, звідки він був направлений до відділення анестезіології й інтенсивної терапії, оскільки перебував у важкому стані. Категорично стверджує, що запаху алкоголю з ротової порожнини і жодних ознак алкогольного сп»яніння підсудний не мав, тому в неї не було підстав вносити відомості про це в заповнювані медичні документи. На той період в Броварській ЦРЛ було два апарати «Алконт», для об»єктивних показників на яких людина повинна здійснити глибокий вдих і довгий видих; стан сп»яніння травмованої особи визначається шляхом дослідження її крові.

Свідок ОСОБА_27 суду показав, що, дізнавшись в один із вечорів у лютому 2011 року про потрапляння в ДТП знайомих ОСОБА_6 і ОСОБА_5, він з дружиною прибув на місце трагедії, близько 10 хвилин спостерігав за подіями зі значної відстані, однак, враховуючи темну пору доби, нічого побачити не міг. Дізнавшись від дружини ОСОБА_5, що ОСОБА_6 госпіталізований, а її чоловіка помістили до карети швидкої медичної допомоги й також везтимуть в Броварську ЦРЛ, швидко прибув до приймального відділення вказаного лікувального закладу. Після приїзду швидкої допомоги травмованого ОСОБА_5, що перебував у шоковому стані, на ношах підтягли до задніх дверцят автомобіля, потім обережно зняли на брезенті й переклали на привезену з приймального відділення каталку, на якій доставили безпосередньо до будівлі лікарні. Надаючи вказану допомогу, знаходився біля обличчя підсудного, спілкувався з останнім, при цьому, будучи непитущою людиною, запаху алкоголю від ОСОБА_5 не чув.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_28, близько 20 години 20.02.2011 року вони з чоловіком дізналися про ДТП, в якому постраждали друзі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, згодом прибули на місце події, звідки вирушили до Броварської ЦРЛ. Після приїзду карети швидкої медичної допомоги з підсудним лікар ШМД попросила їх допомогти перекласти його на вивезену з приймального відділення каталку, керувала цим процесом, попереджаючи, що в постраждалого багато переломів. Знаходячись біля ОСОБА_5 близько 10 хвилин та спілкуючись із ним, у витоку повітря з його ротової порожнини запаху алкоголю не чула, хоча, з 1996 року працюючи стоматологом, сильно реагує на специфічні запахи з рота. В приймальному відділенні реаніматолог повідомила про необхідність огляду хворого травматологом і невропатологом, після чого його доправили до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де вже перебував ОСОБА_6 Дружина ОСОБА_5 не повідомляла про вживання чоловіком того дня пива, постійно плакала. Близько семи років спілкуючись з родинами ОСОБА_6 і ОСОБА_5, стверджує, що вони тісно дружили, підсудний не міг навмисно заподіяти шкоди своєму куму та ніколи не керував автомобілем після вживання алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_26 показав суду, що під час його чергування, як лікаря-анестезіолога Броварської ЦРЛ, до відділення анестезіології та інтенсивної терапії поступив ОСОБА_6 з ушкодженнями кісток лицьового черепа та м»яких тканин, вираженою кровотечею з аспірацією крові в дихальні шляхи. Наступним хворим до відділення лікарем ОСОБА_29 був доставлений ОСОБА_5 зі скелетною травмою, обидва постраждалих внаслідок ДТП знаходилися в стані травматичного шоку, клінічні ознаки якого схожі з ознаками алкогольного сп»яніння. Провівши реанімаційні заходи відносно ОСОБА_6, він зробив призначення перебувавшому в тій же палаті ОСОБА_5, надав вказівки відносно забору в обох хворих крові для подальшого лабораторного дослідження на предмет вживання алкоголю, оскільки інший порядок з»ясування стану сп»яніння особи в реанімаційному відділенні не передбачений, про виконання відповідних маніпуляцій відображено в історіях хвороби. Візуально він не міг визначити, чи перебуває ОСОБА_5 в стані алкогольного сп»яніння, запаху алкоголю від нього не чув. Для проведення відповідного аналізу чергова медсестра передає кров старшій медсестрі відділення анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_12 для направлення в м. Київ, подальший порядок вказаної процедури йому невідомий.

З»ясування факту перебування ОСОБА_5 під час ДТП 20.02.2011 року, від отриманих внаслідок якого травм загинув ОСОБА_6, у тверезому стані чи в стані алкогольного сп»яніння має суттєве значення для вирішення справи, оскільки вина підсудного за ст. 286 ч. 2 КК України доведена повністю, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року він мав дитину віком менше 18 років, щодо якої не позбавлений батьківських прав, тобто є суб»єктом амністії, однак, відповідно до п. «з» ст. 7 цього Закону, амністія не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого, вчинене особою у стані алкогольного сп»яніння.

Незважаючи на суперечливі твердження свідків щодо запаху алкоголю з порожнини рота підсудного після вчиненої ним ДТП, в державі існує єдиний порядок огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп»яніння та оформлення його результатів, процедура проведення яких регулюється Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров»я України № 400/666 від 09.09.2009 року. Пунктами 1.2, 1.3 Інструкції передбачено, що огляду на стан сп»яніння підлягають водії транспортних засобів, відносно яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп»яніння згідно з ознаками такого стану, якими є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Таким чином, запах алкоголю з ротової порожнини, на наявність якого в ОСОБА_5 вказують окремі свідки, є однією з ознак алкогольного сп»яніння, що зумовлює проведення огляду особи для встановлення чи спростування цього факту. За змістом п. 3.14, п. 3.15 Інструкції, якщо водій - учасник дорожнього руху - внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов»язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров»я, куди він доставлений; за результатами огляду на стан сп»яніння й лабораторними дослідженнями, що здійснюються у відповідності до встановленого Інструкцією порядку, з»ясовується діагноз, який вноситься до акта медичного огляду; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп»яніння видається на підставі акта медичного огляду. Відповідно до п. 3.22 вищевказаної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп»яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Таким чином, існування чітко регламентованого порядку встановлення стану алкогольного сп»яніння у водіїв транспортних засобів унеможливлює з»ясування цього питання іншим чином.

Із записів у медичній картці № 2848/214 стаціонарного хворого ОСОБА_5 убачається, що письмову вказівку анестезіолога ОСОБА_26 після огляду о 21 годині 15 хвилин 20.02.2013 року доставленого з місця ДТП в стані травматичного шоку тяжкого ступеня хворого стосовно забору крові на алкоголь черговою медсестрою було виконано о 21 годині 20 хвилин, про що мається відповідний запис на зворотній стороні титульної сторінки дослідженої судом картки та в книзі обліку здачі аналізу крові на алкоголь Броварської центральної районної лікарні (т. 2 а.с. 26-27). Між КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» і Броварською ЦРЛ 11.02.2011 року укладено договір № 36 про надання послуг з токсикологічного дослідження крові, згідно з яким вартість одного дослідження складає 225 грн. 72 коп., оплата наданих послуг здійснюється безготівково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів після надання послуги (т. 3 а.с. 184-185). Згідно з листом КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 862 від 14.12.2011 року, кров ОСОБА_5 по токсикологічному відділенню КОБ СМЕ за 2011 рік не зареєстрована (т.2 а.с. 17-18). Із листа головного лікаря Броварської центральної районної лікарні ОСОБА_30 № 1410 від 13.07.2011 року, виписки із книги обліку здачі аналізу крові на алкоголь БЦРЛ убачається, що після 10 денного терміну зберігання в обстеженні крові ОСОБА_5 Київським обласним бюро судової медицини відмовлено, відібраний зразок крові у зв»язку з 90-денним терміном зберігання утилізовано 24.05.2013 року (т. 1 а.с. 233; т. 2 а.с. 9).

Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що, як старша медсестра відділення анестезії та інтенсивної терапії Броварської ЦРЛ, отримала від чергової медсестри відділення кров хворих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 для дослідження на наявність етилового спирту і зберігала в належних умовах до проведення родичами оплати його вартості, яка станом на 20.02.2011 року складала 226 грн., оскільки без проведення попередньої оплати кров до КОБ СМЕ не направлялась, лікарнею кошти для цього не виділялись. Термін дослідження крові на алкоголь становить 7 - 10 днів з дня її забору, протягом цього часу кошти від родичів не поступили, про що вона неодноразово доповідала завідуючому відділенням ОСОБА_31 і начмеду ОСОБА_32, однак ті жодних вказівок не давали, кров ОСОБА_5 до КОБ СМЕ через відділення переливання крові не направлялась, зберігалась 90 діб, після чого була утилізована.

Свідок ОСОБА_31 підтвердив показання свідка ОСОБА_12 стосовно існуючого в БЦРЛ порядку направлення крові до КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» разом з коштами, попередньо оплаченими родичами чи іншими зацікавленими особами для проведення відповідного дослідження, що в лютому 2011 року становило 226 грн., не пам»ятає, чи пропонував родичам хворого ОСОБА_5 оплатити здійснення аналізу його крові на вміст алкоголю, ОСОБА_3, як старша медсестра Броварської центральної районної поліклініки, була обізнана з терміном проведення і порядком оплати такого дослідження, внаслідок закінчення терміну зберігання кров ОСОБА_5 була утилізована.

Броварською міжрайонною прокуратурою Київської області проведено перевірку за фактом невчасного направлення до токсикологічного відділення КОБ СМЕ зразків крові ОСОБА_5 для дослідження на вміст алкоголю, за результатами якої 05.04.2012 року старшим слідчим прокуратури Олійником О.І. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_12 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 140, 364, 367 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року (т. 2 а.с. 76-78).

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України 1960 року, доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи, що для встановлення стану алкогольного сп»яніння водія - учасника дорожнього руху, який унаслідок ДТП перебуває з тяжкими травмами - існує єдиний спеціально визначений порядок, показання свідків про запах алкоголю з порожнини рота винуватця ДТП ОСОБА_5 є непридатними для використання у кримінальному процесі, як аргументи доказування факту перебування підсудного в стані алкогольного сп»яніння, на чому наполягають потерпілі, тому вказана обставина не може враховуватися судом при постановленні вироку в справі. Крім того, на думку суду, дорожньо-транспортна пригода сталася приблизно о 19 годині 20.02.2011 року, а не близько 19 години 55 хвилин, як про це зазначено в обвинувальному висновку, оскільки, за даними довідки БЦРЛ № 1087 від 20.02.2011 року, ОСОБА_6 був доставлений з місця події до лікувального закладу о 19 годині 50 хвилин (т.1 а.с. 31).

Органом досудового слідства злочинні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть особи, його вина доведена повністю, тому за вказаною статтею суд призначає підсудному покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, думки потерпілих, що повністю підтримують заявлені по справі цивільні позови та просять позбавити волі винного в загибелі їх сина ОСОБА_5 на максимальний строк, дані про особу підсудного, який уперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом ІІІ групи, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку лікарів психіатра й нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом»якшують покарання ОСОБА_5, суд відповідно до ст. 66 ч.2 КК України визнає часткове добровільне відшкодування потерпілому завданих злочином матеріальних збитків у розмірі 80 000 грн., чого не заперечує ОСОБА_2, а також надання з власної ініціативи систематичної матеріальної допомоги на утримання двох неповнолітніх дітей вдові ОСОБА_6, що потерпілою в кримінальній справі не визнавалась, загальний розмір якої становить понад 32 000 грн. Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечною особою, кермував автомобілем марки «ВMW 520», р/н НОМЕР_1, на прохання кума ОСОБА_6, відсутні належні й допустимі докази перебування підсудного під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Враховуючи, що внаслідок необережних злочинних дій ОСОБА_5 настала смерть людини, суд, відповідно до ст. 77 КК України, застосовує до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 6-1 КПК України 1960 року, суд вправі звільнити засудженого від відбування покарання внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. Згідно з п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, що набрав чинності 29.07.2011 року, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, не позбавлені батьківських прав, що на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Оскільки ОСОБА_5 20.02.2011 року вчинив необережний злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, що не є особливо тяжким, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року доньці підсудного ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_4, стосовно якої його не позбавлено батьківських прав, не виповнилося 18 років (т.1 а.с. 98, 241), підлягає застосуванню п. «в» ст. 1 вищевказаного закону. Обставини, перелічені у ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році» відносно підсудного відсутні, проти застосування акту амністії останній не заперечує, тобто є достатні підстави для звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком суду за дії, передбачені ч. 2 ст. 286 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 по справі заявлений цивільний позов про стягнення зі ОСОБА_5 на його користь 210 533 грн. 98 коп. матеріальних збитків і 200 000 грн. моральної шкоди, який підлягає частковому задоволенню. Так, згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Заявлені потерпілим вимоги щодо стягнення з підсудного на його користь 6 847 грн. 64 коп., витрачених на лікування ОСОБА_6 за час перебування на стаціонарному лікуванні в Броварській ЦРЛ, підлягають частковому задоволенню, за вирахуванням суми в 372 грн. 80 коп., зазначеній у чеку від 14.03.2011 року, оскільки смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов»язана відшкодувати особі, що зробила необхідні витрати на поховання та спорудження надгробного пам»ятника, ці витрати. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв і традицій, що не суперечать законодавству. Обряд - це сукупність установлених звичаєм дій, пов»язаних з побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов, а поминки - обрядовий обід за упокій померлого після похорону, на дев»ятий, сороковий день та річницю після смерті. Виходячи з цього, проведення поминальних обідів є обрядовою дією, не передбаченою актами цивільного законодавства, але усталеною у сфері цивільних відносин, пов»язаних безпосередньо з похованням людини. Згідно зі ст.ст. 22, 23, 1166 ч. 1, 1167 ч. 1 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є витрати, понесені особою для відновлення свого порушеного права; збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Здійснення ОСОБА_2 витрат на поховання сина в сумі 6 146 грн. 38 коп., організацію поминального обіду в день поховання на суму 20 658 грн., на сороковий день після смерті в сумі 8 066 грн. 19 коп. та на річницю після смерті в розмірі 8 152 грн. 79 коп., підтверджується документально, тому ця сума підлягає стягненню зі ОСОБА_5 на користь потерпілого.

До матеріалів кримінальної справи позивач надав документи, які підтверджують вартість деталей надмогильного пам»ятника в розмірі 35 176 грн. 03 коп., художніх робіт з його оформлення на суму 13 245 грн., завантаження, доставки, розвантаження, складання та підгонки деталей комплекту пам»ятника на суму 9 755 грн., підготовчих робот, установки надмогильного комплекту та пам»ятника в розмірі 13 000 грн., витрат на його оцінку МФУ Державного гемологічного центру України в сумі 258 грн., а всього понесені витрати з облаштування місця поховання ОСОБА_6 на суму 71 434 грн. 03 коп. Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у ч. 2 п. 24 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, витрати на виготовлення пам»ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам»ятників і огорож у даній місцевості. Оскільки намагання суду встановити таку граничну вартість виявилися безрезультатними, суд стягує з винної особи на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат з облаштування місця поховання 71 434 грн. 03 коп.

Крім того, потерпілий просить стягнути з підсудного на його користь 87 629 грн. 65 коп. вартості автомобіля марки «BMW 520», д/н НОМЕР_1, 1998 року випуску, оскільки родина фактично придбала його, оформивши правочин з купівлі-продажу довіреністю, однак внаслідок ДТП, яке сталося з вини ОСОБА_5, вказаний транспортний засіб відновлювальному ремонту та подальшій експлуатації не підлягає. Судом встановлено, що 26.09.2010 року нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_8, який за довіреністю діяв від імені ОСОБА_7, уповноважив бути представниками ОСОБА_7 з питань, пов»язаних із вчиненням правочинів щодо володіння, користування, зняття з обліку та розпорядження автомобілем марки «BMW 520», 1998 року випуску, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 На відміну від договору купівлі-продажу, згідно з яким, за змістом ст. 655 ЦК України, продавець передає майно у власність покупцеві, а покупець сплачує за нього певну грошову суму, при оформленні довіреності перехід права власності не відбувається. За даними ст.ст. 237, 244, 245 ЦК України, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона зобов»язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, тобто одна сторона (повірений) отримує лише тимчасове право на здійснення від імені й на користь іншої сторони (власника майна) тих дій, які передбачені довіреністю. Торгівля транспортними засобами здійснюється відповідно до «Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 11.11.2009 року, який був чинним на момент видачі ОСОБА_8 довіреності від імені ОСОБА_7 на ім»я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 Таким чином, видачу генеральної довіреності не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб, виходячи з чого ОСОБА_2 не є власником автомобіля марки «BMW 520», д/н НОМЕР_1, 1998 року випуску, відтак не має права на відшкодування на свою користь його вартості в сумі 87 629 грн. 65 коп. і грошової оцінки в розмірі 1 000 грн., а власник транспортного засобу ОСОБА_7 на звернення з таким позовом останнього не уповноважив.

Виходячи з викладеного, стягненню зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданих злочином збитків підлягають витрати на лікування ОСОБА_6 у сумі 5 773 грн. 58 коп., витрати на його поховання та проведення ритуальних послуг в розмірі 6 146 грн. 38 коп., витрати на проведення трьох поминальних обідів на загальну суму 36 876 грн. 96 коп., витрати на облаштування місця поховання в розмірі 71 434 грн. 03 коп., а всього 120 230 грн. 95 коп. З урахуванням сплати підсудним потерпілому 05.07.2011 року в рахунок часткового відшкодування за його позовом 80 000 грн. (т.1 а.с. 242), суд стягує зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 40 230 грн. 95 коп. завданих злочином збитків.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення з підсудного на їх користь по 200 000 грн. моральної шкоди суд задовольняє частково, в розмірі 75 000 грн. на кожного, виходячи з того, що злочин був вчинений через необережність, його наслідком стала втрата найріднішої людини, загибель сина внесла непоправні й вимушені зміни в життя батьків, що вимагає докладання суттєвих зусиль для його організації, а також матеріального становища ОСОБА_5, який працює майстром з ремонту взуття, внаслідок ДТП став інвалідом ІІІ групи, як допомогу дружині загиблого на утримання двох дітей за період з липня 2011 року до видалення суду в нарадчу кімнату добровільно сплатив ОСОБА_11 32 470 грн. (т. 1 а.с. 237-240; т. 2 а.с. 84-89, 208-212; т. 4 а.с. 61-70, 96). При визначенні розміру грошових коштів, які підлягають стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з необхідності здійснення стягнень зі ОСОБА_5 на користь потерпілих матеріальних збитків і моральної шкоди, суд залишає без змін постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2011 року про накладення арешту на ? частину квартири АДРЕСА_1 та на ? частину квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 243-244), як вжиття заходів до забезпечення цивільного позову.

Речовий доказ: автомобіль марки «ВMW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1, що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, підлягає поверненню потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Судові витрати по справі становлять 1 519 грн. 56 коп. за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судово-автотехнічної експертизи № 304А від 21.04.2011 року, які повинні бути стягнені з підсудного на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-1, 323, 324 КПК України 1960 року, ст.ст. 1, 6, 8 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, в період якого зобов»язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного цим вироком, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.

До вступу вироку в законну силу обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без змін.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь потерпілого ОСОБА_2 40 230 грн. 95 коп. матеріальних збитків і 75 000 грн. моральної шкоди, а всього 115 230 (сто п»ятнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 95 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь потерпілої ОСОБА_3 75 000 (сімдесят п»ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Речовий доказ: автомобіль марки «ВMW 520», реєстраційний номер НОМЕР_1, що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області - повернути потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави документально підтверджені витрати за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судово-автотехнічної експертизи № 304А від 21.04.2011 року в розмірі 1 519 (одна тисяча п»ятсот дев»ятнадцять) грн. 56 коп.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Ф.Кічинська

Суддя О. Ф. Кічинська