Рішення № 33165043, 21.08.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1141/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Степанової О.С.,

при секретарі - Кириленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави, в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та інше,

встановив:

Прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави, в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - відповідачі), в якому просить скасувати рішення 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,6351 га у власність 19 громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території с. Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначив, що рішенням 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,6351 га у власність 19 громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території с.Підгірці в межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, які в подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу вони відчужили ОСОБА_6 Однак, відповідно до інформації управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, вище вказані земельні ділянки розташовані за межами с. Підгірці, а тому повноваженнями по розпорядженню спірної земельною ділянкою наділена Обухівська районна державна адміністрація Київської області. (А.с. 1-5)

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав наведених в ньому, а також врахувати копії документів поданих представником Обухівської районної державної адміністрації в судовому засіданні, що відбулося 21.08.2013 року, а саме копію апеляційної скарги на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2013 року у справі №372/2985/13, клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 28.09.2012 року №10-19/4018 про скасування рішення Обухівської районної ради від 09.02.2001 року №146.13.ХХІІІ; подання прокуратури Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року №4923вих-12 про усунення порушення вимог земельного законодавства та лист Управління Держкомзему в обухівському районі від 03.12.2012 року №03-15/7431.

Представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судовому засіданні підтримала позов в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав наведених в ньому, враховуючи також відомості викладені в клопотанні Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 28.09.2012 року №10-19/4018 про скасування рішення Обухівської районної ради від 09.02.2001 року №146.13.ХХІІІ; поданні прокуратури Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року №4923вих-12 про усунення порушення вимог земельного законодавства та листі Управління Держкомзему в обухівському районі від 03.12.2012 року №03-15/7431. А також те, що на сьогодні подана апеляційна скарга на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2013 року у справі №372/2985/13.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні у звязку з пропуском прокурором строку позовної давності, а також з підстав наведених в його письмових запереченнях, а саме під час розгляду справи позивачем не доведено того факту, що спірні земельні ділянки перебувають за територією населеного пункту с. Підгірці Обухівського району Київської області; а враховуючи матеріали справи, можна зробити висновок про те. що права держави в особі Обухівської РДА Київської області при винесенні спірних рішень Підгірцівської сільської ради, щодо розпорядження спірними земельними ділянками не порушені та не підлягають судовому захисту. Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що прокуратурою оскаржується рішення щодо виділення земельних ділянок загальною площею 11,6351 га у власність 19 громадянам, а позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю заявлено лише щодо 5 громадян; така вибірковість, на думку представника відповідача свідчить також про не переконаність позивача у незаконності оскаржуваного рішення Підгірцівської сільської ради та як наслідок безпідставність позовних вимог. Також, суду було надано копії рішень суду, в яких було відмовлено прокурору у задоволенні аналогічних позовних вимог до громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_10 Мю.В., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яким також було виділено земельні ділянки за вказаним спірним рішенням Підгірцівської сільської ради (Том№2 а.с. 20-26)

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області в судове засідання не зявилися, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 169 ЦПК України, судом було вирішено можливим провести розгляд справи у відсутності незявившихся осіб.

Зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09 лютого 2001 року рішенням Обухівської районної ради Київської області було затверджено проект обґрунтування зміни меж населених пунктів сул Підгірці та Романків Обухівського району Київської області; встановлено загальну площу даних сіл. (Том№1 а.с.232)

Відповідно до рішення 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам (згідно додатку) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею - 11,6351 га в с. Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_5. ОСОБА_3. (А.с. 6, 11)

На підставі вказаного рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. (А.с. 41-59) В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу вказані громадяни відчужили належні їм земельні ділянки ОСОБА_6 (А.с. 21-40)

08.07.2005 року на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок №№1812, 1800, 1788, 1792, 1816 від 26.05.2005 року ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельні ділянки №№1812, 1800, 1788, 1792, 1816, який підтверджував, що вона є власником земельної ділянки площею 1,2500 га у межах згідно з планом, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с. Підгірці, вул. Піщана. Цільове призначення вказаної земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд. (А.с. 12)

Також, 08.07.2005 року на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок №№1808, 1820, 1796, 1784, 1808 від 26.05.2005 року ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельні ділянки №№1808, 1820, 1796, 1784, 1808, який підтверджував, що вона є власником земельної ділянки площею 2,0000 га у межах згідно з планом, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, с. Підгірці, вул. Піщана. Цільове призначення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарсва. (А.с. 13)

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7, з огляду на дату прийняття оскаржуваного рішення та повноваження надані прокуратурі та особі в інтересах якої прокурор звернувся до суду, просив суд застосувати строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України, у звязку з чим відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд вважає, що прокурор та особа в інтересах якої подано позов не могла своєчасно довідатись про обставини, за яких порушено або могло бути порушено права держави в частині неправомірної передачі відповідачам спірних земельних ділянок, а обґрунтування про те, що позивачу та органам прокуратури стало достовірно відомо про порушення прав та законних інтересів держави, а також осіб, причетних до таких порушень законодавства при проведенні відповідної перевірки у травні 2012 року щодо дотримання вимог земельного законодавства на території Обухівського району Київської області, що підтверджується листом управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області № 0315/3053 від 22 травня 2012 року. (А.с. 7-9)

Суд заслухавши думку учасників процесу, що зявилися в судове засідання, дослідивши докази що містяться в матеріалах справи, вважає, що позивач не міг своєчасно довідатись про обставини, на які він посилається як на підтвердження своїх позовних вимог, так як позивач не наділений чинним законодавством відповідними повноваженнями для своєчасного виявлення і надання правової оцінки обставин виділення ділянок, тому їм стало достовірно про це відомо лише після проведення прокурорської перевірки в 2012 році, у звязку з чим суд, вважаючи це поважними причинами пропуску строків позовної давності, його відновлює.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Сторонами спірних правовідносини є фізичні особи, орган місцевого самоврядування та орган виконавчої влади на місці відповідна державна адміністрація, а тому суд вирішуючи даний спір вважає за необхідне прийняти до уваги повноваження сторін щодо земельних відносин встановлених Земельним Кодексом України.

Так згідно статті 12 Земельного Кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону, а згідно статті 17 Земельного Кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл,селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Виходячи з вищезазначеного встановлюється, що орган місцевого самоврядування Підгірцівська сільська рада Обухівського району Київської області та місцевий орган виконавчої влади Обухівська районна державна адміністрація, мають відповідні повноваження, серед яких є також розпорядження землями, але орган місцевого самоврядування має право розпоряджатися землями територіальної громади, а місцевий орган виконавчої влади землями державної власності в межах, визначених Земельним Кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, що не спростовується відповідачами спірна земельна ділянка знаходиться на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.

При цьому Обухівська районна державна адміністрація Київської області зазначає, що розпорядником даної земельної ділянки є вона, а відповідач, представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що згідно рішення Обухівської районної ради Київської області від 09 лютого 2001 року було затверджено проект обґрунтування зміни меж населених пунктів сіл Підгірці та Романків Обухівського району Київської області та встановлено загальну площу даних сел, а тому розпорядником спірних земельних є Підгірцівська сільська рада.

Представник Підгірцівської сільської ради ОСОБА_21, в своїй заяві від 13.03.2013 року зазначив, що належність спірної земельної ділянки до території села Підгірці підтверджується листом Головного управління Держкомзему у Київській області від 13.02.2009 року №07-3/03-2872, висновком про розгляд проекту формування та встановлення меж Підгірцівської сільської ради народних депутатів і сіл Підгірці, Креничі, Романків і Кінці Обухівського району Київської області, лист Київської обласної ради VІ скликання від 24.01.2011 року №09-02/20-26 та рішенням Обухівської районної ради Київської області від 09 лютого 2001 року №146.13.ХХІІІ про затвердження проекту обґрунтування змін меж території населених пунктів села Підгірці та села Романків Обухівського району Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи правомірність прийняття рішення 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам (згідно додатку) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею - 11,6351 га в с. Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, було предметом дослідження під час розгляду Обухівським районним судом Київської області цивільної справи №2-1178/12.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09.11.2012 року у справі №2-1178/12, яке ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.02.2013 року було залишено без змін, було відмовлено в задоволенні позову прокурора Обухівського району Київської області поданого в інтересах Обухівської районної державної адміністрації, до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_23, Підгірцівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам (згідно додатку) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею - 11,6351 га в с. Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, виданих на підставі нього державних актів на право власності на землю та укладених договорів купівлі-продажу та встановлено, що рішення 17 сесії 24 скликання Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26 жовтня 2004 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ом громадянам (згідно додатку) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, загальною площею - 11,6351 га в с. Підгірці на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, - з урахуванням рішення Обухівської районної ради від 09 лютого 2001 року, відповідно до статті 12 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийнято повноважним органом без порушень прав Обухівської районної державної адміністрації Київської області. (ОСОБА_17 №2 а.с.36-46)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.03.2013 року у наведеній вище справі Обухівського районного суду Київської області №2-1178/12, у відкритті касаційного провадження за скаргою Обухівської районної державної адміністрації Київської області було відмовлено з посиланням на те, що судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі обєктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права. (Том№2 а.с.47)

Подання апеляційної скарги представником Обухівської районної державної адміністрації на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2013 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення Обухівського районного суду Київської області від 09.11.2012 року у справі №2-1178/12 у звязку з нововиявленими обставинами, - не спростовує факт того, що оскаржуване рішення суду від 09.11.2012 року на момент розгляду даної справи, тобто 21.08.2013 року є чинним та таким що набрало законної сили.

З матеріалів справи також вбачається що рішення Обухівської районної ради Київської області від 09 лютого 2001 року на момент розгляду даної справи тобто станом на 21.08.2013 року є чинним. Оцінка вказаному рішенню була також дана у рішенні Обухівського районного суду Київської області від 09.11.2012 року у справі №2-1178/12, як законне.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з встановлення законності рішення районної ради суд, приймаючи до уваги, що ним були визначені межи села і тим самим розпорядником даних земель є відповідна сільська рада, а тому суд не вбачає підстав для визнання даних рішень ради недійсними.

Крім цього Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти; до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно ст.125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, які є у сторін по справі.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України; набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України, а згідно статті 118 даного кодексу встановлено, що громадянин, зацікавлений у одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної державної адміністрації або ради за місцем знаходження земельної ділянки; у заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання; відповідна адміністрація або рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідачі отримали земельні ділянки у власність, згідно рішень органу місцевого самоврядування Підгірцівської сільської ради Обухівського Обухівської міської ради Київської області, з урахуванням рішення Обухівської районної ради від 09 лютого 2001 року, відповідно до статті 12 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, тим самим рішення про надання відповідачам земельних ділянок приймалося повноважним органом.

Рішення прийняте у відповідній формі рішенні, обґрунтовано, безсторонньо, розсудливо, без порушення прав позивача, що вказує на правомірність даного рішення та безпідставність позовних вимог в даний частині.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, але рішення прийняті відповідачем Підгірцівсьою сілсьською радою не порушують прав позивача, що також вказує на необгрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними рішень ради.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, таким чином основним документом, який підтверджується право власності особи на земельну ділянку є відповідний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а тому суд не вбачає підстав для визнання недійсними рішень ради та державних актів на право приватної власності на земельні ділянки видані згідно даних рішень відповідачам.

Позивач обґрунтовуючи свою позицію про знаходження спірних земельних ділянок поза межами населеного пункту зазначає лист управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області від 22.05.2012 року №0315/3053 та викопіювання з кадастрового плану. Разом з тим копія вказаного листа в розумінні ч.1 ст. 58 ЦПК України є неналежним доказом, оскільки зміст листа та викопіювання не містить інформації щодо предмету доказування (конкретних земельних ділянок, які є предметом даного спору та фізичних осіб, які є стороною у справі). (том №1 а.с.8,9)

Крім того твердження позивача про знаходження спірних земельних ділянок поза межами населеного пункту спростовується копіями листів Головного управління Держкомзему у Київській області від 13.07.2009 року №07-3/03-2872 та Київської обласної ради від 24.01.2011 року №09-02/20-26, згідно яких підтверджується, що рішення Обухівської районної ради від 09 лютого 2001 року є єдиним правоустановчим документом щодо загальної площі сіл Підгірці та Романків. (том №1 а.с.231,233)

В судовому засіданні від 21.08.2013 року на підтвердження позиції позивача про знаходження спірних земельних ділянок поза межами населеного пункту, зі сторони позивача суду також було надано копію клопотання Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 28.09.2012 року про скасування рішення Обухівської районної ради від 09.02.2001 року №146.13.ХХІІІ направленого на адресу Обухівської районної ради та Київської обласної ради; копію подання прокурора Обухівського району Київської області від 02.11.2012 року №4923вих12 про усунення порушень вимог земельного законодавства направленого на імя начальника управління Держкомзему в Обухівському районі Київськеої області та копію відповіді управління Держкомзему в Обухівському районі від 03.12.2012 року №03-15/7431, які в розумінні ч.1 ст. 58 та ч.2 ст. 59 ЦПК України є неналежними та недопустимими доказами. Пояснення прокурора та представника Обухівської районної державної адміністрації в судовому засіданні з цього приводу, в розумінні ст. 57 та ч.2 ст. 59 ЦПК України, також є недопустимими доказами.

Крім цього ні прокурором, ні позивачем не було заявлено клопотання про призначення відповідної судової експертизи щодо встановлення місця знаходження спірних земельних ділянок.

Відповідно до частини першої ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_16 України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2,4,7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами, міжнародного права За рішенням Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти Українивід 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майномабо коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннямищодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті. 1 Першого протоколу Конвенції.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно ст..ст.4, 10, 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_16 України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а згідно статті 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи викладені обставини, під час розгляду справи у суді, суд не знайшов правових підстав для задоволення позову прокурора, у звязку з чим в задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 4,10, 202, 203, 215, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 45, 58, 60, 61, 88, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 12, 17, 81, 116, 118, 121, 125, 126, 155 ЗК України, Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого Королівства від 24 червня 2003 року, суд

ВИРІШИВ:

Прокурору Обухівського району Київської області, відновити строк позовної давності для подачі позову в інтересах держави, в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та інше.

Позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави, в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та інше залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

Суддя: