Рішення № 33163351, 28.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р.Справа № 922/2527/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Державне територіально - галузеве об"єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ до Приватне АТ "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат", с. Новоселівка про стягнення коштів в сумі 13 365 грн за участю сторін:

позивач - Майданік В.В.

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року до суду звернулось Державне територіально-галузеве об*єднання "Південно-Західна залізниця" ( надалі - позивач) та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" ( надалі - відповідач) суму штрафу у розмірі 13 365 грн. за навантаження вагону понад його вантажопідйомність. Судовий збір стягнути з відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору перевезення вантажу згідно накладної № 43410091.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та пропонує позивачу укласти мирову угоду на вимогах викладених у відзиві на позовну заяву від 06.08.2013 року.

Також відповідачем заявлене клопотання щодо зменшення розміру суми штрафу до 4 000 грн. ( а.с.46).

Позивач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені заявленого клопотання, оскільки сам позивач знаходиться в скрутному фінансовому стані, про що докладніше викладено у відзив на позовну заяву ( а.с.38-42) та запереченнях від 28.08.2013 року.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 20.08.2013 року до 28.08.2013 року до 9 год.30 хв.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У жовтні 2012 року зі станції Кварцовий Південної залізниці відповідачем за залізничною накладною № 43410091 було відправлено на станцію Брест - Східний Білоруської залізниці на адресу ТОВ "Брестський електроламповий завод" в залізничному вагоні № 67153577 вантаж - пісок кварцовий.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. № 273/96-ВР законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", маса вантажу визначається відправником.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2 розділу 2 графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Судом встановлено, що правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до накладної № 43410091, в графі "Маса вантажу, визначена відправником, вантажовідправником вказана маса вантажу у вагоні № 67153577 нетто 69000 кг. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

При прибутті вагону № 67153577 на станцію Ворожба Південно - Західної залізниці, на підставі ст. 24 Статуту на станції Ворожба складено комерційний № Б 025126/26. Відповідно до накладної № 43410091 в графі "Маса вантажу, визначена відправником, кг" вантажовідправником вказана маса вантажу у вагоні № 67153577 нетто 69000 кг. Вагон прибув в технічно справному стані.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

В результаті перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 43410091 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Кварцовий а саме: номер накладної -43410091 , номер вагону -67153577 , брутто - 91700 кг., тара - 22700 кг., маса нетто по накладній - 69000 кг., нетто при перевірці маси вантажу - 76080 кг., що на 7080 кг більше ніж вказано у накладній . Про даний факт було складено комерційний акт № Б 025126/26 від 16.10.2012 року у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 12 "Правил складання актів" затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002р. № 334. Так, згідно складеного вищезазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону № 67153577 проводилось на 150 - тонних вагонних вагах.

Як вбачається з накладної № 43410091, загальна сума провізної плати, нарахованої відправнику по станції відправлення складає 4996,00 грн., за перевезення 7080 кг піску кварцового в універсальному вагоні, у зв'язку з чим розмір нарахованого позивачем штрафу становить 4996 х0,535 = 2673 грн. Розмір штрафу 2673 грн. х 5 = 13 365 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 зі змінами та доповненнями від 18.11.2003 р. за № 04-5/1429) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, комерційний акт № Б 025126/26 від 16.10.2012 року року є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Згідно з п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон с напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач мав можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що порушення відповідачем свого зобов'язання щодо неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній № 43410091 при перевезенні вантажів залізницею, дійсно завдало збитків Державно територіально - галузевому об*єднанню "Південно-Західна залізниця", однак, ст.ст. 122. 118 Статуту передбачено стягнення штрафу у його повному розмірі, а саме у п'ятикратному, не залежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до п. З ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Беручи до уваги, що відповідачем своєчасно надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу з посиланням на те, що він вжив всіх необхідних заходів щодо усунення недоліків, виявлених позивачем, а саме 16.10.2012 р. на станції "Ворожба" працівники відповідача відвантажили та отримали надлишок вантажу, керуючись вказівками працівників відповідача, враховуючи скрутне економічне та фінансове становищі відповідача, а саме: на цей час прострочена заборгованість державного бюджету України з відшкодування відповідачу податку на додану вартість, яка утворилась в 2010-2011 роках становить, 4,6 млн. грн.; за період з 2008 по 2012 роки обсяги видобутку сировини для виробництва продукції впали на 45%- з 729 тис. куб метрів до 399 тис. куб. метрів; щоб не збанкрутувати відповідач змушений був у період 2008- 2013 років скоротити кількість працівників на 73%- з 629 до 171 чоловік, в тому числі в 2013 році було звільнено за скорочення штатів 5 працівників; на цей час виробництво відповідача працює на межі рентабельності, і сплати штрафів негативно відбивається на виконання соціальних зобов"язань відповідача, враховуючи, що сума штрафу є надмірно великою, та відповідачем своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, негайно відвантажено та отримано надлишок вантажу, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір штрафу до 6 000 грн.

Такої правової позиції щодо зменшення штрафу дотримується ВГСУ у постанові від 21 липня 2011 року у справі № 5023/254/11

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 6000 грн. підлягає задоволенню.

В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 7365 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, п/р 26008707213920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805 ) на користь Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р № 26002001504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 04713033) 6 000 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

В стягненні 7 365 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 28.08.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.