Рішення № 33163145, 22.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р.Справа № 922/2606/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна", м. Київ до ТОВ "Шумаго - Графік", м. Харків про стягнення 6 178,45грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного в розмірі 6 178,45грн. за неналежне виконання відповідачем взятих зобов'язань по оплаті товару, поставленого позивачем, та покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату суду № 971 від 22.08.13р., відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відпусткою судді Суярко Т.Д., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/2606/13.

Згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 22.08.13р. справу призначено для розгляду судді Лавренюк Т.А.

Сторони у призначене судове засідання не з'явились, витребуваних документів не надали, про причини неявки не повідомили, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна" (позивач) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумаго-Графік" (відповідач) за видатковими накладними № 0000259 від 19.02.10р., № 0000858 від 03.06.11р., № 0001161 від 03.08.11р., № 0001183 від 05.08.11р. та № 0001495 від 26.09.11р. на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей поставило товар на загальну суму 7 643,28грн.

Видаткові накладні, що міститься у справі, відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару), та факт встановлення договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За приписами ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, оскільки сторони у договорі не передбачили інше, строк виконання зобов'язань з оплати за отриманий товар наступив після прийняття відповідачем товару, доказом чого є підпис на видатковій накладній.

Як зазначає позивач, відповідач зобов'язання з оплати за отриманий товар виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 464,83грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 178,45грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 6 178,45грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 526, 610, 612, 692 ЦК України, ст.ст.181, 193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумаго-Графік", код ЄДРПОУ 24136939 (61060, м. Харків, пр-т П*ятидесятиріччя СРСР, 30, кім. 47, р/рахунок 26005819349141 у відділенні № 19 банка "Грант" м. Харків, МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство "ЯМ Сервіс Україна", код ЄДРПОУ 31243294 (01103, м. Київ, бул.Дружби Народів, 10, р/рахунок 260060105189 в АТ "ПроКредит Банк" м. Києва, МФО 320984) - 6 178,45грн. основного боргу, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.