Ухвала суду № 33160764, 22.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р.Справа № 1570/2741/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн., -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

У судовому засіданні першої інстанції представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд першої інстанції своєю постановою від 09 жовтня 2012 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн. - задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_5 зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.03.2001 р.

З 30.11.2011 р. по 20.12.2011 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 27.12.2011 р. № 7678/17-1/НОМЕР_2.

Актом перевірки встановлено порушення СПД ОСОБА_5, зокрема, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, а саме: СПД ОСОБА_5 у жовтні-грудні 2010 р. було включено податкові накладні отримані від контрагента ТОВ "Діалог Прес-1", який не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, до складу податкового кредиту за відповідний період.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000007171 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 11522,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2748,37 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000007171 від 11.01.2012 року позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 20.01.2012 року № 1, в якій просив скасувати згадане податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 16.03.2012 року № 5044/Г/10-2008 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення -без змін.

26.03.2012 року позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 13.04.2012 року № 12343/Г/10-2315, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення господарських відносин між позивачем та його контрагентом, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

СПД ОСОБА_5, для своєї діяльності орендує земельну ділянку та нерухоме майно, що знаходиться на ній за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди № 5 від 01.08.2008 р. та договорами оренди земельної ділянки від 14 жовтня 2009 року № 23 та від 14 жовтня 2010 року № 27 .

Для здійснення підприємницької діяльності позивач має обладнання: фуговальний станок, фрезерний станок, торцовочний станок, продольно-распиловочний станок, горбілераспиловочний станок відповідно до договору поставки № 124 від 28.08.2009 р, а також автомобільний транспорт, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні-грудні 2010 року позивач здійснював закупку тарного кряжу хвойного у ТОВ "Діалог Прес-1".

В матеріалах справи міститься витяг з книги обліку доходів і витрат форми 10, з якого вбачається придбання позивачем пиломатеріалів, а саме тарного кряжу хвойного у період жовтень-грудень 2010 року.

Крім того, позивачем надано дорожні листи № 10, 11, 12 вантажного автомобіля з яких вбачається, що хвойний тарний кряж вивезено транспортним засобом позивача з верхнього складу с. Лугини на склад у с. Н. Білокоровичі Житомирської області та товарно-транспортні накладні ААК № 26-40, ААК № 45-56.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Вивчивши наведені норми права та зміст наявних у справі первинних документів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що всі первинні документи, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ "Діалог Прес-1" та позивачем надані документи, що підтверджують подальше реалізування товару, придбаного у ТОВ "Діалог Прес-1" у жовтні-грудні 2010 року, а саме накладні на продаж пиломатеріалів Рокитнівському скляному заводу, ВАТ "Евго", ТОВ "Манушар Україна", договір поставки, укладений позивачем та PPHU "Euro-Astar", квитанції про оплату товару, митні декларації .

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан