Постанова № 33160572, 21.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року № 813/2639/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань - Клюк С.І,

за участю представника позивача Чабана О.С., представника відповідача Наймука Д.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС (далі-ДПІ) звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Відділу капітального будівництва Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (далі-Відділ капітального будівництва), просить стягнути грошові кошти в розмірі 3 062,00 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах в рахунок погашення податкового боргу. Обґрунтовує позов тим, що заборгованість Відділу капітального будівництва складається з штрафних санкцій, нарахованих органом ДПІ в зв'язку з порушенням платником п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, про що складено акти та винесено податкові повідомлення-рішення і податкову вимогу.

В порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС процесуальним правонаступником Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, а також допущено заміну відповідача Відділ капітального будівництва Західного регіонального управління Державної прикордонної служби процесуальним правонаступником Західне регіональне управління Державної прикордонної служби.

В судовому засіданні представник позивача з врахуванням допущеної в порядку ст.55 КАС України заміни відповідача правонаступником, просив стягнути грошові кошти в розмірі 3 062,00 грн. з Західного регіонального управління, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах в рахунок погашення податкового боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що відповідно до наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 12.03.2004р. №235 відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України було реорганізовано (припинено діяльність шляхом приєднання до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України). Відповідно до наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 12.03.2004р. №235 всі активи були передані від відділу будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України(ЄДРПОУ 23311518) до Західного регіонального управління ДПС. Таким чином починаючи з 1 квітня 2004 року юридична особа відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України перестав існувати, що було підставою неподання звітів до ДПІ, а тому нараховані штрафні санкції за неподання звітів є безпідставні. Відділ капітального будівництва не значиться у Єдиному державному реєстрі, як юридична особа. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцію у Франківському районі м.Львова 31.12.2010р., 04.10.2011р., 04.10.2011р., 08.12.2012р. проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності за період з 2007 року та по 9 місяців 2010 року; за 2010 рік; за 1 квартал 2011 року; за ІІ квартал 2011 року відповідно, за результатами яких податковий орган прийшов до висновку, що Відділом капітального будівництва порушено вимоги п.п 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року №334 «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (далі - ПК України): не подано податкова звітність у строки визначені законодавством, що відображено у Акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №6944/15-1/26269142 від 31.12.2010 року, Актах про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності №2279/15-1/23311518 від 04.10.2011року, №2362/15-1/23311518 від 06.10.2011 року, №3193/15-1/23311518 від 08.12.2011р.

На підставі Актів перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0020991510/0 від 31.12.2010 року на суму податкових зобов'язань за штрафними санкціями 2040,00 грн., №0008371510 від 06.10.2011 року на суму штрафних санкцій 1,00 грн., №0009081510 від 07.10.2011 року на суму штрафних санкцій 1,00 грн., №0014401510 від 23.12.2011 року на суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями 1020,00 грн. та виставлено податкову вимогу від 14.03.2011 року №838 на суму штрафних санкцій 2040,00 грн.

Сума недоїмки відділу будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ платника податків згідно з облікової картки платника податків станом на 17.12.2012 року становила 3062,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справ, наказом т.в.о. Голови Державної прикордонної служби України №235 від 12.03.2004р. припинено діяльність шляхом реорганізації управління будівництва та інвестицій Адміністрації Державної прикордонної служби України і відділів будівництва та розквартирування напрямів Прикордонних військ України з 15 березня 2004 року відповідно до чинного законодавства України та наказано здійснити передачу коштів, будівельних матеріалів, основних засобів, незавершеного будівництва, малоцінних та швидкозношуваних та інших майнових прав та обов'язків від відділу будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Згідно Акта інвентаризаційної комісії, затвердженого начальником Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у травні 2004 року здійснено передачу активів від відділу будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі передаточного балансу станом на 1 квітня 2004 року.

Як вбачається матеріалів, податкова заборгованість, яка є предметом спору, виникла з підстав не подання Відділом капітального будівництва Звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за період 2007 - 2011 років.

Однак, з пояснень представника відповідача, поданих звітів про використання загального фонду кошторису установи за 2008 рік, звітів про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д) за 2011р., 2012р., податкових звітів про використання коштів неприбуткових установ та організацій 2008-2012 роки, відповіді ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 23.07.2013р. №11507/1530, така звітність подавалась Західним регіональним управлінням ДПС України в тому числі по капітальному будівництву, ремонту, реконструкції та реставрації за податкові періоди починаючи з 9 місяців 2006 року по 2012 рік включно.

Отже, звітність подавалась утримувачем активів Відділу капітального будівництва, а тому усі зобов'язання останнього щодо подання фінансової звітності з моменту його реорганізації (приєднання), здійснювались Західним регіональним управлінням ДПС України добросовісно та у повному обсязі.

Вимогами ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 4 грудня 1990 року №509-XII, який діяв до 05.07.2012 року (далі - Закон №509) передбачено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Застосування фінансової відповідальності, як згідно Закону №2181 так і згідно вимог ПК України це законодавчо визначена процедура, яка має етапи: фіксування конкретного факту податкового правопорушення; прийняття рішення про притягнення до відповідальності (про застосування штрафної санкції); виконання рішення про застосування штрафної санкції - сплата штрафу. Це означає, що контролюючий орган має право і зобов'язаний приймати рішення про застосування фінансових санкцій і забезпечувати їх виконання.

Невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного взаємообміну щодо надання та використання відомостей з ЄДРПОУ, затвердженого спільним наказом Держкомпідприємництва України, ДПА України, Держкомстату України №121/560/406 від 07.12.2005р., органи державної податкової служби отримують реєстраційні відомості з ЄДР і така інформація щомісячно надається ДПА України.

Згідно долученого Витягу з ЄДРПОУ від 18.12.2012р. вбачається, що відповідно до критерію пошуку ЄДРПОУ 23311518 - відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України в Єдиному реєстрі записів не знайдено.

З повідомлення Головного управління статистики Львівської області, яке долучено до матеріалів справи вбачається, що відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напрямку в ЄДРПОУ по Львівській області не значиться.

Слід зауважити, що на момент проведення перевірок з врахуванням вимог чинного законодавства та наданих законом повноважень, ДПІ мала можливість з'ясувати всі відомості про юридичну особу - Відділ капітального будівництва, одержати пояснення від посадових осіб платника податків як щодо його державної реєстрації відповідно до Закону №755 так і щодо неподання звітності починаючи з 2004 року.

Повноваження ДПІ щодо застосування певного виду санкцій до платника податків покликане здійснювати не лише каральну функцію, але й регулюючу. Отже, податковий орган не використав повною мірою свої повноваження для з'ясування обставин та штучно сформував податкову заборгованість.

Приписами п.67.2 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Згідно п.2 ст. 38 Закону №755 підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Отже, суб'єктом звернення до суду щодо ініціації припинення юридичної особи у таких випадках є орган ДПІ.

Відповідно до п.5 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощеного механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 1 липня 2010 року №2390-VI, спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року та в разі, якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати опублікування в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, не надав державному реєстратору документи, перелік яких передбачено частиною першою статті 36 цього Закону.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України в постанові пленуму від 06.03.2008р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. У зв'язку з цим судам необхідно перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та вимоги чинного законодавства суд прийшов до переконання, що податковий орган з дотриманням наданих законом повноважень, встановивши неподання починаючи з 2004 року Відділом капітального будівництва обов'язкової податкової звітності, був наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи, що дало б можливість припинити реорганізовану юридичну особу та запобігти формуванню податкової заборгованості за рахунок штрафних санкцій за неподання звітності фактично не існуючого підприємства, а не штучно формувати податковий борг у 2011 році.

Отже, такими діями ДПІ порушено принцип дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії) та з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 55, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративні судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 27.08.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.