Рішення № 33159834, 28.08.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5113/13-ц

2/206/1117/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Ковтун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована тим, що 5 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 62600 доларів США. Станом на 19 березня 2012 року заборгованість позичальника перед банком становить 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520652,21 гривень, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 61706,13 доларів США, заборгованість зі сплати відсотків - 3505,82 доларів США. З метою виконання зобов'язань за цим кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договори поруки № SR-301/241/2008, за якими він поручився перед позивачем за належне виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1.

27 січня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг України» було укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року. Таким чином ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо вимоги до відповідачів.

Взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує, тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № ML-301/241/2008 від 05 червня 2008 року у розмірі 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520652,21 гривень, а також сплачені судові витрати по справі (а.с.4-5).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні 19 серпня 2013 року заперечував проти позовних вимог, в наступне судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у позові в частині позовних вимог до нього, оскільки були змінені зобов'язання ОСОБА_1 без його згоди , як поручителя, а тому його порука вважається припиненою.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Суд встановив, що 5 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 62600 доларів США (а.с.6-10).

До вказаного кредитного договору були також укладені додаткові договори від 5 березня 2010 року та від 7 лютого 2011 року, відповідно до яких в певний період часу для розрахунку процентів за користування кредитом змінювалася фіксована процентна ставка, про що свідчить довідка банку за вих. 4581 від 20.08.2013 року.

Одночасно з укладенням договору про надання кредиту між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-301/241/2008 від 05.06.2008 р., за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання кредитних зобов'язань відповідача - ОСОБА_1 (а.с. 17-18).

Дотепер відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 19 березня 2012 року заборгованість позичальника перед банком становить 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520652,21 гривень, яка складається з:

- заборгованості за сумою кредиту - 61706,13 доларів США;

- заборгованість зі сплати відсотків - 3505,82 доларів США;

що підтверджується розрахунком (а.с.19) та за курсом НБУ станом на 19.03.2012 року складає 520652,21 гривень.

27 січня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг України» було укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року (а.с.32-39).

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та договором про надання кредиту № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що кредитне зобов'язання відповідача ОСОБА_1 було забезпечено порукою за договором поруки № SR-301/241/2008 від 05.06.2008 р.

Отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов'язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги і до поручителя.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу одна сторона передає або зобов'язується передати грошові кошти в роспорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові сою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Не можна погодитися з доводами викладеними у письмових запереченнях відповідача ОСОБА_2 про те, що у зв'язку зі зміною основного зобов'язання без згоди поручителя, договір поруки вважається припиненим.

Так, можливість зміни банком без будь - яких додаткових договорів фіксованої процентної ставки в певний період часу для розрахунку процентів за користування кредитом, передбачена умовами п. 1.4 кредитного договору.

Пунктом 2.2 договору поруки також передбачено, що порукою забезпечені боргові зобов'язання у разі зміни їх суми, відповідно до п.2.1 цього договору.

Положеннями ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

З огляду на те, що Закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою, суд приходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (і.н.н.НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.н.н.НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-301/241/2008 від 05 червня 2008 року у розмірі 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520652,21 гривень, яка складається з : заборгованості за сумою кредиту - 61706,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 492661,74 гривень, заборгованість зі сплати відсотків - 3505,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 27990,47 гривень, а також сплачений судовий збір - 3219 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук