Постанова № 33155942, 12.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3738/12

категорія 8.1

12 червня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Вітковській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт" до Черняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень від 04.02.2009 р. № 0000082301, від 24.07.2009 р. № 0000452301 та від 31.08.2009 р. № 0000452301/01,-

встановив:

Закрите акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Головинський кар'єр "Граніт", звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати рішення Черняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 04 лютого 2009 року за № 0000082301, від 24 липня 2009 року за № 0000452301 та від 31 серпня 2009 року за № 0000452301/1.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 28.01.2009 року по 30.01.2009 року державними податковими інспекторами Володарсько-Волинської МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007 року, укладеного з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), період з 01.10.2008 року по 01.01.2009 року, за результатами якої складено Акт від 04.02.2009 року за № 4/23-107/31603505. У Акті перевірки податковим органом було зафіксовано порушення з боку товариства вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 року № 13-07-ЕХ з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), порушено терміни надходження продукції. За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки від 04.02.2009 року за № 4/23-107/31603505 податковим органом було прийнято рішення від 04 лютого 2009 року за № 0000082301, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 79 115, 00 грн. Також, 21 липня 2009 року державними податковими інспекторами Володарсько-Волинської МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007 року, укладеного з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), за результатами якої складено Акт від 21.07.2009 року за № 16/23-107/31603505. У Акті перевірки податковим органом було зафіксовано порушення з боку товариства вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 року № 13-07-ЕХ з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), порушено терміни надходження обладнання. За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки від 21.07.2009 року за № 16/23-107/31603505 податковим органом було прийнято рішення від 24 липня 2009 року за № 0000452301, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 577 336, 00 грн. та за результатами адміністративного оскарження рішення від 31 серпня 2009 року за № 0000452301/1, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 577 336, 00 грн. Позивач не погоджується з висновком податкового органу, оскільки прострочення розрахунків пов'язане з настанням форс-мажорних обставин, що підтверджується декларацією Комерційної палати м. Риму від 25.02.2009 року, а тому перебіг строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. Таким чином, штрафні санкції до позивача застосовано протиправно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів, долучених до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, посилаючись на які просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинному на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Статтею 11-1 Закону встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Судом встановлено, що в період з 28.01.2009 року по 30.01.2009 року на підставі направлення від 26.01.2009 року № 3, з урахуванням ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до наказу Володарсько-Волинської МДПІ від 26.01.2009 року № 14 державними податковими інспекторами Володарсько-Волинської МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007 року, укладеного з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), період з 01.10.2008 року по 01.01.2009 року, за результатами якої складено Акт від 04.02.2009 року за № 4/23-107/31603505.

У Акті перевірки податковим органом було зафіксовано порушення з боку товариства вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 року № 13-07-ЕХ з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія) порушено терміни надходження продукції.

За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки від 04.02.2009 року за № 4/23-107/31603505 податковим органом було прийнято рішення від 04 лютого 2009 року за № 0000082301, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 79 115, 00 грн.

Також, 21 липня 2009 року на підставі направлення від 21.07.2009 року № 183, згідно листів ДПА України від 02.07.2009 року № 13860/7/12-0117 та Міністерства економіки України від 22.06.2009 року № 4303-27/656, наказу Володарсько-Волинської МДПІ від 21.07.2009 року № 127 та з урахуванням вимог ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державними податковими інспекторами Володарсько-Волинської МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 13-07-ЕХ від 20.11.2007 року, укладеного з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), за результатами якої складено Акт від 21.07.2009 року за № 16/23-107/31603505.

У Акті перевірки податковим органом було зафіксовано порушення з боку товариства вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", при виконанні імпортного контракту від 20.11.2007 року № 13-07-ЕХ з фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія), порушено терміни надходження обладнання.

За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки від 21.07.2009 року за № 16/23-107/31603505 податковим органом було прийнято рішення від 24 липня 2009 року за № 0000452301, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 577 336, 00 грн. та за результатами адміністративного оскарження рішення від 31 серпня 2009 року за № 0000452301/1, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 577 336, 00 грн.

Перевіряючи зазначені рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає їх таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями.

Встановлено, що 20 листопада 2007 року між ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" (який виступає як Покупець) та фірмою "BRUNEXPORT sr" (Італія) (яка виступає як Продавець) було укладено контракт № 13-07-ЕХ на придбання обладнання на загальну суму 742 985, 00 євро; поставка товару повинна бути здійснена Продавцем впродовж 180 робочих днів з моменту зарахування на рахунок Продавця часткової сплати (пункт 3.1 статті 3 контракту); обставини форс-мажору, а саме: пожар, повінь, землетрус, ураган відповідно відстрочують строки поставки, якщо вони безпосередньо вплинули на виконання в строк даного контракту, сторони зобов'язані невідкладно повідомити один одного про виникнення і припинення обставин форс-мажору, при цьому повідомлення про наявність і продовження обставин форс-мажору має бути підтверджена уповноваженим органом країни, де мало місце виникнення форс-мажорних обставин (пункт 9.1 статті 9 контракту).

На виконання умов контракту товариством було перераховано нерезиденту кошти на загальну суму 722 985, 00 євро, в т.ч. 25.12.2007 р. в сумі 60 000, 00 євро (еквівалент 436 259, 40 грн.) та 12.03.2008 р. в сумі 662 985, 00 євро (еквівалент 5 149 003,39 грн.).

По авансовому платежу в сумі 60 000,00 євро граничний термін надходження обладнання від нерезидента закінчувався 22.06.2008 р. ПАТ "Головинський кар'єр "Граніт" від Міністерства економіки України було отримано висновок від 03.07.2008 р. № 233-102/2008, яким продовжено строк розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією з нерезидентом фірмою "BRUNEXPORT srl" (Італія) по контракту від 20.11.2007 р. № 13-07-ЕХ з 23.06.08 р. по 13.08.08 р. Перша партія обладнання надійшла по ВМД від 07.08.08 р. № 101000002/8/001016 на суму 188 445,00 євро (еквівалент 1 413 020, 35 грн.).

По авансовому платежу в сумі 662 985, 00 євро граничний термін надходження обладнання від нерезидента закінчувався 08.09.08 р. По вказаному контракту виникла дебіторська заборгованість за авансовим платежем за обладнання, термін якої перевищив 180 календарних днів.

Абзацом чотирнадцятим статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у відповідній редакції) (далі - Закон), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Підстави та порядок продовження та зупинення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону визначені статтею 6 Закону.

Так, частиною першою статті 6 Закону встановлено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

У свою чергу, частиною п'ятою статті 6 Закону встановлено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

При цьому, підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору (частина шоста цієї норми).

З аналізу зазначених норм статті 6 Закону вбачається, що центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики має повноваження на продовження строків, зазначених у статтях 1 і 2 Закону, а форс-мажорні обставини, підтверджені відповідною довідкою Торгово-промислової палати України, зупиняють перебіг цих строків на весь період дії форс-мажорних обставин.

При винесенні оскаржуваних рішень податковий орган врахував, що висновками Міністерства економіки України були продовжені строки, зазначені у статті 2 Закону. Однак, не врахував того, що на фірмі "BRUNEXPORT srl" (Італія) виникла форс-мажорна обставина, підтверджена у спосіб, передбаченому частиною шостою статті 6 Закону.

Так, представником позивача було надано декларацією про форс-мажорні обставини Комерційної палати м. Риму (Італія) LFM/00038/2008/ BRX0000 від 26.11.2008 р. Відповідно до даної декларації форс-мажорні обставини виникли по причині вихору, що пройшов 13.07.2008 р. та заподіяв пошкодження промисловій будівлі, ремонт якої буде закінчено 24.09.2008 р., тобто перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з 25.09.2008 р. по 21.11.2008 р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що перебіг строків виконання зобов'язань сторін за контрактом від 20.11.2007 року № 13-07-ЕХ був зупинений на весь період дії форс-мажорних обставин, які виникли на фірмі "BRUNEXPORT srl" (Італія) обґрунтовано, у зв'язку з чим у Володарсько-Волинської МДПІ були відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності передбаченої статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Також слід зазначити, що позивача, у встановлений контрактом термін, було повідомлено про настання форс-мажорних обставин листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Головинський кар'єр "Граніт"" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що законним представником позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати.

Керуючись Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Черняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової інспекції від 04.02.2009 року за № 0000082301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 79 115, 00 грн.; від 24.07.2009 року за № 0000452301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 577 336, 00 грн. та від 31.08.2009 року за № 0000452301/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 577 336, 00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 18 червня 2013 р.