Рішення № 33155064, 28.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/6867/12 Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В. Провадження № 22-ц/780/2044/13 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 26 28.08.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Антоненко В.І.,

при секретарі : Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний Банк України" до ОСОБА_1, як до особи та представника неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" про звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 30 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_4 - чоловіком та батьком відповідачів, було укладено договір про іпотечний кредит № 238, у забезпечення якого було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 1259 від 30 листопада 2007 року.

Предметом іпотеки, за цим іпотечним договором, є нерухоме майно, а саме : житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,149 га, кадастровий номер 3221487001:01:009:0007, на який розташований вищезазначений будинок.

Позивач зобов'язався надати позичальнику на умовах кредитного договору грошові кошти у розмірі 2 100 000 грн., а останній зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користуванням кредитом у розмірі 13,75% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором.

В свою чергу позичальник ОСОБА_4 зобов'язався здійснити повне погашення кредиту до 29.11.2027 року.

Позивач своє зобов'язання виконав у повному обсязі і належним чином, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 2 100 000 грн., що підтверджується видатковим ордером №8069 від 30 листопада 2007 року.

Разом з тим, позичальник своїх зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася кредитна заборгованість в сумі 1 170 963 грн.

Оскільки права позивача, як кредитора та іпотекодержателя порушено, відповідачі порушують майнові інтереси Банку, користуються майном, придбаним за кредитні кошті, не сплачують кошти по кредиту, заявник просив суд стягнути з відповідачів кошті за рахунок звернення стягнення на заставне майно - будинок та земельну ділянку, та передати їх в управління банку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача вимоги позову не визнала, стверджуючи, що через складнощі в оформлені документів на спадщину, відповідач позбавлена можливості розрахуватися з банком, крім того, після її оформлення, з'явитися інше майно за рахунок якого вона зможе повернути

банку борг.

Представник служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надіславши до суду листа про слухання справи без його участі, у вирішені справи поклавшись на думку суду.

Представник приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» підтвердив здійснення страхування майна та страхування від нещасних випадків позичальника ЗО листопада 2007 року, зазначивши, що дія договору була припинення у 2008 році у зв'язку з несплатою позичальником-страхувальником чергового страхового платежу.

Рішенням від 31 січня 2013 Васильківський міськрайонний суд Київської області позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнив частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за договором про іпотечний кредит № 238 від 30 листопада 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0124, філією Головного управління по м. Києву та Київської області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_4, в розмірі 1170963 грн., звернуто стягнення на належні ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно та прийняті після його смерті у спадщину ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1) та її дітьми - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - житловий будинок НОМЕР_3 з відповідними господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянку, площею 0,149 га, на який він розташований, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів.

Зобов'язано передати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», з метою забезпечення належного господарського використання нерухомого майна, на яке звернуте стягнення, на період до його реалізації у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку», в управління: житловий будинок з відповідними господарськими будівлями й спорудами та земельну ділянку, площею 0,149 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з чим надати право отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; (стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 у Реєстраційній службі Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області; отримати витяг з поземельної книги про земельну ділянку з обов'язковим зазначенням експлікації земельних угідь та обмежень (обтяжень) у використанні земельної ділянки (стосовно земельної ділянки, площею 0,149 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в Управлінні Дерземагенства у Васильківському районі; отримати довідку форми № 3 (стосовно зареєстрованих осіб у житловому будинку АДРЕСА_1 у Путрівській сільській раді.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелят звернувся з апеляційною скаргою, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити інший спосіб виконання рішення суду, не шляхом продажі спірного майна з прилюдних торгів, а на розсуд апелянта.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції було застосовано зазначене нижче законодавство та встановлені наступні обставини.

Згідно з положеннями ч.З ст.10 та ч.І ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст.ст.610 та 625 ЦК України, відповідно до яких порушенням зобов'язання є його невиконання, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти, у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

З огляду положень ст.ст. 608, 1216, 1218, та ч.3 ст.1231 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом зі спадкодавця за його життя.

На підставі зазначеного законодавства та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції зробив висновок про доведеність позову позивача.

Разом з тим, з такою правовою оцінкою суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, так як суд не врахував принципові обставини та не надав належну правову оцінку наданим сторонами, доказів.

Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, повинні підтверджуватись достовірними доказами та досліджуватись у судовому засіданні. Дане Рішення по справі вимогам законодавства не відповідає.

Так, суд першої інстанції повинен був встановити суму заборгованості, яка була нарахована за період сплати померлим заборгованості та яку суму апелянт нарахував після його смерті, яка мала місце 06.10.2011року.

У зв'язку з відсутністю належних доказів, колегія суддів, не може погодитись з сумою заборгованості визначеною позивачем та задоволеної судом.

З наданих документів позивачем, а саме:

Претензії Позивача №165 від 30.01.2012, поданої Позивачем до 12-ої Київської державної нотаріальної контори м. Києва;

Заяви Позивача №606 від 04.04.2012 поданої Позивачем до 12-ої Київської державної нотаріальної контори м. Києва;

Клопотання Позивача №582 від 03.04.2012 поданого до Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м.Києва,- вбачається, що станом на 01.01.2012р, 03.04.2012р, 01.04.2012р, залишок заборгованості за кредитним договором укладеним з спадкодавцем становить 618 654,04 грн.

У позові Позивач зазначив, що заборгованість за кредитним договором на день смерті, а саме на 06.10.2011р. складає 1 170 963,30 грн.

Відповідно до ст.. 143 ЦПК України Відповідач наполягав на проведенні судово-економічної експертизи кредитної справи за договором про іпотечний кредит №238 від 30.11.2007р. укладений між Банком та Спадкодавцем. Для спростування або підтвердження суми заборгованості Відповідачами було заявлено клопотання про проведення Судово-економічної експертизи з постановлення наступних питань:

Визначити фактичну заборгованість ОСОБА_4 перед Публічно акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», яка виникла з Договору про іпотечний кредит №238 від 30.11.2007р, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», з дати укладення договору по фактичну дату смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 рік.

Чи враховані у наданій сумі заборгованості погашення заборгованості після смерті ОСОБА_4

Чи відповідає заборгованість ОСОБА_4 умовам укладеного Договору про іпотечний кредит №238 від 30.11.2007р, між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Всупереч статті 10 ЦПК України, суд першої інстанції, не дав належну правову оцінку заявленому клопотанню та експертизи не призначив, таким чином, сума заборгованості спадкодавця залишилась невизначеною.

Згідно ч.1 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, чого додержано не було.

У порушення норм ст. 143 ЦПК України суд відмовив у задоволенні клопотання про проведення судово-економічної експертизи кредитної справи тим самим порушивши права Відповідачів, які охороняються Конституцією України, та іншим законодавством України.

Відповідно до чинного законодавства, спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися для сплати спадкоємцям.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Зазначена позиція відображена в т.ч. і у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Сума заборгованості, яку визначив суд першої інстанції нічим не перевірена, жодних доказів саме такої суми заборгованості в матеріалах справи не має.

На підставі ч.3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, на що суд першої інстанції не звернув належної уваги.

За відсутністю належних доказів, колегія суддів прийшла до висновку, що правових підстав для збільшення боргу за кредитом після смерті спадкодавця, а саме з 03.04.2012 року не було, тому, що смерть спадкодавця настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року

У відповідності до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2010 року по цивільній справі № 2-591/10, з позичальника ОСОБА_4 на користь АТ „Ощадбанк" стягнуто заборгованість по кредитному договору у сумі 2 211 863, 54 грн., та 25 березня 2010 року судом виданий виконавчий лист.

У відповідності до свідоцтва серія НОМЕР_2, позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Виходячи з наведених доказів, суд першої інстанції повинен був переконатися, яким чином виконувалось рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2010 року та яка сума заборгованості сплачена кредитором ОСОБА_4 за його життя, а яка сума залищилась непогашеної на момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

Судом першої інстанції було також порушено ч.2 ст. 258 ЦК України, яка встановлює позовну давність, щодо стягнення неустойки, штрафу та пені терміном в один рік. Пеня Позивачем нарахована за весь час прострочення заборгованості, що перевищує термін в один рік з 26.09.2009 року.

Таким чином, позов ПАТ «Державний ощадний банк України» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 що належить Спадкодавцю на праві приватної власності в рахунок заборгованості за кредитними договорами не підлягають задоволенню за необґрунтованістю розрахунку заборгованості, який надано Позивачем як підстава звернення стягнення на майно.

Крім того, суд першої інстанції повинен був врахувати й ту обставину, що відповідачі, з певних причин, які не залежать від них, на даний час не отримала права на спадщину за законом, яка відкрилась після смерті спадкодавця, між ними не визначені частки в цьому майні.

Натомість, згідно з вимогами чинного законодавства, борги спадкодавця повинні сплачувати спадкоємці у випадку, коли вони прийняли спадщину в розмірі часток, визначених законодавством.

За таких умов, рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості з відповідачів на користь позивача є передчасним та необґрунтованим.

Судом порушено ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Посилання Позивача про ухилення від обов'язку передбаченого ст..ст. 1297, 1299 ЦК України, а саме Відповідачі не звертаються до нотаріальної контори за видачею свідоцтв та не реєструють право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна не є доведеними позивачем, а є лише припущенням, яке не може братись до уваги.

Переоформлення спадкового майна, на даний момент, проходить пошагове оформлення, так як спадкоємцями є неповнолітня Відповідач - 2, та малолітня Відповідач - 3, де необхідна відповідна згода органу опіки та піклування. Відповідачі, до цього часу чекають дозвіл на переоформлення спадкового майна від Бориспільського органу опіки та піклування, тому на даний час оформлення спадщини не завершено.

Судом не було взято до уваги п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі по тексту -Постанова) зазначає, що Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків. А істотними обставинами, в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише" майнові», але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Також п.27 Постанови зазначає, що Положення статті 616 ЦК України передбачають право суду, за певних умов, зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд першої інстанції повинен був звернути увагу на те, що боржником стають малолітня та неповнолітня дитина, крім того, в порушення вимог процесуального законодавства, саме неповнолітні особи визначені апелянтом як відповідачі по справі.

Відповідно до п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність

Рішення є законним лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають до застосування для даних правовідносин, чого додержано судом не було.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на порушення апелянтом строків, встановлених законодавством для подання до суду кредитором вимог до спадкоємців.

Так, згідно з вимогами ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред»явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою та третьою цієї статті, позбавляються права вимоги ( ч.2 встановлює строк у шість місяців).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, спадщина, після смерті ОСОБА_4 наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а апелянт-позивач звернувся з позовною заявою до суду першої інстанції 5.11.2012 року ( тобто з пропуском зазначеного у законодавстві строку на звернення до суду).

Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд повинен був звернути увагу на наявність підстав для застосування вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, оскільки існують обставини, які мають істотне значення по справі та які є підставою для зменшення розміру відсотків, а саме: Позичальник виконав майже три четвертих своїх зобов'язань по поверненню боргу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 258, 551. 616. 1282, 1297, 1299 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний Банк України" задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний Банк України" до ОСОБА_1, як до особи та представника неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" про звернення стягнення на майно -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді